Справа № 755/2702/21
№ апеляційного провадження: 33/824/2541/2021
11 червня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва 08 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу 10 200 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування вимог зазначено, що судом першої інстанції не досліджено той факт, що на відео чітко та розбірливо було зафіксовано, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_1 не відмовлявся та сам запропонував їхати в автомобілі за працівниками поліції. Окрім того, з цього самого відео вбачається, що у водія відсутні ознаки, характерні для визначення стану алкогольного сп'яніння, а саме - не стійка хода, тремтіння пальців рук.
Вказано, що працівниками поліції водія ОСОБА_1 було збито з ніг, та побито, дані обставини чітко видно на відеофіксації. В ОСОБА_1 була розбита голова, коліна та сильні гематоми на тілі, після чого його заштовхали в поліцейський автомобіль та привезли у відділення поліції, де і був складений протокол.
Також, зазначено, що в протоколі не писав та підписував, не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я та не писав, що випив бутилку пива, так як не було фізичної можливості (руки в кайданках, заведені назад).
Крім того, поліцейським було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Зазначено, що на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 перебували свідки, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показання яких кладені ними не власноручно, а на бланках та з виправленнями одним почерком. Між тим суд не викликав і не допитав цих осіб в судовому засіданні, у зв'язку з чим такі письмові пояснення не можна вважати доказами.
Також посилався на те, що суд першої інстанції не дослідивши належним чином дану справу, не звернув увагу на той факт, що дане відео, яке було надано працівниками поліції, було змонтоване, оскільки в даному відеозапису, події оформленні за допомогою нагрудної камери поліцейського, чітко не відображено дані події - зупинки транспортного засобу, затримання та побиття.
Окрім цього, суд першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 268, 278, 277-2 КУпАП, належним чином ОСОБА_1 про дату і час розгляду справи не повідомив і розглянув справу у його відсутності та за не підсудністю, оскільки дана справа мала розглядатись за місцем реєстрації ОСОБА_1 в Солом'янському районному суді м. Києва.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Під час апеляційного розгляду суд заслухав пояснення ОСОБА_1 , його захисників Домітращук І.М. та Сабадин А.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її з наведених в ній підстав.
Також, було вислухано ОСОБА_4 , як свідка по справі, який підтримав свої письмові пояснення надані до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У відповідності до ст.ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.261 КУпАП передбачено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Вищезазначене норма також дублюється пунктом 1 розділу 3 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4.10.2013 №950) з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов'язковим, порушника може бути доставлено до органу поліції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
На обґрунтування того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, письмові пояснення свідків, відеозапис (а.с. 11,2,4,6).
З протоколу про адміністративне правопорушення, убачається що 19 січня 2021 року о 05 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по пр. Броварському керував транспортним засобом «Мерседес Спрінтер» НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в кабінеті лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків (а.с.1).
Крім того, щодо ОСОБА_1 було складено протокол АЗ № 142636 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП, з якого убачається, що останній доставлений до Дніпровського управління поліції в м. Києві о 06 год. 15 хв. у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також право та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». При особистому огляді тілесні ушкодженні не виявлені, заяви та зауваження, при затриманні та огляді відсутні. Протокол підписано особисто ОСОБА_1 (а.с.2).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З письмових пояснень свідків убачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога), що засвідчено підписом у протоколі (а.с. 4).
З відеозапису нагрудної камери поліцейського убачається, що скаржник погодився пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проте, відмовився їхати до медичного закладу з працівником поліції. А тому доводи ОСОБА_1 про те, що він особисто запропонував їхати в автомобілі за працівниками поліції, спростовуються самим відео.
Не підтверджуються також доводи скаржника про те, що працівниками поліції водія ОСОБА_1 було збито з ніг, та побито та дані обставини чітко видно на відео фіксації, між тим такі дії працівників поліції відсутні на відеозаписі, які і відсутні докази наявності на тілі ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Дані доводи спростовуються протоколом про адміністративне затримання, підписаний самим ОСОБА_1 , в якому зафіксовано, що при особистому огляді тілесні ушкодженні не виявлені.
Не підтверджені належними доказами й доводи про те, що ОСОБА_1 заштовхали в поліцейський автомобіль та привезли у відділення поліції, де і був складений протокол, оскільки з відеозапису убачається, що поліцейський запропонував сісти до патрульної машини.
Також з переглянутого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводився достатньо агресивно, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, чинив опір.
Пояснення допитаного судом у якості свідка ОСОБА_4 щодо неправомірності дій працівників поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , де він перебував у якості пасажира, та з'ясування обставин, суд оцінює критично, оскільки вважає їх такими, що дані на користь правопорушника й спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене.
При цьому, враховує й наявну на відеозаписі інформацію про те, що саме ОСОБА_4 давав рекомендації ОСОБА_1 , який на їх зважував, щодо виконання вимог працівників поліції після зупинки автомобіля.
Отже, враховуючи вищенаведене та матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 032896 від 19 січня 2021 року передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АЗ № 142636 від 19 січня 2021 року передбачене ст. 261 КУпАП (а.с. 2);
- письмовими поясненнями свідків, в яких вони зазначили, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4).
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, диск, з якого вбачається, що працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовилася їхати до медичного закладу з працівником поліції (а.с. 6).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
На переконання суду, вказані докази беззаперечно доводять те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП, судом не встановлено.
Протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та особисто ОСОБА_1 .
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 19 січня 2021 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Крім того, письмові пояснення свідків не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно доповнюють останні у їх сукупності.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують самого факту вчинення скаржником правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, бо його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАПбезальтернативно у виді основного стягнення установлює штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Отже, таке стягнення свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності діяння, а тому законодавець установив, що виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, неможливе в інший спосіб, незалежно від наявності чи відсутності встановлених ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва 08 квітня 2021 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва 08 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар