10 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1131/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Литвиненко І.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - Негодюк Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26 травня 2021 року) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 25 листопада 2020 року №033050001290 та від 13 січня 2021 року №033050001290 про перерахунок та виплату грошового утримання судді у відставці в розмірі 54 процентів грошового утримання працюючого судді та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року про проведення перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності з вимогами пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862, статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року; визнати протиправним рішення про відмову у зарахуванні судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 25 червня 1986 року, що становить 2 роки 04 місяці 27 днів та строк роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району з 21 липня 1986 року по 08 липня 1987 року, що становить 11 місяців 18 днів та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 25 червня 1986 року, що становить 2 роки 04 місяці 27 днів та період роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир-Волинського району та помічника прокурора Любомльського району, що становить 11 місяців, 18 днів (арк. спр. 121-124).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2018 року №3004/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відставку. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 позивач 02 березня 2020 року звернувся до відповідача з приводу проведення перерахунку призначеного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області (далі - ТУ ДСА у Волинській області) від 24 лютого 2020 року №287, однак пенсійний орган листом від 27 березня 2020 року відмовив в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 12 березня 2020 року №033050001290 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА у Волинській області від 24 лютого 2020 року №287.
На виконання вказаного рішення суду в грудні 2020 року відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але без врахування рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18, яким в стаж роботи на посаді судді зараховано період роботу в органах прокуратури та служби в Збройних Силах, а також зменшив визначений судовим рішенням розмір відсотків грошового утримання судді у відставці.
На звернення позивача усунути допущене порушення, ГУ ПФУ у Волинській області листом 19 січня 2021 року відмовило у задоволенні такої заяви.
В подальшому, пенсійний орган прийняв нове рішення від 13 січня 2021 року №033050001290 про перерахунок грошового утримання, яким вніс виправлення у попереднє рішення та виключив зі стажу судді, що дає право на відставку та отримання грошового утримання 11 років 28 днів, який був включений згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року та зазначений у рішенні відповідача від 25 листопада 2020 року №033050001290.
ОСОБА_1 уважає такі рішення протиправними, оскільки відповідач невірно визначив його стаж роботи на посаді судді і відповідно невірно визначив розмір відсотків грошового утримання судді у відставці.
Вказує, що згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, проведеного Ковельським міськрайонним судом, робота стажистом на посадах слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району, а також робота на посадах старшого помічника прокуратури Любомльського району, старшого помічника Любомльської міжрайонної прокуратури, заступника міжрайонного прокурора, що складає 10 років 15 днів, зараховується до стажу судді, що дає право на відставку судді та отримання грошового утримання.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 19 лютого 2021 року №0300-0802-8/8599 представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що позивач отримує довічне грошове утримання судді у відставці з 09 жовтня 2018 року. При первинному призначенні розмір щомісячного грошового утримання становив 84 відсотки.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18 позивачу проведено перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою 03 березня 2020 року щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 19 лютого 2020 року відповідно до довідки ТУ ДСА у Волинській області від 24 лютого 2020 року №287, виданої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, однак за наслідками розгляду вказаної заяви прийнято рішення від 12 березня 2020 року №033050001290 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 12 березня 2020 року №033050001290 про відмову в проведенні перерахунку грошового утримання судді у відставці та зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року згідно довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24 лютого 2020 року №287 з врахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач вказує, що на момент виконання вказано рішення суду діяли норми частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, у зв'язку із чим розмір довічного грошового утримання судді у відставці в результаті перерахунку з 19 лютого 2020 року становить 54 відсотки заробітку.
Також зазначає, що розмір довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди у 90 відсотків був обчислений виходячи із стажу судді 41 рік 10 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи на посадах судді 22 роки 1 місяць 27 днів, з урахуванням положень абзацу другого пункту 25 розділу XII Закону «Про судоустрій і статус суддів», натомість чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII визначено інші вихідні дані для обрахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
З урахуванням зазначеного, представник пенсійного орган уважає, що ГУ ПФУ у Волинській області встановлюючи позивачу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 54 відсотків суддівської винагороди при здійсненні його перерахунку з 19 лютого 2020 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року по справі 140/12431/20, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. 24-27).
