Справа № 2-466/2010р.
03 червня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Чебан А.П.
при секретарі Білик М.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_1 до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності,
Позивачка звернулася до суду з позовом до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просить визнати за нею право власності на будинок та на земельну ділянку, посилаючись на слідуючі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Струмок Татарбунарського району Одеської області померла мати позивачки - ОСОБА_2. Після її смерті залишився будинок, розташований по АДРЕСА_1, а також земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 6,21 га., засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ №360750. 20.01.1998 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила на ім'я позивачки заповіт, тим самим заповівши їй все своє майно у тому числі і свій житловий будинок. Крім позивачки спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має. ОСОБА_1 своєчасно звернулася на адресу Татарбунарської державної нотаріальної контори з проханням видати її свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері, але їй було відмовлено в зв'язку з тим, що Державний акт на земельну ділянку був втрачений, а також був відсутній правовстановлюючий документ на будинок, який за життя придбала мати позивачки. ОСОБА_1 вказує, що ці обставини виникли в зв'язку з тим, що за існування колгоспних дворів в сільській місцевості свідоцтва про право власності на будинки взагалі не видавались і це право фіксувалось тільки в погосподарських книгах органів місцевого самоврядування. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що оскільки оригінал Державного акту на вищевказану земельну ділянку був втрачений, тому вона була вимушена надати в газету «Татарбунарський вісник» оголошення про втрату Державного акту та визнання його недійсним.
Оскільки вирішити питання про прийняття спадщини можливе тільки в судовому порядку позивачка вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.
Представник Струмківської сільської ради до суду не з'явився, голова сільської ради направила до суду заяву, в якій просить слухати справу за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЯ №360750 від 15.09.2005 року (а.с.9), виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією видно, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,21 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Струмок Татарбунарського району Одеської області(а.с.10).
Довідкою Татарбунарського БТІ від 09.03.2010 року підтверджується вартість спадкового будинку по АДРЕСА_1, яка складає 30255 грн.(а.с.11.
Із копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.12-15)вбачається, що не зазначений власник нерухомого майна.
Із листа нотаріуса (а.с.16) видно, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв'язку з тим, що спадкоємець не надала правовстановлюючий документ на будинок матері, а також оригінал державного акту на земельну ділянку.
Як вбачається з витягу відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки(а.с.19), вартість земельної ділянки по Татарбунарському району загальною площею 6,21 га складає 65965,28 гривень.
Із газети «Татарбунарський вісник»(а.с.17) видно, що позивачка зверталась з об'явою до місцевої газети про визнання Державного акту про право власності на землю серії АЯ №360750. виданого на ім'я ОСОБА_2 - недійсним.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що спадковий будинок, розташований по АДРЕСА_1, а також земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 6,21 га., засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ №360750 від 15.09.2005 року за життя належали ОСОБА_2. Позивачка по справі являється донькою покійної та є єдиною спадкоємицею за заповітом.
За таких обставин, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 6,21 га., засвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ №360750 від 15.09.2005 року, що за життя належали ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 58,59,60,213,215 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1218,1266, 1296 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,21 га., засвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АЯ №360750 від 15.09.2005 року, що за життя належала ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Чебан