Ухвала від 23.06.2021 по справі 757/24764/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 червня 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року, відносно,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 263 КК України, -

за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 липня 2021 року включно, з визначенням застави в розмірі, що складає 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) гривень, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 , більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні органу досудового розслідування.

При цьому захисник звертає увагу, що ОСОБА_6 має позитивну характеристику та міцні соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей і, крім того, підозрюваний вже тривалий час не є працівником відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними із торгівлею людьми ГУ НП в Одеській області, а переведений дільничним офіцером поліції сектору превенції Суворовського відділу поліції в місті Одесі. Т

Також апелянт стверджує, що визначений ОСОБА_6 розмір застави є досить виключним, завищеним, необґрунтованим та таким, що є непомірним для підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 вересня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12019000000000812, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 209 КК України.

14 жовтня 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України.

21 січня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва 15 жовтня 2020 року ОСОБА_6 обрано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 15 029 300 грн., з покладанням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 9 місяців, тобто до 14 липня 2021 року.

Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, останній раз 19 березня 2021 року по 17 травня 2021 року включно.

13 травня 2021 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодженням прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням застави в розмірі 15 000 000 грн., та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October 1994, § 55).

Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.

В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, та про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Також, слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження тримання підозрюваного під вартою.

Зокрема, враховано обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Зокрема, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховано під час обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному, на цей час не зменшились та продовжують існувати.

У зв'язку з цим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.

В сукупності із викладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 ,а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Окрім того, продовживши строк утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, суд на законних підставах визначений йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 000 000 грн. З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів, всупереч доводам апеляційної скарги, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.

Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та практиці ЄСПЛ, відповідно до якої суб'єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою (Іванчук проти Польщі п. 66).

Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.

Всі інші обставини, згідно вимог КПК України підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів - не встановлено.

Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.

Відтак, доводи захисника про які зазначено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 липня 2021 року включно, з визначенням застави в розмірі, що складає 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) гривень, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 757/24764/21-к

Провадження № 11сс/824/3329/2021 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Категорія ст.181 КПК Доповідач ОСОБА_1

Попередній документ
98083615
Наступний документ
98083617
Інформація про рішення:
№ рішення: 98083616
№ справи: 757/24764/21-к
Дата рішення: 23.06.2021
Дата публікації: 31.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (23.06.2021)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 13.05.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОНСТАНТІНОВА КРІСТІНА ЕДУАРДІВНА
суддя-доповідач:
КОНСТАНТІНОВА КРІСТІНА ЕДУАРДІВНА