Справа № 127/4920/21
Провадження №11-кп/801/886/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 липня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2021 щодо ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Прокурор ОСОБА_7 в суді першої інстанції просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою мотивуючи тим, що запобіжній захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду умисних кримінальних правопорушень, тому на переконання прокурора обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Прокурор просив врахувати, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, тому існує ризик вчинення інших аналогічних правопорушень. У обвинуваченого ОСОБА_6 , на думку прокурора, відсутні вагомі соціально стримуючі фактори, останній не має стабільного джерела доходу, неодружений, не має утриманців. Крім того, прокурор звернув увагу суду, що обвинувачений особисто знайомий з потерпілими у вказаному кримінальному провадженні, відтак залишається високим ризиком незаконного впливу на потерпілих і відповідно спотворення ще не досліджених судом доказів.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому та просили обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби, оскільки кримінальні правопорушення інкриміновані ОСОБА_6 не є тяжкими злочинами, в яких він не визнає себе винним, письмових доказів вини обвинуваченого в матеріалах кримінального провадження немає. Також, відсутність у ОСОБА_6 стійких соціальних зв'язків хибне, оскільки останній має матір.
Також знайомий ОСОБА_6 має власну двокімнатну квартиру, одну з кімнат якої він може виділити для проживання ОСОБА_6 , про що в матеріалах справи наявні письмові докази.
Вислухавши думку учасників процесу, судвирішив задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів, з 18.06.2021 до 16.08.2021 включно, та відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень за які, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, атому існує ризик того, що у разі зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, останній може переховуватись від суду, з метою уникнення призначеного покарання, у разі визнання його винним.
Також обвинувачений ОСОБА_6 є особою раніше судимою, суду не надано доказів його працевлаштування до затримання, тобто відсутність постійного джерела доходу, інкриміновані йому кримінальні правопорушення за які передбачена відповідальність ст. 185, 190 КК України, вчинені з корисливих спонукань, відтак у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який, останній може продовжувати вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та ч. 1 ст. 127 КК України, а тому з урахуванням позиції потерпілих, на переконання суду, існує ризик впливу на потерпілих, з метою зміни їх показів наданих на досудовому слідстві.
Також існує ризик, що у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, останній може перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді іншим чином.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги захисник мотивує тим, що зазначені судом ризики прокурором не були доведені, так як ОСОБА_6 не переховувався від слідства, з'являвся на виклики суду, перебуваючи на волі не чинив тиску на потерпілих, свідків чи інших осіб та не перешкоджав слідству.
Крім того, ОСОБА_6 зацікавлений у швидшому розгляді кримінального провадження, так як володіє доказами, що спростовує обвинувачення, однак розгляд справи затягується, а йому безпідставно продовжується строк тримання під вартою.
До початку апеляційного розгляду надійшли заяви від захисника ОСОБА_5 та прокурора про розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисту про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічну пору доби, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції в повній мірі з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для застосування в кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Зокрема взято до уваги, що ОСОБА_6 раніше судимий, однак на шлях виправлення не став та наразі обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду нових умисних корисливих злочинів, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а тому у разі доведення вини йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Також враховуючи, що ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, немає джерел постійного доходу, може продовжити свою злочину діяльність, переховуватись від суду чи чинити тиск на потерпілих, свідків з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, так як не визнає своєї провини.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про можливість обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту є необґрунтованими, а докази невинуватості обвинуваченого слід перевірити під час судового розгляду, тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 для дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та розгляду кримінального провадження в розумні строки.
На підставі викладеного та керуючись ст. 405, 407, 419, 4221 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.06.2021 щодо продовження строку перебування під вартою ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4