31 травня 2021 року Справа № 160/4384/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0316-8/76876 викладеному в листі від 04.09.2020 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 25.06.1985 року по 16.06.1986 року на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 року по 19.08.1998 року на ВАТ «Молзавод» «Нікопольський»,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 25.06.1985 року по 16.06.1986 року на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 року по 19.08.1998 року на ВАТ «Молзавод» «Нікопольський» до загального стажу роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2020 року звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсія за віком. Проте рішенням № 0400-0316-8/76876 від 04.09.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено в призначенні пенсії, та не зараховано до стажу роботи період роботи з 25.06.1985 року по 16.06.1986 року на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 року по 19.08.1998 року на ВАТ «Молзавод» «Нікопольський». Такі дії вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 22.04.2021 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 32629/21), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що при розгляді трудової книжки до страхового стажу при призначені пенсії не можливо зарахувати періоди роботи з наступних причин: з 25.06.1985 по 16.06.1986 на Нікопольському Міськмолзаводі (некоректні підстави внесення запису при працевлаштуванні, а саме виправлення в даті наказу); з 03.07.1986 по 19.08.1998 на ВАТ "Молзавод", "Нікопольський" (не можливо визначити факт звільнення з роботи, відсутня інформація про перейменування підприємства). За інформацією Нікопольської районної державної адміністрації, книги наказів з особового складу Нікопольського міськмолзаводу за 1985 рік в архіві відсутні, а в книгах наказів 1986 рік та 1998 рік відсутні дані щодо звільнення громадянки ОСОБА_1 . Таким чином, згідно наданих документів, страховий стаж складає 19 років, 10 місяців, 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки серія НОМЕР_2 :
- 25.06.1985 року прийнята до Нікопольського Міськмолзаводі виробником сиру (наказ № 80 від 24.06.1985 р.),
- 16.06.1986 року звільнена за бажанням по догляду за дитиною (наказ № 80 від 16.06.1986 р.),
- 03.07.1986 року прийнята до Нікопольського Міськмолзаводі в ідальню кухробітником (наказ № 75 від 02.07.1986 р.),
- 15.10.1993 року переведена в їдальні помічником повара (наказ № 186 від 15.09.1993р.),
- 16.08.1995 року переведена в ВАТ «Нікопольський завод молочних продуктів» поваром (наказ № 2-п від 16.08.1995 р.),
- 14.10.1996 року переведена у відділ збуту продавцем (наказ № 160-п від 14.10.1996 р.),
- 19.08.1998 року звільнена (наказ № 175-л від 19.08.1998 р.).
Згідно запису № 17 від 30.04.1998 року трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , ВАТ «Нікопольський завод молочних продуктів» перейменовано в ВАТ "Молзавод" "Нікопольський".
28.08.2020 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0316-8/76876 від 04.09.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії» відмовлено у призначенні пенсії з підстави відсутності необхідного стажу. Вказано, що при розгляді трудової книжки до страхового стажу при призначені пенсії не можливо зарахувати наступні періоди роботи: з 25.06.1985 по 16.06.1986 на Нікопольському Міськмолзаводі (некоректні підстави внесення запису при працевлаштуванні, а саме виправлення в даті наказу); з 03.07.1986 по 19.08.1998 на ВАТ "Молзавод" "Нікопольський" (не можливо визначити факт звільнення з роботи, відсутня інформація про перейменування підприємства). За інформацією Нікопольської районної державної адміністрації, книги наказів з особового складу Нікопольського міськмолзаводу за 1985 рік в архіві відсутні, а в книгах наказів 1986 рік та 1998 рік відсутні дані щодо звільнення. Таким чином, згідно наданих документів, страховий стаж складає 19 років, 10 місяців, 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відповідна уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників має бути врахована у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою серія НОМЕР_2 , підтверджено, що позивач 25.06.1985 року прийнята до Нікопольського Міськмолзаводі виробником сиру (наказ № 80 від 24.06.1985 р.); 16.06.1986 року звільнена за бажанням по догляду за дитиною (наказ № 80 від 16.06.1986 р.); 03.07.1986 року прийнята до Нікопольського Міськмолзаводі в ідальню кухробітником (наказ № 75 від 02.07.1986 р.); 19.08.1998 року звільнена (наказ № 175-л від 19.08.1998 р.).
Щодо належного завіряння записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 суд вказує, що пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.
Згідно пункту 18 Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Отже, з огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
На підставі викладеного суд вважає безпідставним відмову у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 25.06.1985 р. по 16.06.1986 р. на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 р. по 19.08.1998 р. у ВАТ «Нікопольський завод молочних продуктів» (перейменовано в ВАТ "Молзавод" "Нікопольський").
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи період роботи з 25.06.1985 р. по 16.06.1986 р. на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 р. по 19.08.1998 р. у ВАТ «Нікопольський завод молочних продуктів» (перейменовано в ВАТ "Молзавод" "Нікопольський"), оскільки прийняття рішення щодо призначення пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0316-8/76876 від 04.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 25.06.1985 р. по 16.06.1986 р. на Нікопольському Міськмолзаводі та з 03.07.1986 р. по 19.08.1998 р. у ВАТ «Нікопольський завод молочних продуктів» (перейменовано в ВАТ "Молзавод" "Нікопольський").
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.08.2020 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даній справі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 31 травня 2021 року.
Суддя Е.О. Юрков