Справа № 303/2713/21
Провадження № 33/801/548/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О.
Доповідач: Денишенко Т. О.
05 липня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., переглянувши адміністративну справу щодо ОСОБА_1 в межах апеля-ційної скарги адвоката Герасимчука Сергія Петровича на постанову судді Він-ницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2021 року про при-тягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадя-нина України, працюючого водієм ТзОВ «Логістика-Систем», проживаючого у АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10 березня 2021 року серії ДПР18 № 089859, складеним о 17.45 годині у смт Кольчино Му-качівського району Закарпатської області по вул. Латорична, у цей день 10 бе-резня 2021 року о 17.10 годині у смт Кольчино по вул. Латоричній водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «DAF FTXF», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння про-водився за допомогою приладу «Драгер 6810» у присутності двох свідків. Свої-ми діями водій допустив порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454,00 гривні судового збору.
Не погоджуючись з такою постановою судді суду першої інстанції, захис-ник ОСОБА_1 адвокат Герасимчук С. П. оскаржує її в апеляційному по-рядку, просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на під-ставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП. Адвокат вважає ос-каржувану постанову незаконною, ухваленою з порушенням норм матеріально-го та процесуального права, за неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи, не дослідження та неналежної оцінки наявних у матеріалах справи до-казів. Скаржник зазначає, що суд помилково вважав належним чином повідом-леними про розгляд справи її учасників 28 травня та 07 червня 2021 року, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази про отримання судових повісток чи телефонограм, а, відмовивши у задоволенні клопотання адвоката про відкла-дення розгляду справи, суд позбавив ОСОБА_1 належного захисту його за-конних прав та інтересів. 10 березня 2021 року ОСОБА_1 перебував у відря-дженні, зупинився у придорожньому готелі для ночівлі. Коли вийшов до авто-мобіля для огляду його та транспортованого вантажу під'їхали працівники полі-ції та повідомили про виявлення у нього ознак сп'яніння. Тобто ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, він не був зупинений поліцейськими, що свідчить про відсутність складу передбаченого статтею 130 КУпАП адміністра-тивного правопорушення. Перебування особи на місці водія не доводить факту керування транспортним засобом. Однак при цьому захисник зазначає, що ог-ляд на стан сп'яніння був проведений з грубим порушенням встановленого для цього порядку, адже під час огляду свідки залучені не були, хоча зазначені у протоколі без наявності у справі їхніх пояснень, акт огляду на стан сп'яніння працівниками поліції не складався, що на думку адвоката, вказує на те, що та-кий огляд узагалі не проводився. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , його захисник адвокат Герасимчук С. П. не з'явилися. Будучи завчасно належним чином повідомле-ними про місце, день та час розгляду справи в апеляційному порядку, вказані учасники справи подали суду заяву та клопотання про розгляд справи без їхньої участі, зазначивши при цьому причини неможливості їхньої участі в судовому засіданні.
Частиною шостою статті 294 КУпАП передбачено, що неявка в судове засі-дання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у про-вадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає роз-гляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсут-ня інформація про належне повідомлення цих осіб. У відповідності з викладе-ною нормою закону апеляційний суд визнав за доцільне розглянути дану спра-ву в порядку апеляційного провадження у відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Герасимчука С. П.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, про-аналізувавши наявні в ній докази винуватості ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника Герасимчука С. П. підлягає задоволенню.
Статтею 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення. Це своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясу-вання обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному зако-ном порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адмі-ністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення-ми особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинен-ні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а та-кож з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд пере-глядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обме-жений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде вста-новлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до міс-цевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
З матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопору-шення від 10 березня 2021 року серії ДПР18 № 089859, складеного о 17.45 го-дині у смт Кольчино Мукачівського району Закарпатської області по вул. Лато-ричній, у цей день 10 березня 2021 року о 17.10 годині у смт Кольчино по вул. Латоричній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF FTXF», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер 6810» у присут-ності двох свідків. Як наслідок, через стан алкогольного сп'яніння під час керу-вання транспортним засобом доводиться порушення водієм вимог пункту 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення від 10 березня 2021 ро-ку серії ДПР18 № 089859 доданий чек драгера від 10 березня 2021 року з ре-зультатом тесту 2,49‰, позитивний.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопору-шення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, накладаючи на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією інкримінованої йому норми Закону, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 ціл-ком доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне пра-вопорушення від 10 березня 2021 року серії ДПР18 № 089589 та роздруківкою щодо приладу «Драгер 6810» від 10 березня 2021 року № 970.
Однак з такими висновками судді суду першої інстанції погодитися не мож-на. Апеляційний суд вважає слушними твердження скаржника щодо порушень, допущених поліцейськими під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, не оціненими належним чином судом першої інстанції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відпові-дальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспорт-ним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засо-бом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан ал-когольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП у чинній на час складення протоколу про адміністративне правопорушення редакції ( 10 березня 2021 року ), огляд на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівниками поліції в присутності двох свідків. У разі незгоди водія на прове-дення огляду на стан сп'яніння працівниками поліції з використанням спеціаль-них технічних засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в за-кладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пунктів шостого, сьомого розділу І та пунктів восьмого, дев'-ятого, десятого розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транс-портних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або пе-ребування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Мі-ністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспорт-ного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до за-стосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандар-том. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результа-тами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближ-чому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення від-повідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наве-дена в додатку 1 до цієї Інструкції. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного полі-цейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністра-тивне правопорушення.
Однак у даній адміністративній справі поліцейськими не дотримані вказані вище вимоги Інструкції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з викорис-танням спеціальних технічних засобів ними узагалі не був складений, такий до протоколу не доданий, його копія ОСОБА_1 не вручена, що безумовно свідчить про порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння. Відсут-ність акту огляду не дозволяє суду дійти висновку про те, що ОСОБА_1 піс-ля проходження огляду за допомогою технічного засобу на приладі «Драгер» погодився із встановленими результатами.
Апеляційний суд наголошує, що відсутність акту огляду на стан алкоголь-ного сп'яніння та неможливість встановити наявність згоди водія з результата-ми проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння за допо-могою спеціального технічного засобу свідчить про істотне порушення вимог статті 266 КУпАП.
Крім того зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення убача-ється залучення під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підписи яких містяться у цьому протоколі.
Підпунктом першим пункту першого розділу ІІ Інструкції з оформлення по-ліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпе-чення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зат-вердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, передбачено долучення до протоколу про адмініс-тративне правопорушення письмових пояснень свідків правопорушення в разі їх наявності. Проте письмові пояснення у зазначених свідків у цій справі не ві-дібрані, до протоколу вони не додані, що взагалі викликає сумніви у їх фак-тичній присутності на місці огляду водія ОСОБА_1 .
Однак суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, передчасно вста-новивши доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного пра-вопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 266 КУпАП та пункту 22 вищезазначеної Інс-трукції, огляд на стан сп'яніння, проведений з порушенням вказаних норм, вва-жається недійсним. Без належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення неможливо здійснити повний та всебічний розгляд справи про адміністративне правопорушення і прийняти в ній законне рішення.
За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення є доку-ментом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і від-повідно до статті 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунту-ється повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення, тому його невідповідність вимогам статті 256 цього Кодексу, є під-ставою для закриття провадження у справі, зокрема, через визнання неналеж-ним цього доказу на доведення винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування неви-нуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне пра-вопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спро-стування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції неви-нуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практи-ки Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ су-ди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинуваченого у вчиненні правопорушення, вважається невинува-тим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку. У справі «Bar-bera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться їй у провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Таким чином апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було застосовано спрощений підхід до судового розгляду цієї адміністративної справи, в якій відсутні достатні, достовірні та допустимі докази вини особи, які б мали бути зібрані поліцейськими та додані до матеріалів справи, тому пос-танова місцевого суду підлягає скасуванню як незаконна.
Ураховуючи, що під час розгляду справи було встановлено проведення поліцейськими огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 з порушенням ви-мог статті 266 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність в діях особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, складу адміністра-тивного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скар-гу захисника Герасимчука С. П. задовольнити, постанову судді суду першої інс-танції скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях його підзахис-ного складу адміністративного правопорушення.
Разом із тим апеляційний суд критично оцінює доводи скаржника з приводу порушення прав ОСОБА_1 внаслідок розгляду справи у його відсутність, неналежного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, адже судом вживалися заходи з метою належного повідомлення про це особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, та його захисника. При цьому неможливо заперечити про обізнаність щодо розгляду справи захисника, зважаючи на подання ним окремих клопотань.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового прова-дження. ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього прото-колу про адміністративне правопорушення, про перебування справи у прова-дженні суду, клопочучи перед Мукачівським міськрайорнним судом Закар-патської області про її направлення до Вінницького міського суду Вінницької області, двічі не з'явився в суд за місцем свого проживання для розгляду спра-ви, про що свідчать матеріали справи. Тому з урахуванням викладеного, зва-жаючи на скорочені строки розгляду даної категорії справ, вирішення судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника не можна визнати порушенням права особи, притягуваної до адміністративної від-повідальності, оскільки присутність цієї особи при розгляді даної категорії справ в розумінні статті 268 КУпАП не є обов'язковою.
Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Герасимчука Сергія Петровича задовольнити.
Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 черв-ня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Денишенко