Справа № 638/3565/21
Провадження № 2/638/3516/21
Іменем України
30 червня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У березні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначили, їм на праві спільної сумісної власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка була придбана в період шлюбу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 вересня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кошель Т.В.
Поверхом вище, над їхньою квартирою, на восьмому поверсі розташована квартира АДРЕСА_2 , 3/4 частини якої належить ОСОБА_3 , а 1/4 частина ОСОБА_4 .
22 січня 2021 року близько шостої години ранку позивач ОСОБА_2 прокинувся від шуму, та вийшовши до кухні, побачив, що зверху тече вода. Через декілька хвилин вода заповнила всі приміщення квартири. У квартирі вийшла з ладу електрика, були пошкоджені меблі, міжкімнатні двері, ламінат, шпалери на стінах та стелі, залиті взуття, одяг, матрац, подушки, постільна білизна, побутова техніка (комп'ютер, принтер, телевізор, акустична система, два кондиціонери). У зв'язку з залиттям позивачі звернулися до Диспетчерської служби «062» КП Міський інформаційний центр» та до поліції на номер «102».
Для з'ясування причин залиття ОСОБА_2 піднявся до квартири відповідачів, де побачив, що на кухні був пошкоджений трубопровод холодного водопостачання та з місця пошкодження бив струмінь води. У квартирі в цей час знаходилася відповідач ОСОБА_4 .
22 січня 2021 року комісією у складі начальника дільниці №10 КП «Жилкомсервіс», інженера та майстра дільниці №10 КП «Жилкомсервіс» було здійснено обстеження квартири позивачів, в ході якого зафіксовані наявні у квартирі наслідки залиття та встановлено, що причиною залиття стало халатне пошкодження раковини з поривом трубопроводу холодного водопостачання на кухні в квартирі АДРЕСА_2 . Внаслідок залиття пошкоджений ремонт у 3-х житлових кімнатах квартири позивачів, в коридорі, ванні, туалеті, коморі, тобто в усіх приміщеннях квартири. За результатами обстеження складений акт №17/21 від 22 січня 2021 року.
З метою оцінки завданої матеріальної шкоди позивачі звернулися до Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Згідно з висновком експерта №1591 від 15 лютого 2021 року вартість матеріальної шкоди (ремонтно-будівельних робіт) у зв'язку з залиттям складає 303523 гривень. Окрім того, позивачем понесено витрати за проведення експертизи у розмірі 9904,50 грн.
Крім того позивачі зазначають, що внаслідок залиття квартири зазнали моральних страждань, які були викликані наслідками залиття квартири.
Посилаючись на викладені обставини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 303523 гривень, моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 9806,40 гривень, судові витрати; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, витрати за послуги КП «ХМБТІ» в сумі 368 грн, а також судовий збір.
Відзиву на позовну заяву відповідачі не подали.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивачів надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі позивачів та їхніх представників, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. У разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Суд розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено обставини, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 25 жовтня 2002 року (а.с. 17).
Позивачам на підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої, належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 68 кв.м. (а.с. 18-19).
22 січня 2021 року сталося залиття належної позивачам вказаної квартири.
Відповідно до акту обстеження від 22 січня 2021 року, складеного комісією КП «Жилкомсервіс», причиною залиття квартири стало халатне пошкодження раковини з поривом трубопроводу холодного водопостачання на кухні у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 24-25).
При обстеженні квартири виявлено такі пошкодження: в кімнаті площею 11,8 кв.м. (коридор) - на стелі /гіпсокартон/ є сліди залиття загальною площею біля 2,0 кв.м., на стінах /шпалери/ 6,0 кв.м., залитий ламінат біля 7 кв.м., відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в житловій кімнаті площею 20,1 кв.м. - на стелі /гіпсокартон/ є сліди залиття загальною площею біля 4,0 кв.м., на стінах /шпалери/ 4,0 кв.м., залитий ламінат біля 12 кв.м., відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в житловій кімнаті площею 11,3 кв.м. - на стелі /гіпсокартон/ є сліди залиття загальною площею біля 3.0 кв.м., на стінах /шпалери/ 4,0 кв.м, залитий ламінат біля 7 кв.м., відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в житловій кімнаті площею 9,1 кв.м. - на стелі /гіпсокартон/ є сліди залиття загальною площею біля 4,0 кв.м., на стінах /шпалери/ 6,0 кв.м, залитий ламінат біля 5 кв.м., відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в кімнаті площею 2,5 кв.м.(ванна) - на стелі /пластик/ є сліди залиття загальною площею біля 2,0 кв.м., на стінах /плитка/ 3,0 кв.м, відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в кімнаті площею 1,1 кв.м.(туалет) - на стелі /пластик/ є сліди залиття загальною площею біля 2,0 кв.м., на стінах /плитка/ 2,0 кв.м, відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформувалися, погано зачиняються; в житловій кімнаті площею 1,9 кв.м.(комора) - на стелі /гіпсокартон/ є сліди залиття загальною площею біля 1,0 кв.м., на стінах /шпалери/ 2,0 кв.м, відсутнє освітлення в кімнаті, розетки не працюють, двері дерев'яні залиті, частково деформуватися, погано зачиняються.
Відповідно до висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №1591, складеного 15 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 про визначення вартості матеріальної шкоди, що заподіяна власнику квартири АДРЕСА_1 , вартість матеріальної шкоди (ремонтно-будівельних робіт), що заподіяна власнику квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з залиттям складає 303523,00 гривень (а.с. 26-30).
Вартість проведеної експертизи становить 9806,40 грн, які ОСОБА_1 сплатила 03 лютого 2021 року, що підтверджується копією квитанції №5 на суму 9806,40 грн (а.с. 39).
Власниками квартири АДРЕСА_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 50).
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є власниками квартири АДРЕСА_3 , не надали суду доказів того, що шкоду майну позивачів завдано не з їх вини.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивачі доводять наявність шкоди, її розмір, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та спричиненою шкодою.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено, що 22 січня 2021 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , у якому проживають та зареєстровані позивачі, які є співвласниками квартири. Залиття сталося через халатне пошкодження раковини з поривом трубопроводу холодного водопостачання на кухні у квартирі АДРЕСА_3 , співвласниками якої є відповідачі у справі. Отже, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження посилання позивачів на факт залиття відповідачами належної їм квартири.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачами відповідно до ст. 81 ЦПК України доведено обставини завдання їм матеріальної шкоди відповідачами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь кожного позивача 15000 грн моральної шкоди, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були перенесені моральні страждання внаслідок заподіяння шкоди їхньою майну залиттям квартири. Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок пошкодження належного їм майна суд вважає, що з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає солідарному стягненню сума по 5000 грн на користь кожного позивача, що відповідатиме принципу розумності і справедливості.
З урахуванням викладених обставин суд частково задовольняє позовні вимоги, а саме в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 303523 гривень, моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 9806,40 гривень; солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрат в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачами не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником позивача до початку судових дебатів 23 червня 2021 року подано заяву про відшкодування судових витрат, які понесли позивачі у зв'язку з розглядом справи, з якої вбачається, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 14600 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 26 січня 2021 року, додатковою угодою від 26 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 26 січня 2021 року, додатковою угодою від 16 березня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 26 січня 2021 року, актом здачі-приймання наданих послуг №1 від 26 січня 2021 року.
Пунктом 3.1 та 3.5 розділу 3 договору про надання правової допомоги від 26 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Ольги Полупанової» в особі керуючого Полупанової Ольги Олександрівни, передбачено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. За результатами надання правової допомоги складається акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Бюро правової допомоги і її вартість.
Відповідно до п. 2-4 додаткової угоди від 26 січня 2021 року вартість послуг адвоката, передбачених п. 1 додаткової угоди, становить 4200 гривень. Клієнт зобов'язується сплатити гонорар протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури. За результатами надання професійної правничої допомоги сторони складають та погоджують акт приймання-передачі послуг. Розмір гонорару за умовами додаткової угоди від 16 березня 2021 року складає: 600 гривень за складання і подання заяв про забезпечення позову або доказів, клопотань про витребування доказів, заяв або додаткових заяв про відшкодування судових витрат за 1 годину роботи, за складання інших заяв - 1000 гривень за 1 годину роботи.
Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг №1 від 26 січня 2021 року адвокатом надано такі послуги: складання заяви на ознайомлення з матеріалами справи та видачу заочного рішення у справі - 5 год вартістю 500 грн за годину, складання та подання адвокатських запитів - 2 год вартістю 600 грн за годину, складання та подання заяви про забезпечення позову - 2,5 год по 600 грн за год, складання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 2 год по 1000 грн за год, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях - 1500 гривень за 1 судодень, складання та подання клопотання про витребування інформації з нотаріальної контори - 2 год по 600 грн за год, складання та подання заяви про доступ до Е-суд - 0,5 год вартістю 1000 грн за год, складання та подання письмових пояснень щодо моральної шкоди - 2 год по 1000 грн за годину, складання заяви про проведення судового засідання за відсутністю позивачів та представника - 1 год вартістю 1000 грн, складання та подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу - 2 год вартістю 600 грн за годину. Загальний розмір гонорару - 14600 грн.
Окрім того, на підтвердження понесених ОСОБА_8 витрат на професійну правничу допомогу долучено копії квитанцій № 0.0.2040073738.1 від 05 березня 2021 року на суму 3700 грн, № 0.0.2163437364.1 від 16 червня 2021 року на суму 10900 грн.
Таким чином, ОСОБА_8 належними та допустимими доказами доведено фактично здійснений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14600 грн.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Окрім того, відповідно до принципів змагальності та диспозитивності, передбачених ст. 12, 13 ЦПК України відповідно, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
З аналізу зазначених положень закону вбачається, що виключно за клопотанням сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, у разі доведення стороною неспівмірності витрат.
Враховуючи те, що відповідачі не оспорювали розмір витрат на правничу допомогу в порядку ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_8 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14600 гривень.
Разом з тим суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрат за послуги КП «ХМБТІ» в сумі 368 грн з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд наголошує, що отримання з КП «ХМБТІ» інформації про власників квартири не підпадає під ознаки п. 4 ч. 3 ст.133 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ст. 84 Цивільно-процесуального кодексу України витребування доказів здійснюється виключно судом за клопотанням учасника справи, тобто в даному випадку витребування доказів не проводилось, а інформація з КП «ХМБТІ» була отримана позивачем самостійно, тому витрати на отримання вказаних відомостей не можуть бути розцінені як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання даного позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 3433,29 грн, що складає один відсоток від ціни позову майнового характеру, де заявлено позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 303523 грн, моральної шкоди, яка має майновий вираз, у загальному розмірі 30000 грн, та витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 9806,40 грн. А тому у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог підлягає солідарному стягнення з відповідачів судовий збір на користь позивачів пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 3233,21 грн.
Керуючись ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 13, 81, 258, 265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , 303523 (триста три тисячі п'ятсот двадцять три) гривні 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 9806 (дев'ять тисяч вісімсот шість) гривень 40 коп., а всього 318329 (триста вісімнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) гривні 40 коп.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , судові витрати на професійну правову допомогу у сумі 7300 (сім тисяч триста) гривень 00 коп. з кожної.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривень 61 коп. з кожної.
Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , судовий збір у розмірі 25 (двадцять п'ять) гривень 00 коп. з кожної.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01 липня 2021 року.
Суддя І.П. Латка