Номер провадження: 33/813/679/21
Номер справи місцевого суду: 495/1440/21
Головуючий у першій інстанції Савицький С.І.
Доповідач Колесніков Г. Я.
18.06.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Подуст Т.П.,
учасники справи:
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
його захисник - Морозов Вадим Юрійович,
розглянув апеляційну скаргу захисника Морозова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Савицького С.І.,
Короткий зміст судового рішення
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2021 року справи про адміністративні правопорушення №495/1440/21 та №495/1461/21 у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч.2 ст.173-2 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно справу №495/1440/21.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 02 березня 2021 року о 00.55 годині по вул.Центральній в с.Турлаки Білгород-Дністровського району Одеської області, керував автомобілем марки ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР) а.с.20-23.
Також ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 березня 2021 року близько 22.30 години за місцем свого мешкання вчинив сімейну сварку відносно своєї дружини ОСОБА_2 , виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим здійснив психологічне та моральне насилля в сім'ї та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Морозов В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нову, якою справу відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, апелянт посилається на те, що:
1) справа була розглянута у відсутності свідків, інспекторів поліції, які складали протокол,
2) працівники поліції прибули, коли ОСОБА_1 перебував біля свого транспортного засобу, проводивши ремонтні роботи та очікувавши евакуатор,
3) працівники поліції:
- порушили вимоги п.7 р.Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395 (далі-Інструкції), оскільки залучили свідків, щодо неупередженості яких є сумніви, бо у ОСОБА_1 напередодні виник конфлікт з останніми,
- в порушення ч.3 ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному медичному закладі,
- протокол серії ДПР 118 №502453 було складено без його участі, від пояснень взагалі не відмовлявся,
- не надавали ОСОБА_1 направлення до медичного закладу,
- в протоколі не зазначено та не конкретизовано який саме стан сп'яніння інкримінують,
- не складали акт огляду водія на стан сп'яніння,
- в протоколі відсутні номера телефонів свідків,
- протокол безпідставно складений за ч.2 ст.130 КУпАП,
4) в матеріалах справи не міститься повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася,
5) суд підійшов спрощено до розгляду справи, оскільки при винесенні постанови не навів підтверджень вини ОСОБА_1 , не опирався на нормативні-правові акти, не зробив посилання на практику Європейського суду (а.с.25-30).
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю. підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, інспекторів поліції Басистого І.В. та Баргемона О.Ю., які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Постанова суду першої інстанції оскаржується апелянтом в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Тому судове рішення переглядається апеляційним судом тільки в цій частині.
За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачаються порушення вимог п.2.5 ПДР у вигляді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №502453 від 02 березня 2021 року(а.с.3);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (а.с.5,6);
- довідкою інспектора сектору превенції (а.с.7),
- відеозаписами на CD-диску (а.с.8).
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вищевказаним нормам права.
Висновки апеляційного суду відносно версії ОСОБА_1 , що спиртні напої він вжив, коли закінчив рух на автомобілі.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.130, ч.2 ст.173-2 КУпАП.
При цьому, рішення суду в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.173-2 КУпАП апелянтом не оскаржується, як і не оскаржуються обставини справи, які встановлені інспекторами поліції при складанні адміністративного протоколу за ч.2 ст.173-2 КУпАП, та які безпосередньо стосуються обставин справи відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до матеріалів справи:
- 02 березня 2021 року ОСОБА_2 подала заяву до органів поліції про прийняття заходів відносно її чоловіка ОСОБА_1 , який 01 березня 2021 року за місцем їх проживання, будучі в нетверезому стані, здійсним сімейну сварку, ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою (а.с.15);
- відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 02 березня 2021 року вона 01 березня 2021 року біля 22.30 години знаходилася вдома з дітьми, додому прийшов в нетверезому стані її чоловік ОСОБА_1 , без причини почав ображати її нецензурними словами, погрожувати фізичною розправою, після чого почав лізти у бійку. На її вимогу припинити не реагував, тому вона визвала поліцію (а.с.16);
- у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив наступне. 01 березня 2021 року біля 23.20 години прийшов додому. Вдома був безлад, оскільки він вживав спиртні напої, в нього виникла сварка з дружиною ОСОБА_2 , в ході якої він підвищив голос і виражався нецензурними словами на адресу своєї дружини. Потім моїй дружині хтось зателефонував, і вона вийшла з кімнати. Через деякий час повідомила, що з ним бажають поговорити. Біля воріт ОСОБА_1 побачив двоє чоловіків. Виходячи з будинку, взяв з собою сокиру. Побачив їх та попередив: або вони йдуть геть, або він порубить їх сокирою. Вони відійшли, сіли до мащини та поїхали, а він почав наздоганяти їх з сокирою по вилиці (а.с.17).