У поданій до суду відповіді на відзив від 02 березня 2021 року позивач додатково звертає увагу, що відповідач у рішенні від 25 листопада 2020 року №033050001290 на свій розсуд визначив стаж роботи на посаді судді грошове утримання судді у відставці в розмірі 54 відсотків, чим фактично не виконав рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 140/2484/18 та від 02 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20 (арк. спр. 45-46).
На адресу суду 26 квітня 2021 року надійшов відзив представника відповідача на заяву про зміну позовних вимог від 22 березня 2021 року, в якому вказує, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII передбачено лише одну підставу для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та даним Законом не передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із зміною стажу судді. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII для застосування норми про збільшення розміру на 2% за кожен повний рік роботи на посаді судді понад встановлену норму повинен братися до уваги виключно стаж, визначений статтею 137 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (арк. спр. 93-97).
Позивач 30 квітня 2021 року подав до суду відповідь на вказаний відзив, в якому звертає увагу на те, що в грудні місяці 2020 року відповідач призначив йому грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII і здійснив перерахунок, але в значно меншому розмірі визначив розмір відсотків, без врахування навіть рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року, яким в стаж роботи на посаді судді зараховано період роботу в органах прокуратури та служби в Збройних Силах, чим зменшив розмір відсотків грошового утримання судді у відставці, хоча за змістом цей стаж був зарахований, але відсотки визначив неправильно.
Зазначає, що оскільки на час дії Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 установлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, за умови робити на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження строкової військової служби, та він працював на посаді судді Шацького районного суду, Ковельського міського та міськрайонного суду та чистий строк роботи на посаді судді становив більше 10 років, відтак має право на відставку, з зарахуванням до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та служби в Збройних Силах
Таким чином, оскільки на день обрання ОСОБА_1 суддею, діяло і діє законодавство, яке зазначає, що до стажу роботи на посаді судді зараховується період проходження строкової військової служби у Збройних Силах, період роботи у слідчо-прокурорських органах, а також половину строку навчання у вищих юридичних закладах, то відмова відповідача про зарахування цього періоду трудової діяльності до стажу роботи на посаді судці, в тому числі половину строку навчання на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка є незаконною.
З врахуванням положень частини третьої статті 142, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862, статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95, позивач уважає, що розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 82 відсотки суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді (арк. спр. 105-108).
Представник ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог від 28 травня 2021 року позовних вимог не визнала, додатково посилаючись на те, що за результатами перевірки правильності здійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 по справі 140/12431/20 було встановлено, що у рішенні від 25 листопада 2020 року № 033050001290 визначено стаж судді 22 роки 01 місяць 27 днів, про те у рішенні помилково зазначено стаж - 33 роки 02 місяці 25 днів.
З метою усунення виявленого порушення, Головним управлінням було винесено рішення від 13 січня 2021 року № 033050001290, із зазначення стажу судді 22 роки 01 місяць 27 днів (арк. спр. 132-137).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 21).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 51).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року судовий розгляд даної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово та призначено підготовче засідання у справі на 11:40 год. 26 квітня 2021 року (арк. спр. 72-73).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 08 червня 2021 року (арк. спр. 115-116).
Судовий розгляд справи, призначений на 08 червня 2021 року було відкладено на 12:10 год. 10 червня 2021 року (арк. спр. 150).
В судовому засіданні 10 червня 2020 року ОСОБА_1 просить позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, задовольнити повністю з підстав, викладених у заявах по суті справи.
Представник ГУ ПФУ у Волинській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзивах на позовну заяву та заяви про уточнення позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.
Указом Президента України від 27 червня 1996 року №482/96 ОСОБА_1 призначено суддею Шацького районного суду Волинської області. До виконання обов'язків судді приступив 06 серпня 1996 року згідно із наказом начальника управління юстиції у Волинській області від 06 серпня 1996 року №101.
Указом Президента України від 25 травня 1999 року №568/99 ОСОБА_1 переведено в межах п'ятирічного строку на посаду судді Ковельського міського суду Волинської області.
Постановою Верховної Ради України від 07 червня 2001 року №2521-ІІІ позивача обрано суддею Ковельського міського суду Волинської області безстроково.
Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Ковельського міськрайонного суду. До виконання обов'язків судді приступив 27 березня 2004 року згідно із наказом начальника управління юстиції у Волинській області від 27 березня 2004 року № 33-2-6/к.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2018 року №3004/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відставку», позивача звільнено з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про відставку (арк. спр. 30) та згідно наказу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2018 року №12/02-04 відраховано із штату суду (арк. спр. 31-32).
Позивач є суддею у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (арк. спр. 7).
Як убачається із матеріалів пенсійної справи, з 02 жовтня 2018 року позивачу, як судді у відставці, було призначено довічне грошове утримання у розмірі 84 відсотки від заробітної плати працюючого судді (арк. спр. 28-29).
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18 позов ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення і виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 відсотки від заробітної плати працюючого судді; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів, період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 25 жовтня 2018 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 9-13).
У зв'язку із вказаним, згідно рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 11 березня 2019 року №033050001290 здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи із 90 відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 37-38).
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 12 березня 2020 року №033050001290 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано відповідача здійснити позивачу з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА в Волинській області від 24 лютого 2020 року №287, з урахуванням фактично виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 14-17).
На виконання вказаного рішення суду 24 листопада 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №033050001290 про перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та встановлено його розмір 54 відсотків. Загальний страховий стаж позивача відповідно до вказаного рішення становить 41 років 10 місяців 3 дні, у тому числі стаж судді: 33 роки 2 місяці 25 днів (арк. спр. 39-41).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 15 грудня 2020 року, в якій просив з'ясувати причини невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18 при розгляді заяви від 03 березня 2020 року про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та вжити заходи щодо їх усунення (арк. спр. 55-56), однак відповідач листом від 16 січня 2021 року №343-17720/М-02/8-0300/21 повідомив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Волинській області від 24 лютого 2020 року №287 та в результаті здійсненого перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року встановлено в сумі 59591,70 грн (110355,00 грн Х 54%) та виплачується з 01 грудня 2020 року (арк. спр. 8, 58-59).
В подальшому, ГУ ПФУ у Волинській області винесено рішення від 13 січня 2021 року №033050001290, із зазначенням стажу судді 22 роки 01 місяць 27 днів (арк. спр. 129).
ОСОБА_1 не погоджуючись із таким рішенням ГУ ПФУ у Волинській області про зменшення розміру його довічного грошового утримання судді у відставці до 54 відсотків, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).
Закон №1402-VI, зокрема частина третя статті 142 визначає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з цим, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу ХІІ розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13 липня 2017 року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 обумовлено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Таким чином, Законом №1402-VIII визначені такі вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:
- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (частина третя статті 142 Закону № 1402-VIII);
- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (частина третя статті 135 Закону № 1402-VIII).
Згідно із частинами першою-другою статті 137 Закону № 1402-VIІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже вказана норма передбачає можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Як убачається із матеріалів справи та підтверджується пенсійним органом при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, загальний стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 10 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи на посадах судді 22 роки 1 місяць 27 днів.
На підставі абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Відповідно до пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03 вересня 2005 року №865 (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.
При цьому, згідно із статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 (далі - Указ Президента України №584/95), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Як убачається із матеріалів пенсійної справи, а також диплома НОМЕР_2 (арк. спр. 65) в період з 01 вересня 1981 року по 23 червня 1986 року ОСОБА_1 навчався у вищому юридичному навчальному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, суд вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому суд уважає, що дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів протиправними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі №638/7938/17.
Окрім того, як уже було установлено судом, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18 визнано протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення і виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84 відсотки від заробітної плати працюючого судді; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів, період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 25 жовтня 2018 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 9-13).
У зв'язку із вказаним, згідно рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 11 березня 2019 року №033050001290 здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи із 90 відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 37-38).
В подальшому, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі №140/12431/20, яким визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 12 березня 2020 року №033050001290 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА у Волинській області від 24 лютого 2020 року №287, пенсійним органом прийнято рішення №033050001290 про перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та встановлено його розмір 54 відсотки.
Згідно рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 13 січня 2021 року №033050001290 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 також здійснено із застосуванням розміру 54 відсотки.
На думку суду, при здійсненні такого перерахунку пенсійний орган протиправно не зарахував до стажу роботи судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року, що становить 09 років 00 місяців 26 днів, період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, що становить 02 роки 00 місяців 00 днів, який уже був зарахований до стажу позивача згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18.
Таким чином, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, має становити 80 відсотків, а саме: 54 відсотки (50 відсотків за 20 років роботи на посаді судді + 4 відсотки за два додаткових повних роки на посаді судді) + 22 відсотки (за 11 повних років стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора Любомльського району, старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора, заступника Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області з 07 липня 1987 року по 05 серпня 1996 року та період строкової служби в армії з 05 травня 1978 року по 05 травня 1980 року, який зарахований до стажу позивача згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі №140/2484/18) + 4 відсотки (за половину строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 23 червня 1986 року, що становить повних 2 роки).
Враховуючи наведені норми права та обставини справи, оскільки позивач відпрацював на посаді судді повних 35 років, то йому щомісячне довічне грошове утримання повинно виплачуватись в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Що стосується строку роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району з 21 липня 1986 року по 08 липня 1987 року, що становить 11 місяців 18 днів, суд зауважує, що згідно норм частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання на посаді судді понад 20 років збільшується на два відсотки грошового утримання судді за кожний повний рік роботи, натомість на вказаній посаді ОСОБА_1 працював не повний рік.
Окремо суд зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 13 травня року 2020 у справі № 242/1890/17 та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №692/290/17, які відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом першої інстанції, стаж роботи на посаді стажиста помічника прокурора не підлягає зарахуванню до стажу роботи судді.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав в контексті заявленого позову.
У заяві про уточнення позовних вимог від 26 травня 2021 року, ОСОБА_1 просить, зокрема зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 03 березня 2020 року про проведення перерахунку та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності з вимогами пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862, статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року №584/95 та здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року, тобто фактично заявляє позовні вимоги, які взаємо виключають одна одну (зобов'язання повторно розглянути заяву та зобов'язання прийняти конкретне рішення за наслідками розгляду такої заяви).
Під час судового засіданні 10 червня 2021 року позивач конкретизував (уточнив) заявлені позовні вимоги та у судових дебатах просив суд зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року.
Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, фактичні обставини справи та висновки Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ у Волинській області від 24 листопада 2020 року №033050001290 та від 13 січня 2021 року №033050001290 про перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового утримання судді у відставці в розмірі 54 відсотки грошового утримання працюючого судді; визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 23 червня 1986 року, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів та строк роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району з 21 липня 1986 року по 08 липня 1987 року, що становить 11 місяців 18 днів та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вказані періоди.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 37 січня 2021 року №29 (арк. спр. 5) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 20).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 257, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24 листопада 2020 року №033050001290 та від 13 січня 2021 року №033050001290 про перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового утримання судді у відставці в розмірі 54 відсотки грошового утримання працюючого судді.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 23 червня 1986 року, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів та строк роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району з 21 липня 1986 року по 08 липня 1987 року, що становить 11 місяців 18 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка в період з 01 вересня 1981 року по 23 червня 1986 року, що становить 2 роки 4 місяці 27 днів та період роботи стажистом на посаді слідчого прокуратури Володимир - Волинського району та помічника прокурора Любомльського району з 21 липня 1986 року по 08 липня 1987 року, що становить 11 місяців 18 днів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 22 червня 2021.