ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 червня 2021 року м. Київ № 640/17083/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись зі заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діатек Сервіс»
до Головного управління ДПС в м. Києві, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява, в якій позивач по справі №640/17083/21 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії індивідуального акта (до набрання законної сили рішенням суду в даній справі) - рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 405128 від 26.04.2021 р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- заборонити відповідачу вчиняти певні дії (до набрання законної сили рішенням суду в даній справі) - відмовляти в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві на підставі оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 405128 від 26.04.2021 р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «Діатек Сервіс» зазначає, звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 75638 від 25.02.2021 р., № 94728 від 16.03.2021 р., № 132616 від 19.04.2021р., № 405128 від 26.04.2021р. про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Діатек Сервіс» з переліку ризикових платників податків.
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.06.2021 р. № 2749870/24747092 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 12.02.2021 р. складену ТОВ «Діатек Сервіс» для ТОВ «Іст Енерджі» (код 40182171).
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 12.02.2021 р. складену ТОВ «Діатек Сервіс» для ТОВ «Іст Енерджі» (код 40182171) днем її фактичного подання.
Позивач вважає, що не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки включення підприємства до переліку ризикових платників призводить до:
- зупинки фінансування підприємства (віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків призводить до безумовного блокування в реєстрі ПН/РК, що унеможливлює подальшу господарську діяльність заявника та шкодить його діловій репутації перед контрагентами);
- можливості накладання господарських штрафних санкцій на підприємство через невиконання своїх обов'язків по існуючим довгостроковим контрактам;
- звільненні більшості працівників, оскільки при нестачі фінансування у позивача немає коштів для виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Окрім зазначеного, на переконання позивача очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.06.2021 р., заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Добрянській Я.І.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, до заяви не додано будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, «з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову» (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших заінтересованих осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, та не допустити негативних наслідків.
Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову фактично спрямована на вирішення спору, що виник між сторонами, до прийняття судом відповідного рішення по суті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Стосовно покликання позивача на наявність очевидних ознак протиправності вказаних рішень, що оскаржуються, суд зазначає, що ознаки протиправності рішення можуть бути виявлені судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
В даному випадку суд повинен дослідити всі обставини прийняття таких рішень у розрізі як позовної заяви, так і відзиву на неї, що не можуть бути встановлення під час розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому, зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, що свідчили б про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в ході аналізу долучених до заяви про забезпечення позову документів судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому.
Суд вказує, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки позивач не позбавлений можливості порушувати питання перед контролюючим органом про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у передбаченому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даному випадку, суд приходить до висновку, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушень його прав, свобод та інтересів до ухвалення рішення у справі, або ж унеможливить чи утруднить виконання рішення у майбутньому, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.
Керуючись ст. ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діатек Сервіс" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 293-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська