328/1743/21
05.07.2021
2-а/328/18/21
Іменем України
05 липня 2020 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції Ласточкіної Катерини Володимирівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановила:
01.07.2021 року до Токмацького районного суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до сержанта поліції Ласточкіної Катерини Володимирівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН № 4375396 від 20.04.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Дослідивши заяву з додатками, вважаю що згідно з ч.1 ст.169 КАС України, заяву належить залишити без руху, у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, виходячи з наступного.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
За змістом пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порушення вказаних вимог, подана до суду через систему «Електронний суд», позовна заява не містить офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, номери засобів зв'язку відповідача, а також відомостей щодо реєстрації відповідача в системі «Електронний суд», що позбавляє суд можливості у разі відкриття провадження, на виконання вимог ст. 174 КАС України направити останньому копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Враховуючи, що в якості адреси відповідача позивачем зазначена адреса управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (м. Запоріжжя, вул. Перемоги,96), позивачу слід зазначити офіційну електронну адресу або адреси електронної пошти відповідача, номери засобів зв'язку, а також відомостей щодо реєстрації відповідача в системі «Електронний суд», або направити копію позовної заяви та доданих до неї документів в паперовій формі для направлення відповідачу в разі відсутності відомостей щодо його реєстрації в системі «Електронний суд».
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Крім того, в порушення вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС, в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суддя звертає увагу, що долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не завірені належним чином, а саме: не містять відміток "копія", "з оригіналом згідно", дати здійснення завірення копії, підпису та ПІБ особи, яка завірила вказані копії.
Крім того, враховуючи, що спірні правовідносини виникли, у зв'язку з притягненням позивача, до адміністративної відповідальності, за порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, вважаю за потрібне зазначити наступне.
Згідно із Законом України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України.
Відповідно до визначення термінів, наведених у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка не тільки керує транспортним засобом, а також має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Також звертається увага позивача на те, що пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з положеннями статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 121 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 284-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб'єкта владних повноважень, а саме: сержант поліції ОСОБА_2 .
В даному випадку інспектор поліції або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС, суд розглядає адміністративні справи за позовною заявою, поданої відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Тому позивачу пропонується уточнити склад відповідачів, направивши до суду уточнену позовну заяву із додатками у необхідній кількості примірників з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим або власноручним підписом автора для їх вручення сторонам.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Відповідно до частини 3 цієї правової норми для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 2 цієї правової норми позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 (далі - КУпАП).
Відповідно до указаної норми права скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини 2 статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Із позовної заяви вбачається, що вказана постанова винесена поліцейською Ласточкіною К.В. 20 червня 2021 року.
Від отримання копії постанови, в день її складання, позивач відмовився, про що зазначено в постанові.
Виходячи із цього, позивач дізнався про порушення свого права саме 20.06.2021 року, а до суду через систему «Електронний суд» звернувся 01.07.2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 5 ст. 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Тобто, строк у який ОСОБА_1 повинен був звернутися із вказаним позовом закінчився 30 червня 2021 року.
Таким чином встановлено, що позивач звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з даним позовом 01.07.2021, тобто після спливу 10-денного строку, який встановлений для оскарження даної постанови.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, ОСОБА_1 із заявою про поновлення пропущеного строку до суду не звернувся.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, подана позовна заява ОСОБА_1 не відповідає положенням статей 160 та 161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, то приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачу.
Керуючись ст.169,248 КАС України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до сержанта поліції Ласточкіної Катерини Володимирівни про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути вказані в ухвалі недоліки.
Роз'яснити позивачу, що в разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку. Якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя