29 червня 2021 року Справа №160/3536/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо поновлення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
11 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення за період з 08.05.2020 року по 19.01.2021 року, виходячи із середньоденного грошового забезпечення станом за 2 місяці до дати звільнення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення за період з 08.05.2020 року по 19.01.2021 року, виходячи із середньоденного грошового забезпечення станом за 2 місяці до дати звільнення.
Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що при звільненні з військової служби, відповідач протиправно не провів з позивачем повний розрахунок, а саме не виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2020 рік. Повний розрахунок було проведено відповідачем лише 19.01.2021 року. При цьому, оскільки грошова компенсація за затримку у виплаті грошової допомоги на оздоровлення, яка була виплачена позивачу лише 19.01.2021 року, відповідачем позивачу не відшкодована, є відповідні підстави для звернення до суду з даною позовною заявою.
12.04.2021 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до Розділу XXIII «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Наказу МОУ від 07.06.2018 р. №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Так, позивач відповідно до довідки від 01.04.2021 р. №500/ФЕС отримав грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік у сумі 11322, 30 грн., кошти були зараховані на особистий рахунок АТ КБ ПРИВАТБАНК 19.01.2021 року у сумі 11152,47 грн., податок на військовий збір склав 169,83 грн. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи , встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за своєчасний розрахунок при звільненні.
Відповідач також зазначає, що відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Оскільки військова частина не є розпорядником коштів (розпорядником коштів є Міністерство оборони України) та фінансується з державного бюджету, то, відповідно, Відповідач не може передбачити на перед компенсаційні витрати, - для їх виплати необхідно відправляти заявки до відповідного органу. Дії зумовлені специфічним порядком фінансуванням всіх військових частин, які не є розпорядниками коштів. Трудові відносини та військова служба мають різну правову природу та врегульовані різним законодавством, отже передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб, оскільки вони врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового права. Військова частина НОМЕР_1 фінансується виключно з Державного бюджету України, а отже відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України. На даний час країна фактично перебуває у стані війни, а тому видатки Міністерства оборони України насамперед спрямовані на виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави. У той же час витрати на сплату судового збору фінансуються у явно занижених розмірах і вкрай неритмічно, а не оскарження судових рішень, винесених не на користь військової частини, призводить до додаткових витрат коштів державного бюджету призначених на оборону. Відтак, командування військової частини НОМЕР_1 , під час організації та проведення заходів бойової підготовки, повсякденної життєдіяльності військ суворо дотримується вимог Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно - правових актів щодо соціального та правового захисту військовослужбовців.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 року зазначена вище справа розподілена та 12.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 01 квітня 2021 року: письмові відповідні обґрунтовані пояснення щодо несвоєчасного нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення (зазначити яку саме нараховано та виплачено суму та коли (місяць, дата, рік)); довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року витребувано від військової частини НОМЕР_1 : довідку про нарахування суми грошового забезпечення позивача перед звільненням з 01.03.2020 року по 07.05.2020 року із зазначенням середньоденного грошового забезпечення. Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30 червня 2021 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Провадження по адміністративній справі №160/3536/21 зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.
Згідно зі статтею 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки на сьогоднішній день відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, за відсутності клопотання від сторін про його продовження, суд вважає за необхідне поновити провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 237, 241, 243, 248, 250, 256, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити провадження в адміністративній справі №160/3536/21 позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник