Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 948/439/21
Номер провадження 1-в/948/63/21
23.06.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Машівської ВК (№9) ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області стосовно засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, освіта вища, раніше не судимого,
про умовно-дострокове звільнення
у червні 2021 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.10.2018 р. засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Станом на 13 травня 2021 року відбув Ѕ строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення подання, оскільки не досягнута мета покарання, так як засуджений свою провину не визнає, хоча справа переглянута трьома інстанціями. Крім цього, заходів для добровільного відшкодування шкоди не вживав.
Представник ВК (№ 9) та засуджений подання підтримали, просили його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 13 травня 2019 року, кінцевий строк 13 травня 2023 року, прибув до Машівської ВК (№9) 25.07.2019р.
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Судом установлено, що засуджений ОСОБА_5 відбув Ѕ строку основного покарання.
Так, засуджений за період відбування покарання в місцях позбавлення волі стягнень не мав, в той час має чотири заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 20.04.2021р., також характеризується як особа, що довела своє виправлення, оскільки залучений до безоплатних громадських робіт у вигляді робітника відповідального за видачу, зберігання особистих речей засуджених відділення СПС №2, дбайливо ставиться до майна, до виконання робіт з благоустрою відноситься з розумною ініціативою, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, підтримує рівні відносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику, приймає участь у виховних заходах, вину у скоєному злочині не визнає, вирок суду та призначене покарання вважає не справедливими, вважає себе незаконно засудженим, виконавчі листи не надходили, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення (а.с. 2-4).
З вироку суду вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин у тверезому стані та внаслідок його дій загинула одна людина. Свою провину не визнавав, за результатами судового розгляду з нього стягнуто на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 400 000,00 грн (а.о.с. 10-22).
Згідно довідки виданої бухгалтерією ДУ Машівська ВК (№ 9) за час перебування ОСОБА_5 в установі виконавчі листи не надходити. Засуджений прибув до установи 25.07.2019 р., але не працевлаштований у зв'язку з відсутністю виробничих посад.
В судовому засіданні засуджений пояснив, що не вважає себе винуватим у вчиненні злочину, шкоду не відшкодовував, оскільки виконавчий лист не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно ч.ч.1-2 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
За змістом п.п.1, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" від 26 квітня 2002 року №2, умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що хоча засуджений за час відбування покарання в Машівській ВК-9 чотири рази був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, водночас відбутого ним строку не достатньо для переконливого висновку, що досягнута мета покарання, зокрема і щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, оскільки він провину у вчиненні злочині не визнає, що може повторно призвести до аналогічних наслідків за схожих обставин. Крім цього, суд враховує, що засуджений не вживав ніяких заходів для добровільного відшкодування шкоди потерпілій, з метою полегшення її страждань, та вважає, що шкода повинна стягуватися виключно примусово, а відтак процес позитивних змін в його особистості, що б підтверджував його цілковите виправлення не знайшов підтвердження в судовому засіданні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання є передчасним, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1