Справа № 331/2499/21
Провадження № 3/331/1081/2021
14 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за протоколом 59/17/07 від 06.05.2021 року, яка надійшла з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником режимно-таємного сектора Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2021 року №59/17/07 під час проведення в ГУ ДСНС перевірки стану обігу документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контр розвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, встановлено, що відповідно до вимог Порядку організації режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, начальником режимно-таємного сектора ГУ ДСНС ОСОБА_1 , який був при значений на посаду наказом №487о/с від 21.11.2018 року, підготовлено Правила внутрішньооб'єктового режиму ГУ ДСНС, що були затверджені наказом керівника об'єкта перевірки та План заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану, затверджений наказом керівника об'єкта перевірки.
Згідно вищевказаного Переліку, «узагальнені відомості щодо внутрішньооб'єктового режиму окремого суб'єкту режимно-секретної діяльності», а також «узагальнені відомості щодо забезпечення режиму воєнного або надзвичайного стану, крім тих, що становлять державну таємницю», повинні мати гриф обмеження доступу «Для службового користування». В порушення вимог постанови КМ України «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» від 19.10.2016 №736, зазначеним документам, що містять службову інформацію, не було надано гриф обмеження доступу «Для службового користування».
Проте, начальником режимно-таємного сектора ГУ ДСНС ОСОБА_1 не були виконані вимоги Інструкції, зокрема:здійснення контролю за дотриманням порядку підготовки документів з грифом «Для службового користування»; присвоєння грифу «Для службового користування» документам, що містять службову інформацію; зазначення на зворотному боці останнього аркуша примірника документа, що залишається у справі установи, у нижньому лівому куті всіх необхідних даних.
Під час перевірки ГУ ДСНС стану обліку документів та інших матеріальних носіїв інформації, було виявлено факт загрози розголошення службової інформації через не присвоєння грифа обмеження доступу «Для службового користування» документам, що містять службову інформацію.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, однак зазначив, що у протоколі не зазначено яким чином було здійснене розголошення інформації, і в який спосіб таке розголошення інформації було виявлено. Саме факт розголошення відомостей є однією з ознак, що визначає дефініцію правової норми. Враховуючи наведене свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, а тому просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 212-5 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Водночас ні протокол про адміністративне правопорушення, ні додатки до нього не містять доказів того, що дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності призвела до розголошення такої інформації, тобто відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП. Натомість, сам протокол містить посилання на те, що дії ОСОБА_1 призвели лише до ризику розголошення такої інформації.
Більш того, суд звертає увагу на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних даних, які підтверджують належність службової інформації до такої, що зібрана у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності або у сфері оборони країни.
Ці елементи, є обов'язковими для визначення наявності об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, і їх відсутність свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи.
Відповідно практики Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, а також конкретизувати його.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення
Враховуючи вищенаведене, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-5 КУпАП підлягає закриттю згідно п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 251, 266, 283, 284 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Кольц