1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року,
за участі: представника власника майна ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме, згаданий транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію від квітня 2020 року та ключі запалювання.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та повернути згадане майно власнику ОСОБА_6 . Крім того, просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, зважаючи на те, що клопотання прокурора розглянуто за відсутності власника майна та її представника, а копію постановлено рішення останній отримав 07 травня 2021 року.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, зауважує, що згаданий раніше транспортний засіб не є власністю ОСОБА_8 , а належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , яка є добросовісним набувачем майна, у зв'язку з чим відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора України, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити поновивши строк апеляційного оскарження, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та її представника. Даних про отримання останніми копії постановленого рішення матеріали провадження не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити представнику строк апеляційного оскарження.
Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань19 серпня 2020 року під № 22020101110000151 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 333, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 260, ч. 3 ст. 260 КК України.
24 березня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року проведено обшук автомобіля марки «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , у ході якого вилучено ряд документів, згаданий транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію від квітня 2020 року та ключі запалювання.
На переконання органу досудового розслідування згаданий транспортний засіб використовувався ОСОБА_8 для здійснення протиправної діяльності воєнізованого та збройного формування «Donbass Battalion corporation» (Донбас батальйон корпорація), у зв'язку з чим постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 від 24 березня 2021 року згадане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
25 березня 2021 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке виявлене та вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме, згаданий транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію від квітня 2020 року та ключі запалювання.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним і необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, обґрунтовуючи своє клопотання у розумінні вимог ст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
З матеріалів судового провадження убачається, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вищевказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з цим, у матеріалах, які додані до клопотання прокурора відсутні докази, що транспортний засіб «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 від 24 березня 2021 рокупро визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження та задовольнити його апеляційну скаргу.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме, згаданий транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію від квітня 2020 року та ключі запалювання, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Land Rover RangeRover Autobiography», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме, згаданий транспортний засіб, свідоцтво про його реєстрацію від квітня 2020 року та ключі запалювання, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/15557/21-к Справа №11-сс/824/3303/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1