"23" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1660/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Деруга Н.О. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Аграрний фонд”, найменування якого було змінено на акціонерне товариство „Аграрний фонд”, до компанії „Taluman s.r.o” Private limited liability company про стягнення 10 407 889,67 доларів США., -
Публічне акціонерне товариство „Аграрний фонд”, найменування якого було змінено на акціонерне товариство „Аграрний фонд” (далі по тексту - АТ „Аграрний фонд”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до компанії „Taluman s.r.o” Private limited liability company (далі по тексту - Компанія) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 10 407 889,67 доларів США, яка складається із суми основного боргу у розмірі 8 720 262,34 доларів США, пені у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США, трьох відсотків річних у розмірі 137 326,62 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем обов'язків, прийнятих на себе за умовами контракту від 08.10.2019р. та контракту від 23.10.2019р., в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою суду від 01.07.2020р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.11.2020р. о 12:00 год., призначено резервну дату засідання на 02.12.2020р. о 12:00 год. та зупинено провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 228 ГПК України у зв'язку з направленням до уповноваженого органу Словацької Республіки судового доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.
Ухвалою від 11.11.2020р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення підготовчого засідання, призначеного на 11.11.2020р. о 12:00 год., та необхідністю вирішення питань, які мають бути дослідженні у підготовчому провадженні.
Ухвалою від 11.11.2020р. судом було зупинення провадження по даній справі до призначеної судом резервної дати судового засідання - 02.12.2020р. о 12:00 год.
Ухвалою від 02.12.2020р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення підготовчого засідання, призначеного на 02.12.2020р. о 12:00 год., та необхідністю вирішення питань, які мають бути дослідженні у підготовчому провадженні.
Ухвалою від 02.12.2020р. судом було відкладено підготовче засідання до 26.05.2021р. о 12:00 год., зупинено провадження по справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до отримання інформації про вручення Компанії судових документів, призначено дату судового засідання для розгляду справи по суті на 23.06.2021р. о 12:00 год.
08.02.2021р. до господарського суду від уповноваженого органу Словацької Республіки надійшло повідомлення про виконання судового доручення, з якого вбачається, що ухвала суду від 01.07.2020р. була 30.09.2020р. вручена представнику Компанії.
Крім того, 05.05.2021р. до господарського суду від уповноваженого органу Словацької Республіки надійшло повідомлення про виконання судового доручення, з якого вбачається, що судові документи були 26.03.2021р. вручені представнику Компанії.
Ухвалою від 26.05.2021р. судом було поновлено провадження у даній справі з метою проведення судового засідання, яке призначено на 26.05.2021р. о 12:00 год.
Ухвалою від 26.05.2021р. судом було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 23.06.2021р. о 12:00 год.
Компанія жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явилась, про причини неявки суд не повідомляла, незважаючи на її належне повідомлення про розгляд даної справи господарським судом на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
08.10.2019р. між АТ „Аграрний фонд” (Продавець) та Компанією (Покупець) було укладено контракт, відповідно до п. 1.1 якого Продавець протягом терміну дії цього контракту на викладених в ньому умовах зобов'язується поставляти Покупцю карбамід марки Б (ДСТУ 7312:2013), а Покупець зобов'язується приймати поставлену йому Продукцію і оплачувати її повну вартість відповідно до умов цього контракту.
Згідно з п. 2.1 контракту від 08.10.2019р. остаточна ціна продукції узгоджена і складає на умовах поставки FOB порт "Південний" (м. Южне, вул. Берегова, 11, Одеська обл., 65481, Україна), термінал ОПЗ - 240,00 (двісті сорок) доларів США за одну метричну тонну. Загальна попередня сума контракту становить 12 000 000,00 доларів США.
Положеннями п. п. 3.1, 3.2 контракту від 08.10.2019р. передбачено, що оплата продукції має бути проведена наступним чином: оплата 85% від повної вартості продукції має бути здійснена Покупцем протягом 2 банківських днів у виді банківського переводу на підставі виставленого Продавцем рахунку та факсимільної копії чистого коносаменту або штурмової розписки; оплата 15% від повної вартості продукції повинна бути проведена Покупцем протягом 45 календарних днів у вигляді банківського переказу проти виставленого рахунку Продавця та факсимільної копії чистого коносамента або штурманської розписки. Після отримання 85% оплати від повної вартості продукції, оригінали документів (крім документів, що перевозяться на борту судна) будуть видані і відправлені Покупцеві протягом 2-х робочих днів кур'єрською службою. Валюта платежу - долари США.
Відповідно до п. 4.4 контракту від 08.10.2019р. датою поставки продукції вважається дата оформлення бортового коносамента. Ризик втрати або пошкодження продукції переходить у відповідності зі стандартними умовами поставки FOB. Право власності на продукцію переходить до Покупця після отримання Продавцем 100% оплати за продукцію.
Умовами п. 5.4 контракту від 08.10.2019р. встановлено, що всі претензії до якості та / або кількості продукції слід пред'являти на адресу Продавця протягом 60 календарних днів від дати поставки продукції. Претензії надсилаються рекомендованим листом разом з документом, виданим незалежною міжнародною інспекційної компанією, що підтверджує претензії. У разі поставки продукції, що не відповідає вимогам за якістю, вказаною в цьому контракті, Продавець зобов'язаний замінити неякісну продукцію якісної або відшкодувати збитки.
Згідно з п. 6.2 контракту від 08.10.2019р. у випадку порушення Покупцем строків оплати продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно сплаченої Продукції, за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 контракту від 08.10.2019р. даний контракт регулюється законодавством України. Спори, які не можуть бути врегульовані мирним шляхом передаються на розгляд до суду відповідно до українського законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи АТ „Аграрний фонд” згідно контракту від 08.10.2019р. було виставлено Компанії наступні рахунки: №01 від 13.11.2019р. на суму 10 314 986,44 доларів США та №02 від 13.11.2019 на суму 1 820 291,72 доларів США. При цьому, згідно виписки по банківському рахунку позивача рахунок на оплату товару №01 від 13.11.2019р. (85% від вартості товару ) був у повному обсязі оплачений Компанією 25.11.2019р., доказів на підтвердження оплати рахунку №02 від 13.11.2019р. на суму 1 820 291,72 доларів США в матеріалах справи відсутні.
На підтвердження факту поставки товару на умовах контракту від 08.10.2019р. АТ „Аграрний фонд” було надано суду вантажно-митну декларацію від 18.11.2019р. № UA500170/2019/028963 на поставку товару у розмірі 38 767 688,00 кг; вантажно-митну декларацію від 18.11.2019р. № UA500170/2019/028965 на поставку товару у розмірі 11 795 971,00 кг, коносаменти № 1 та № 2; сертифікати походження продукції № 06576024 № 0657625, штурманські розписки та сертифікати якості.
23.10.2019р. між АТ „Аграрний фонд” (Продавець) та Компанією (Покупець) було укладено контракт, відповідно до п. 1.1, 2.1-2.3 якого Продавець протягом терміну дії цього контракту на викладених в ньому умовах зобов'язується поставляти Покупцю карбамід марки Б (ДСТУ 7312: 2013), а Покупець - зобов'язується приймати поставлену йому Продукцію і оплачувати її повну вартість відповідно до умов цього контракту. Остаточна ціна продукції буде узгоджена сторонами згідно специфікацій до цього Контракту. Загальна сума контракту становить загальну вартість продукції поставленої згідно специфікацій до цього контракту. Валюта платежу - долари США.
Відповідно до п. 3.1 контракту від 23.10.2019р. оплата продукції має проводитись Покупцем на умовах, визначених сторонами у специфікації до даного контракту.
Згідно з п. 4.3 контракту від 23.10.2019р. датою поставки продукції вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції. Ризик втрати або пошкодження продукції переходить відповідно до умов поставки згідно специфікацій до цього контракту. Право власності на продукцію переходить від Продавця до Покупця після підписання сторонами акта приймання-передачі продукції.
Згідно з п. 6.2 контракту від 23.10.2019р. у випадку порушення Покупцем строків оплати продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно сплаченої Продукції, за кожен день прострочення оплати.
