Справа № 303/7132/18
Іменем України
23 червня 2021 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Мацола О.-Д.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 303/7132/18 (Головуючий: Курах Л.В.), -
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просили зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку від 25 липня 2018 року № 27221360 на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири від 27 лютого 2008 року № 6679333.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 серпня 2018 року позивачі отримали повідомлення та договір від 25 липня 2018 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27 лютого 2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_2 , та договором іпотеки від 27 лютого 2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . За вказаним договором відповідач ОСОБА_1 набув право вимоги за кредитом, отриманим 27 лютого 2008 року ОСОБА_2 на суму 3 392,26 доларів США.
Позивачі зазначили, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 лютого 2015 року із ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по кредиту в загальній сумі 67 522,13 грн. На виконання судового рішення боржник сплатив весь борг, виконавче провадження № 48126012 закінчене за постановою виконавця від 22 жовтня 2018 року у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду.
Позивачі звернулися до нового кредитора з вимогою про отримання довідки про відсутність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 27 лютого 2018 року та звернулись до нотаріуса з повідомленням про погашення кредиту з метою зняття заборони відчуження з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач відмовив у задоволенні вимоги, оскільки виконавче провадження не закінчене.
Посилаючись на виконання боржником рішення суду про стягнення заборгованості в повному обсязі, позивачі просили позов задовольнити.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 у якому просив стягнути інфляційні витрати та 3 % річних у розмірі 121 622,78 грн., що за період з 23 грудня 2014 року по 01 грудня 2018 року за прострочення виконання рішення суду від 09 лютого 2015 року.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13 вересня 2018 року, яка набрала законної сили, змінено сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні № 48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом у справі № 308/133/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по кредитному договору від 27 лютого 2008 року на його правонаступника ОСОБА_1 .
Даним судовим рішенням стягнуто борг, який виник станом на 23 грудня 2014 року.
Оскільки повне виконання рішення суду здійснено 22 жовтня 2018 року, позивач ОСОБА_1 вважає, що згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України має право на стягнення інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі за період з 23 грудня 2014 року по 01 грудня 2018 року за прострочення виконання рішення суду від 09 лютого 2015 року.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив зустрічний позов задовольнити.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 4 455,79 грн. згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закаратської області від 09 лютого 2015 року у справі № 308/133/15-ц.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розмір інфляційних витрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, які підлягають сплаті позичальником ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 20 573,79 грн. Добровільно сплачено лише 16 118 грн., тому стягненню підлягає 4 455,79 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зобов'язано ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири.
У решті рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касац3ійну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії залишено без змін.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів скасовано і справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 квітня 2019 року у частині зміни рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу 4 455,79 грн. згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09 лютого 2015 року.
Встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 лютого 2015 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору в розмірі 67 522,13 грн.
Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 15 липня 2015 року відкрито виконавче провадження №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в розмірі 67 522,13 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13 вересня 2018 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні №48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/133/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по Кредитному договору від 27 лютого 2008 року на його правонаступника ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 22 жовтня 2018 року закінчено виконавче провадження ВП №48126012 по виконанню виконавчого листа №308/133/15-ц, виданого 17 червня 2015 року у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за належне виконання зобов'язання.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 лютого 2015 року яким із ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по кредиту не вирішувалось питання стягнення інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних.
Із поданої зустрічної позовної ОСОБА_1 вбачається, що вимоги позивача щодо сплати інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних ґрунтується не на умовах кредитного чи іпотечного договорів, а випливають з вимог статті 625 ЦК України.
Даний спір виник внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем стягнутих на підставі рішення суду про стягнення договором коштів.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносини сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє права кредитора на отримання сум, передбачених статею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовна давність.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність у три роки (стаття 257 ЦК україни).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК україни).
У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заявою від 18 лютого 2019 року ОСОБА_2 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача.
Так, у даній справі позивач ОСОБА_1 пред'явив позов 17.12.2018 року, і просив стягнути інфляційні витрати та три проценти річних за період прострочення з 23 грудня 2014 року по 01 грудня 2018 року.
Разом з тим, право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували зверненню із таким позовом.
Оскільки, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09 лютого 2015 року виконано 22 жовтня 2018 року і з цього часу зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором припинилось у відповідності до статті 591 ЦК україни.
За таких обставин, право у ОСОБА_1 на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК україни виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками які передували подачі такого позову, тобто такий індекс інфляції та три проценти річних слід рахувати за період 01.11.2015 року по 22.10.2018 рік.
Згідно розрахунку інфляційних витрат та 3 проценти річних наданих ОСОБА_1 , з нарахуванням яким погоджується суд апеляційної інстанції, індекс інфляції за період з 01.11.2015 року по 22.10.2018 року складає 37 331,28 грн. та 3 % річних за період 01.11.2015 року по 22.10.2018 року складає 8 978,76 грн. і загальний розмір боргу складає 46 310,04 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 106-109).
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити із постановленням нового рішення у відповідності до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із вищезазначених підстав.
Судові витрати у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 624 грн. 80 коп. що становить суму пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 267, 526, 599, 611, 625 ЦК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 квітня 2019 року змінити та викласти в наступній редакції:
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 46 310 грн. 04 коп., що становить індекс інфляції за період 01.11.2015 року по 22.10.2018 рік - 37 331,28 грн. та 3 % річних за період 01.11.2015 р. по 22.10.2018 року, що становить 8 978,796 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 624 грн. 80 коп., судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 02 лютого 2021 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой