Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 948/440/21
Номер провадження 1-в/948/64/21
23.06.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Машівської ВК (№9) ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області стосовно засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, освіта вища, раніше не судимого
про умовно-дострокове звільнення
у червні 2021 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018р. засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Станом на 15 травня 2021 року відбув Ѕ строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення подання, враховуючи тяжкі наслідки, які настали від злочину, а також сумніву у каятті засудженого, а відтак вважає подання передчасним.
Представник ВК (№9) та засуджений подання підтримали та просили його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 15 лютого 2019 року, кінцевий строк 15 серпня 2023 року, прибув до Машівської ВК (№9) 23.04.2019р.
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
З матеріалів справи видно, що засуджений відбув Ѕ строку основного покарання.
Так, засуджений за період відбування покарання в місцях позбавлення волі стягнень не мав, в той час шість разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 20.04.2021р., також характеризується як особа, що довела своє виправлення, оскільки працевлаштований робітником тваринництва, дбайливо ставиться до майна, до виконання робіт з благоустрою відноситься з розумною ініціативою, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, адекватно реагує на критику у свою адресу, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, приймає участь у виховних заходах, вину у скоєному злочині визнає, вирок суду та призначене покарання вважає справедливим, має виконавчі листи на суму 2108364,55 грн, утримано із зарплати 14778,79 грн, достроково 2300,00 грн, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення (а.с. 2-3,6).
З вироку суду вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин у тверезому стані та внаслідок його дій двом малолітнім потерпілим завдані середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, відповідно. При цьому, одна дитина стала інвалідом з негативним прогнозом поновлення функцій організму (а.о.с.8 зворотна сторона). Свою провину засуджений визнав частково, частково відшкодував шкоду, за результатами судового розгляду з нього стягнуто на користь потерпілих в загальному розмірі 1644460, 94 грн. Також з вироку видно, що засуджений неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень в сфері забезпечення дорожнього руху (а.о.с. 2-12).
Згідно довідки бухгалтерії, надійшла постанова про стягнення з засудженого на користь потерпілих 2108364,55 грн, утримано на час перебування із заробітної плати - 14778,79 грн, достроково 2300,00 грн.
Засуджений з червня 2019 року працював робітником тваринництва, від роботи не відмовлявся, що свідчить 100% виконання, проживає за межами установи (а.о.с. 43).
В судовому засіданні засуджений показав, що постійно визнавав провину у вчиненні злочину, а також добровільно щомісяця відшкодовував потерпілим по 200-300 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Тобто застосування вказаної норми є правом суду за результатами розгляду матеріалів, а не обов'язком.
Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Крім цього, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що хоча засуджений за час відбування покарання в Машівській ВК (№9) шість разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, постійно працював, водночас відбутого строку покарання недостатньо для переконливого висновку, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, з огляду на тяжкість наслідків, що настали від його злочинних дій, а також враховуючи неодноразове притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень в сфері забезпечення дорожнього руху до засудження. Крім цього, суд враховує, що за вироком суду він вину визнавав частково, водночас в суді не повідомив, коли його відношення до злочину змінилося, і в досить невеликому розмірі відшкодував шкоду потерпілим, яка в загальному розмірі становить більше 1,5 млн грн, що не свідчить про досягнення мети покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання є передчасним, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1