номер провадження справи 9/60/21
02.07.2021 Справа № 908/1202/21
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування”, код ЄДРПОУ 36086124 (01024, м. Київ, вул Велика Васильківська, 15/2)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, код ЄДРПОУ 13490997 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)
про стягнення суми 16952,24 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” суми 16314,57 грн. відшкодування, суми 333,89 грн. пені, суми 76,43 грн. - 3% річних, суми 227,35 грн. інфляційних втрат, всього - загальної суми 16952,24 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1202/21, присвоєний номер провадження 9/60/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.07.2021 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позов обґрунтовано ст. 193 ГК України, ст.ст. 524, 526, 527, 530, 533, 625, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 9, 16, 25, 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 22, 33-37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та мотивовано, зокрема, наступним. ТДВ «Експрес Страхування» звернулось до відповідача з заявою № 7098/07- 3.20.3392 від 20.11.2020 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, яка отримана ним 26.11.2020. З огляду на положення ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач зобов'язаний був здійснити відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто до 24.02.2021 включно. У зв'язку із тим, що відповідачем виплату здійснено не було, позивач за прострочення грошового зобов'язання, яке виникло з 25.02.2021, нарахував до сплати відповідачу суму 333,89 грн. пені, суму 76,43 грн. 3% річних та суму 227,35 грн. інфляційних втрат. Також в позовній заяві викладено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат в т.ч. судовий збір 2270,00 грн. Згідно з викладеним у позовній заяві попереднім (орієнтовним) розрахунком судові витрати складаються з: суми 2270 грн. судового збору, суми 4238,06 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
18.05.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява в якій останній зазначив, що 30 квітня 2021 року відповідачем було сплачено основний борг в розмірі 16314,57 грн. за платіжним дорученням № 71_15464 з призначенням платежу: «страх.відш. за полісом № АР-4195000 від 19.06.2020 згідно з страх.актом f-4618/1, регресний платіж за заявою № 3.20.3392, без ПДВ». У зв'язку з чим, позивач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» суми 16314,57 грн. страхового відшкодування за відсутністю предмета спору, винести ухвалу про повернення частини сплаченого ним судового збору; стягнути з відповідача на користь позивача заявлені до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат та іншу частину судового збору.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання 07.05.2021 відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
15.10.2020 між ТДВ “Експрес Страхування” (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.20.2561769, згідно з умовами якого застраховано транспортний засіб TOYOTA/RAV4, державний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску.
20.10.2020 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів TOYOTA, LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та TOYOTA/RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3020300505119547, складеною працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві, в якій, зокрема, зазначено, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 10.2 Правил дорожнього руху. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол; матеріали ДТП направлено до Печерського районного суду м. Києва.
У постанові Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 757/47913/20-п за результатами розгляду матеріалів, що надійшли з Управління поліції в м. Києві, встановлено, що ОСОБА_2 20.10.2020 о 20 год. 00 хв., керуючим автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , від'їжджаючи з парковки, не надав перевагу автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення. Водій ОСОБА_2 порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП матеріальних збитків завдано обом автомобілям. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
20.10.2020 оцінювачем складено протокол огляду транспортного засобу з описом пошкодження автомобіля марки TOYOTA/RAV4, держ.№ НОМЕР_1 .
ТОВ «Автосаміт на Столичному» виставлено рахунок-фактуру № 2020011050 від 23.10.2020 на оплату ТДВ «Експрес Страхування» вартості робіт та матеріалів (запчастин) по ремонту вказаного автомобіля на загальну суму 18364,20 грн. з ПДВ. Відповідно до Акту виконаних робіт ТОВ «Автосаміт на Столичному» виконано роботи з відновлювального ремонту автомобіля на загальну суму 18364,20 грн. з ПДВ.
ТДВ «Експрес Страхування» отримано від ОСОБА_1 заяву від 20.10.2020 про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля TOYOTA/RAV4, д/ НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок події, що трапилась 20.10.2020, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СТО ТОВ «Автосаміт на Столичному».
Відповідно до складеного ТДВ «Експрес Страхування» страхового Акту № 3.20.3392-1 від 28.10.2020 сума виплати страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 на підставі договору страхування № 202.20.2561769 від 15.10.2020 (об'єкт страхування: автомобіль TOYOTA/RAV4, д.н НОМЕР_1 ), внаслідок події (ДТП), що трапилась 20.10.2020, склала 16314,57грн. (ця сума визначена за вирахуванням суми 2049,63 грн. франшизи).
За платіжним дорученням № ЦО05895 від 28.10.2020 ТДВ «Експрес Страхування» перераховано на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» суму 16314,57 грн. страхового відшкодування згідно договору № 202.20.2561769 від 15.10.2020.
Згідно з полісом серії № АР/4195000 (діючий станом на 20.10.2020) цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля TOYOTA, LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_2 (страхувальник: ОСОБА_2 ), застрахована Страховиком - ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (відповідач у справі); франшиза згідно з цим полісом - 0,00 грн.; ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн.
Позивачем на адресу в ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” була направлена заява № 3.20.3392 за вих. № 7098/07-3.20.3392 від 20.11.2020 про виплату страхового відшкодування на рахунок ТДВ «Експрес Страхування» в розмірі 16314,57 грн., яку просив сплатити протягом семи днів. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення заява отримана відповідачем 26.11.2020.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України “Про страхування” страхування може бути добровільним або обов'язковим. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», в якій зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В Законі України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правовий висновок про те, що з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням наведених норм права, позивач, як страховик, згідно з умовами договору добровільного страхування наземних транспортних засобів перерахував суму 16314,57 грн. страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA/RAV4, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок події (ДТП), що трапилась 20.10.2020.
Згідно положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.
На адресу ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” позивачем була направлена заява про виплату страхового відшкодування на рахунок ТДВ «Експрес Страхування» в розмірі 16314,57 грн. (отримана відповідачем 26.11.2020).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач, який отримав заяву про здійснення виплати страхового відшкодування на користь ДТВ «Експрес Страхування», повинен був сплатити суму страхового відшкодування на його користь до 24.02.2021 включно.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за якою відкрито провадження у даній справі. Позовна заява була направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку 23.04.2021 (отримана господарським судом 28.04.2021).
18.05.2021 до господарського суду від позивача надійшла заява про закриття провадження по справі № 908/370/21 в частині стягнення з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» суми 16314,57 грн. страхового відшкодування у зв'язку із тим, що відповідачем було сплачено вказану суму за платіжним дорученням № 71_15464 від 30.04.2021, копія якого додана позивачем до заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач оплатив суму 16314,57 грн. страхового відшкодування після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі №908/1202/21 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Крім того, позивачем за прострочення виплати страхового відшкодування заявлено до стягнення з відповідача суму 333,89 грн. пені та суму 76,43 грн. - 3% річних, які нараховано за період з 25.02.2021 по 22.04.2021 включно, а також суму 227,35 грн. інфляційних втрат за березень 2021. В заяві про закриття провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування, позивачем підтримані зазначені вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Частинами 1 та 3 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц.
Обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування за наявності відповідних правових підстав для цього є грошовим зобов'язанням страховика. Тому в разі прострочення виконання даного зобов'язання до страховика може бути застосовано відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену статтею 625 Цивільного кодексу України.
Правова позиція стосовно наявності підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат у разі прострочення виплати страховиком відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування” передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Норма вказаної статті не містить обмежень щодо її застосування виключно у правовідносинах між страховиком і страхувальником за полісом ОСЦПВВНТЗ, тому суд дійшов висновку про можливість застосування даної відповідальності до відповідача у разі прострочення ним виплати страхового відшкодування на користь особи, яка має право на таке відшкодування, в даному випадку - позивача.
Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 333,89 грн. пені, суми 76,43 грн. 3% річних та суми 227,35 грн. інфляційних втрат за заявлений позивачем період є обґрунтованими, розрахунки здійснені правильно, тому судом задовольняються.
На підставі всього вищевикладеного, заявлені позовні вимоги задовольняються судом частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В заяві, яка надійшла до суду від позивача 18.05.2021, останній, в тому числі просив суд винести ухвалу про повернення частини сплаченого ним судового збору у в'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування, іншу частину судового збору стягнути на його користь з відповідача. Про відшкодування інших судових втрат позивачем не зазначено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з матеріалами справи, за подання позовної заяви ТДВ « Експрес Страхування» за платіжним дорученням № 7329 від 05.02.2021 було сплачено суму 2270,00 грн. судового збору у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки відповідачем після звернення позивача з позовом до суду за платіжним дорученням від 30.04.2021 оплачено суму 16314,57 грн. страхового відшкодування і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, позивачу слід повернути з Державного бюджету суму 2184,61 грн. судового збору на підставі відповідної ухвали суду.
На підставі вищезазначеного та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України інша частина судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 85,39 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 908/1202/21 в частині вимог про стягнення суми 16314 грн. 57 коп. страхового відшкодування за відсутністю предмета спору.
Позов Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” в частині вимог про стягнення суми 333,89 грн. пені, суми 76,43 грн. - 3% річних та суми 227,35 грн. інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, код ЄДРПОУ 13490997 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-а) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування”, код ЄДРПОУ 36086124 (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2) суму 333 (триста тридцять три) грн. 89 коп. пені, суму 76 (сімдесят шість) грн. 43 коп. - 3% річних, суму 227 (двісті двадцять сім) грн. 35 коп. інфляційних втрат та суму 85 (вісімдесят п'ять) грн. 39 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 02.07.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва