Справа № 2-507/2010р.
03 червня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Чебан А.П.
при секретарі Білик М.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 13 грудня 2001 року він у відділі РАЦС Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 54. Даний шлюб для сторін первинний. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачкою не склалося і вони припинили шлюбні відносини ще у 2005 році. Причиною розпаду сім'ї вважає те, що вони уклали шлюб не пізнавши належним чином один одного , між ними часто виникали сварки з різних побутових причин, в зв'язку з чим між ним зникли почуття любові, поваги один до одного та взаєморозуміння. ОСОБА_1 вважає, що їх шлюб носить формальний характер, а тому, просить розірвати шлюб у судовому порядку.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, направила заяву про можливість заслухати справу за її відсутності у попередньому судовому засіданні, проти позову не заперечувала.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню .
Зі свідоцтва про укладення шлюбу(а.с.4) видно, що 13 грудня 2001 року був укладений шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, про що було зроблено актовий запис за №54.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами постійно виникали сварки, непорозуміння, які негативно позначилися на їх взаємовідносинах, а врешті привели до розриву сімейних відносин, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, у зв'язку з чим, суд вважає, що шлюб має бути розірваний.
Керуючись ст.112 Сімейного Кодексу України, ст. 58, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 13 грудня 2001 року у відділі РАЦС Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, які мають одну неповнолітню дитину.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Чебан