Відповідно до п. п. 8.1, 8.2 контракту від 23.10.2019р. даний контракт регулюється законодавством України. Спори, які не можуть бути врегульовані мирним шляхом передаються на розгляд до суду відповідно до українського законодавства.
11.10.2019р. між АТ „Аграрний фонд” (Покупець) та компанією „MABLESTINE PTE LTD” (Постачальник) було укладено контракт, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставляти АТ „Аграрний фонд” товар, а саме карбамід.
23.10.2019р. між сторонами по справі було підписано специфікацію №1 до контракту від 23.10.2019р., відповідно до п. п. 1-6 якої загальна кількість продукції, яка підлягає поставці за цією специфікацією - 41 000 +/- 10% метричних тонн, в опціон Покупця. Остаточна ціна продукції узгоджена і складає згідно Правил Інкотермс-2010 на умови поставки DAP - 240,00 (двісті сорок) доларів США за одну метричну тонну. Загальна попередня сума специфікації становить 9 840 000,00 (дев'ять мільйонів вісімсот сорок тисяч) +/- 10% доларів США Умови оплати: оплата повної вартості продукції повинна бути проведена Покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі продукції у вигляді банківського переказу проти виставленого рахунку Продавця. Умови поставки: згідно Правил Інкотермс-2010 на умовах поставки DAP згідно із транспортною інструкції Покупця. Період поставки продукції: 41 000 +/- 10% метричних тонн, в опціон Покупця, до 05.11.2019р.
25.10.2019р. між сторонами по справі було підписано специфікацію №1 до контракту від 23.10.2019р., відповідно до п. п. 1-6 якої загальна кількість продукції, яка підлягає поставці за цією специфікацією - 41 000 +/- 10% метричних тонн, в опціон Покупця. Остаточна ціна продукції узгоджена і складає згідно Правил Інкотермс-2010 на умови поставки DAP - 240,00 (двісті сорок) доларів США за одну метричну тонну. Загальна попередня сума специфікації становить 9 840 000,00 (дев'ять мільйонів вісімсот сорок тисяч) +/- 10% доларів США. Умови оплати: оплата повної вартості Продукції повинна бути проведена Покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі продукції у вигляді банківського переказу проти виставленого рахунку Продавця. Умови поставки: згідно Правил Інкотермс-2010 на умовах поставки DAP згідно із транспортною інструкції Покупця. Період поставки продукції 41 000 +/- 10% метричних тонн, в опціон Покупця, до 05.11.2019р.
01.11.2019р. між АТ „Аграрний фонд”, Компанією та компанією „MABLESTINE PTE LTD” було підписано акт приймання-передачі продукції (згідно контракту від 11.10.2019р. та контракту від 23.10.2019р.), відповідно до якого компанія „MABLESTINE PTE LTD” передає АТ „Аграрний фонд”, який приймає та одночасно передає Компанії карбамід насипом в обсязі 81 176,125 (вісімдесят одна тисяча сто сімдесят шість тонн 125 кг).
17.12.2019р. АТ „Аграрний фонд” було виставлено Компанії рахунок №01 згідно контракту від 23.10.2019р. на оплату відповідачем вартості отриманого товару у кількості 28 749,878 тонн, ціна за одиницю якої становить 240 доларів США, на загальну суму 6 899 970,62 долари США.
Слід зазначити, що АТ „Аграрний фонд” у поданій до суду позовній заяві було зазначено, що листом від 22.10.2019р. № 11.2-08/3/1961 відповідачу було надано інструкцію щодо оплати товару, а саме повідомлено про необхідність сплати коштів за товар обсягом 81 176,125 тонн по ціні 155 доларів США (81 176,125 тонн * 155 доларів США = 12 582 299,38 доларів США) на користь компанії «MABLESTINE PTE LTD». Вказаний лист був доданий позивачем до позовної заяви.
09.12.2019р. АТ „Аграрний фонд” звернулось до Компанії із листом №09.3-03/4/2178, відповідно до якого позивач просив погасити заборгованість за контрактом від 08.10.2019р. у розмірі 1 820 291,72 доларів США, а також заборгованість за контрактом від 23.10.2019р. у розмірі 6 899 970,62 доларів США.
Звертаючись до господарського суду із позовною заявою до Компанії позивачем було наголошено, що загальна сум заборгованості відповідача за контрактами складає 8 720 262,34 долари США, яка в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення АТ „Аграрний фонд” до господарського суду із даними позовними вимогами. При цьому, позивачем було зазначено про надходження у лютому 2020р. від відповідача листа, який містив інформацію про невідповідність товару умовам контракту від 08.10.2019р. Проте, у зв'язку із порушенням Компанією встановлених п.5.4 контракту від 08.10.2019р. строків пред'явлення претензій підстави для задоволення вимог відповідача були відсутні.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб'єктами господарської діяльності є суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
В силу положень ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб'єктний склад контрактів від 08.10.2019р. та від 23.10.2019р., зміст зобов'язань, які виникли на підставі даних угод, господарський суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного договору права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України „Про міжнародне приватне право”.
Так, в силу положень ст. 1 Закону України „Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про міжнародне приватне право”) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Виходячи з положень ст.ст. 4, 5 Закону України „Про міжнародне приватне право” право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право” передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Відповідно до ст. 75 Закону України „Про міжнародне приватне право” підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Оскільки умовами укладених між сторонами по справі контрактів від 08.10.2019р. та від 23.10.2019р. передбачено, що контракти регулюються законодавством України, спори щодо виконання яких передаються на розгляд до суду згідно українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до правовідносин сторін матеріального права України.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов контрактів від 08.10.2019р. та від 23.10.2019р. Компанією не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого товару, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом та вирішення судом даного спору заборгованість відповідача за контрактом від 08.10.2019р. складає 1 820 291,72 доларів США, заборгованість за контрактом від 23.10.2019р. складає 6 899 970,62 доларів США.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ „Аграрний фонд” у даній частині позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 8 720 262,34 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати три відсотки річних у загальному розмірі 137 326,62 доларів США, які були нараховані на суму основного боргу у розмірі 1 820 291,72 доларів США протягом періоду з 29.12.2019р. по 03.06.2020р., а також на суму боргу у розмірі 6 899 970,62 доларів США протягом періоду з 16.11.2019р. по 03.06.2020р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних у загальному розмірі 137 326,62 доларів США, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що має наслідком необхідність задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині.
Згідно з п. 6.2 контракту від 08.10.2019р. та контракту від 23.10.2019р. у випадку порушення Покупцем строків оплати продукції, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно сплаченої продукції, за кожен день прострочення оплати.
З посиланням на умовами п. 6.2 контрактів, а також приписи чинного законодавства, АТ „Аграрний фонд” було нараховано Компанії пеню у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США, яка була нарахована на суму основного боргу у розмірі 1 820 291,72 доларів США протягом періоду з 29.12.2019р. по 03.06.2020р., а також на суму боргу у розмірі 6 899 970,62 доларів США протягом періоду з 16.11.2019р. по 16.05.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення із Компанії на користь АТ „Аграрний фонд” пені у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених акціонерним товариством „Аграрний фонд” до компанії „Taluman s.r.o” Private limited liability company позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 8 720 262,34 доларів США, пені у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США, трьох відсотків річних у розмірі 137 326,62 доларів США
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з компанії „Taluman s.r.o” Private limited liability company /8 Bozeny Nemcovej, Bratislava, Slovak Republic, 81104, identification number 50582321/ на користь акціонерного товариства „Аграрний фонд” /03151, м. Київ, вул. Очаківська, провулок Очаківський, буд. 5/6; ідентифікаційний код 38926880/ суму основного боргу у загальному розмірі 8 720 262,34 доларів США /вісім мільйонів сімсот двадцять тисяч двісті шістдесят два долари США 34 центи/, пеню у загальному розмірі 1 550 300,71 доларів США /один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч триста доларів США 71 цент/, 3% річних у загальному розмірі 137 326,62 доларів США /сто тридцять сім тисяч триста двадцять шість доларів США 62 центи/, судовий збір у розмірі 735 700,00 грн. /сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот грн. 00 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 01 липня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна