61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 березня 2010 р. Справа № 2-а-37725/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009р. по справі № 2-а-37725/09/2070
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області < Текст > третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Гапон О.В. < за участю > < Текст >
про визнання не чинним рішення та поновлення на державній службі,
15.04.2009 року, позивач ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області (далі - відповідач), в якому просила суд, після уточнення, про визнання неправомірним та скасування наказу відповідача №8-0 від 17.02.2009 року про припинення державної служби.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства, а саме: Закону України „Про державну службу в Україні” № 3723-ХП від 16.12.1993 року; Закону України „Про боротьбу з корупцією” №356/95-ВР від 05.10.1995 року, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач працювала у відповідача на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб, мала статус державного службовця.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.08.2008 року позивача було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого п”г”ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” та застосувано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на користь держави.
Наведене судове рішення стало підставою для ухвалення відповідачем наказу від 01.09.2008 року наказу № 286 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, яким позивачу було оголошено догану.
26.01.2009 року Державною податковою адміністрацією України був ухвалений наказ №18 „Про подолання проявів корупції в органах ДПС”.
17.02.2009 року наказом відповідача №8-0 „Про припинення державної служби ОСОБА_1” позивачу було припинено державну службу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із положень Закону України „Про державну службу”, який передбачає підставою для припинення державної служби не дотримання вимог пов'язаних з проходженням державної служби.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.08.2008 року позивача було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого п”г”ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” , тому оскаржуване рішення відповідача є законним.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.16 Закону України „Про державну службу” державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1,5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”; державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
На підставі п.2 ст. 30 Закону України „Про державну службу”, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служби припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених ст. 16 цього Закону.
У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України „Про боротьбу з корупцією” суб'єкти, зазначені у статті 2 цього Закону, за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, несуть адміністративну відповідальність на підставі цього Закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідальність передбачена Законом України „Про боротьбу з корупцією” не є дисциплінарною.
Між тим, стаття 14 Закону України „Про державну службу” визначає, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Частина 1 наведеної статті каже, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця , зокрема, за порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби.
Сторони не заперечують, що наказом від 01.09.2008 року № 286 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, позивачу було оголошено догану за скоєння правопорушення, передбаченого п”г”ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, встановленого постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.08.2008 року.
17.02.2009 року наказом відповідача №8-0 „Про припинення державної служби ОСОБА_1” позивачу було припинено державну службу.
Таким чином, відповідач - 01.09.2008 року притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а - 17.02.2009 року, з цих підстав - припинив її державну службу.
Колегія суддів, вважає що під час обрання засобу дисциплінарного стягнення до державного службовця за порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби або припинення державної служби, адміністрація, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, тощо.
Зазначена позиція знайшла своє підтвердження у статті 8 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, яка передбачає відповідальність за порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Частина 2 наведеної статті зазначає, що повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Доводи апеляційної скарги про те, що аналіз статті 8 Закону України „Про боротьбу з корупцією” свідчить про те, що порушення обмежень, передбачених у статті 5 цього Закону повторно передбачає відповідальність, тому й припинення державної служби на підставах вчинення діяння, передбаченого ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” можливо також й після повторного скоєння діяння, є обґрунтованими.
Колегія суддів, зауважує, що за своєю правовою природою припинення державної служби є звільненням з роботи, оскільки порушення правил припинення державної служби відповідачем тягне за собою поновлення державного службовця на роботі.
За правилами статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.
Позивач вперше була притягнута до відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.5 Закону України ”Про боротьбу з корупцією”, має позитивну характеристику, наказом від 01.09.2008 року позивач вже була притягнута до дисциплінарної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.5 Закону України ”Про боротьбу з корупцією”.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що припинення державної служби позивача за порушення правил обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби встановлених в статті 16 Закону України „Про державну службу”, а саме: скоєння правопорушення, передбаченого п”г”ч.1 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, встановленого постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.08.2008 року є протиправним.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином, колегія суддів, зазначає, що оскаржуваний наказ не відповідає даним критеріям, тому підлягає скасуванню.
Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом поновлення позивача на роботі.
Під час ухвалення рішення суд першої інстанції не врахував зазначені положення Закону України „Про державну службу”, Закону України „Про боротьбу з корупцією”, тому постанову суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Виходячи із наведеного колегія суддів, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, < Список > ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року по справі №2-а-37725/09/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати наказ Державної податкової інспекції №8-0 від 17.02.2009 року щодо припинення державної служби ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області з 17.02.2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 19.03.2010 р.