З урахуванням викладеного, версія ОСОБА_1 про нібито вживання спірних напоїв вже після закінчення руху на автомобілі є неспроможною, оскільки повністю спростовується вищевказаними поясненнями, як самого ОСОБА_1 , так і його дружини.
Крім того, за клопотанням захисника Губича І.В. були допитані інспектори поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які приймали участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції та пояснили, що вони, отримавши виклик на гарячу лінію від ОСОБА_2 про сімейний конфлікт, в ніч з 01 на 02 березня 2021 року направилися за місцем проживання подружжя ОСОБА_7 . Рухаючись на патрульному автомобілі, побачили, що назустріч їм їдуть два автомобіля, які при виді проблискових маячків зупинилися. Як потім стало відомо, в першому автомобілі знаходилися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які пояснили, що за ними женеться ОСОБА_1 . А другий автомобіль, який рухався позаду них, як раз і був під керуванням ОСОБА_1 . Після їх спілкування інспектори поліції помітили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим було запропоновано пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі. Однак, водій ОСОБА_1 відмовився, тому був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості допитати понятих-свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на неодноразові виклики до суду не з'явилися, посилаючись на зайнятість на роботі (а.с.36,39,54,55,66,67,76,78,84,85). Сам по собі факт їх неявки в судове засідання не є підставою для визнання їх письмових пояснень неналежними доказами, так як вони повністю узгоджуються з іншими доказами у справі. Зокрема, відеозаписи у справі підтверджують факт наявності даних свідків саме під час відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. Тому апеляційний суд вважає їх належними, допустимими та достовірними доказами.
Крім того, свідок ОСОБА_3 підтримав свої письмові пояснення від 02 березня 2021 року, надавши суду апеляційної інстанції відповідну письмову заяву (а.с.56-57).
В судовому засіданні 09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи нових письмових пояснень його дружини ОСОБА_2 , яке судом відхилене з огляду на принцип безпосередності отримання пояснень з першоджерел, та дану особу викликано до апеляційного суду для допиту в якості свідка.
Однак, ОСОБА_2 до апеляційного суду не з'явилася.
Разом з тим, 17 червня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 від 08 червня 2021 року, які апеляційний суд не може прийняти до уваги як допустимий та достовірний доказ, з огляду на:
- неможливість ідентифікувати особу, яка їх склала та підписала,
- відсутність підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань,
- направлення цих пояснень з електронної пошти захисника Морозова В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 (а.с.92-95).
Висновки апеляційного суду відносно інших доводів апеляційної скарги
Посилання апелянта на порушення з боку працівників поліції вимог п.7 р.Х Інструкції щодо залучення свідків, відносно яких є сумніви у їх неупередженості, не приймаються до уваги, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами.
Доводи про те, що в порушення ч.3 ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному медичному закладі, не відповідають дійсності і суперечать наявним відеозаписам, які підтверджують факт відмови останнього пройти огляд на стан сп'яніння і в медичному закладі, і на місці зупинки транспортного засобу.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що поліцейські не склали акт огляду водія на стан сп'яніння, є безпідставними, оскільки від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Акт огляду має міститься в матеріалах справи лише, коли особа, у відношенні якої планується проведення огляду, надала свою згоду на такий огляд та пройшла його, або вирішила пройти огляд у лікарні.
З цих же підстав відхиляються доводи щодо ненадання ОСОБА_1 направлення до медичного закладу.
Посилання захисника на відсутність в протоколі номерів телефонів свідків, також є безпідставними, оскільки їх телефонні номери зазначені в їх письмових поясненнях (а.с.5,6). Крім того, в графі протоколу «Свідки чи потерпілі» обов'язково зазначається ПІБ та місце проживання (перебування) даних осіб, а не номера телефонів.
Доводи про те, що протокол безпідставно складений за ч.2 ст.130 КУпАП, не приймаються до уваги з таких підстав.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що насправді інспектором поліції в протоколі нерозбірливо зазначено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).
В судовому засіданні дані обставини не заперечувалися інспекторами поліції, які пояснили, що помилково спочатку зазначили ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки на ОСОБА_1 раніше складався адміністративний протокол за ст.130 КУпАП, однак це було у 2020 році, тому виправили на ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що вказані виправлення не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, та є опискою.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи не міститься повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, яка сталася, є надуманими.
Відповідно до ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання ПДР.
Інспекторами поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП були додані відеозаписи, які дозволяють встановити обставини справи, що є основною їх функцією.
Суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспектором поліції не було допущено таких порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є також необґрунтованими.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 містять всі фактичні дані, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
А тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Посилання апелянта на те, що суд при винесенні постанови не навів підтверджень вини ОСОБА_1 , не опирався на нормативні-правові акти, не зробив посилання на практику Європейського суду, є необґрунтованими, оскільки постанова суду в частині обґрунтування притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Морозова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2021 року в частині визнання винним та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Я.Колесніков