ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2021Справа № 910/7521/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична
компанія»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 34 389, 37 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 34 389, 37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення відповідачем залізничним транспортом вантажу позивач виявив його нестачу, у зв'язку з чим зазнав збитки на суму 34 389, 37 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7521/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.06.2021 представник відповідача подав письмовий відзив, у якому просив суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 задоволено клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву у справі № 910/7521/21. Поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву у справі № 910/7521/21 до 16.06.2021. Письмовий відзив долучено до матеріалів справи.
Представник позивача 22 червня 2021 року подав до суду відповідь на відзив, у якій просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив у справі № 910/7521/21. Поновлено позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив у справі № 910/7521/21 до 23.06.2021. Письмову відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Згідно залізничних накладних № 44589034, № 42326801, № 44592657, № 42326793 позивач передав відповідачу для перевезення зерно кукурудзи, а відповідач зобов'язався доставити його Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон».
Відповідно до частини другої статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
На станціях Миколаїв було здійснено комісійне переваження вагонів № 95085536, № 91102509, № 95982815 відправлених згідно залізничних накладних № 44589034, № 42326801, № 44592657, № 42326793, за результатами яких було складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, про що в зазначених актах були зроблені відповідні відмітки.
В комерційному акті № 415103/7/8 від 05.01.2021 до вагону № 95085536 вказано, що за документом значиться: вантаж - зерно кукурудзи. Вага визначена відправником на вагонних вагах: нетто - 69 250 кг., тара - 23 450 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 92 100 кг., тара - 23 450 кг, нетто - 68 650 кг., що менше від ваги відправлення на 600 кг.
При комерційному огляді виявлено зліва за напрямком руху поїзда на механізмі пломбування розвантажувальних люків ЗПП П103717 відсутнє. На момент огляду просипання вантажу немає, розвантажувальні люки закриті щільно.
В комерційному акті № 415103/6/7 від 05.01.2021 до вагону № 91102509 вказано, що за документом значиться: вантаж - зерно кукурудзи. Вага визначена відправником на вагонних вагах: нетто - 69 250 кг., тара - 23 300 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 90 400 кг., тара - 23 300 кг, нетто - 67 100 кг., що менше від ваги відправлення на 2 150 кг.
При комерційному огляді виявлено зліва за напрямком руху поїзда на механізмі пломбування розвантажувальних люків ЗПП П103745 відсутнє. На момент огляду просипання вантажу немає, розвантажувальні люки закриті щільно.
В комерційному акті № 415103/8/9 від 05.01.2021 до вагону № 95982815 вказано, що за документом значиться: вантаж - зерно кукурудзи. Вага визначена відправником на вагонних вагах: нетто - 69 250 кг., тара - 23 350 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 89 700 кг., тара - 23 350 кг, нетто - 66 350 кг., що менше від ваги відправлення на 2 900 кг.
При комерційному огляді виявлено зліва за напрямком руху поїзда на механізмі пломбування розвантажувальних люків ЗПП П103763 відсутнє. На момент огляду просипання вантажу немає, розвантажувальні люки закриті щільно.
Докази наявності у відповідача заперечень щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування відсутні.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно статті 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажнійквитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (вантажоодержувач) передало право на пред'явлення позову позивачу (вантажовідправнику), що підтверджується переуступними написами на залізничних накладних.
Частиною першої статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з тим, що втрата вантажу сталась з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною другою статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Суд зазначає, що статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено принцип винності перевізника за втрату, нестачу, псування й пошкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту і обов'язок доведення своєї невинуватості лежить саме на перевізнику.
Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що недостача вантажу сталась не з його вини. Жодних доказів того, що недостача вантажу сталась з вини невстановлених осіб або з незалежних від відповідача причин суду не надано.
Згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу.
Згідно пункту 6 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, якщо вантажовідправником є транспортно-експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, для підтвердження вартості відправленого вантажу заявником може бути додана завірена копія договору транспортного експедирування, укладеного між вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
З долученого до позовної заяви договору № 2602-20/1 від 26.02.2020 вбачається, що позивач (вантажовідправник) є транспортно-експедиторським підприємством, яке не є виробником або постачальником вантажу. Постачальником (власником) вантажу згідно договору поставки № 933/2020 від 16.12.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Зернотрейд».
На підтвердження вартості вантажу позивач надав суду довідку про кількість і вартість вантажу № 38/1 від 29.01.2021, видану постачальником вантажу - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс Зернотрейд».
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують вартість вантажу що перевозився у вагонах № 95085536, № 91102509, № 95982815 та факт втрати вантажу у зазначених вагонах.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (стаття 114 Статуту залізниць).
Звертаючись з позовом до суду позивач розраховує кількість фактичної недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати, у зв'язку з чим, вартість недостачі вантажу склала 34 389, 37 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків і визнано його арифметично вірним.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 34 389, 37 грн.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша логістична компанія» (21037, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Академіка Ющенка, будинок 6, приміщення 99, ідентифікаційний код 37678031) 34 389 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. - основного боргу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк