Справа № 11-cc/824/3415/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 761/408/20
10 червня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 та прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2021 року, -
Цією ухвалою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони до 18 червня 2021 року включно залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянки України, з неповною вищою освітою, одруженої, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також визнав доведеним наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, слідчий суддя прийшов до висновку про недоведеність стороною обвинувачення тієї обставини, що застосування відносно ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеного ризику.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваної, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , та прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зокрема, апелянт стверджує, що ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру від 15 лютого 2015 року не було вручено їй у порядку, визначеному ст. ст. 278, 111, 135, 136 КПК України. Крім того, автор апеляції запевняє, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, - недоведеними. При цьому захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце проживання, одружена, позитивно характеризується, а також у неї утриманні перебуває її мати похилого віку, яка має ряд захворювань.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, теж вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так, апелянт стверджує, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, автор апеляції звертає увагу, що з 20 лютого 2015 року до 17 травня 2021 року ОСОБА_8 перебувала у розшуку, а тому, як переконана сторона обвинувачення, підозрювана, перебуваючи на свободі, може знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому прокурор зазначає, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_8 неодноразово змінювала власне прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу. Зокрема, як вказує апелянт, у квітні 2019 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (дівоче прізвище - ОСОБА_12 ), в результаті чого прізвище підозрюваної було змінено на Драновську. Також автор апеляції запевняє, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На думку прокурора, під час розгляду клопотання слідчим суддею, всупереч ст. 178 КПК України, не враховано наявність доказів кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого злочину, міцність соціальних зв'язків ОСОБА_8 , оскільки остання протягом тривалого часу перебувала у Ізраїлі та була примусово депортована, а також розмір заподіяної шкоди у сумі 1999998,54 гривень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної і її захисника, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив її задовольнити і заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 і апеляційна скарга прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100001882, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
14 лютого 2015 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
19 лютого 2015 року постановою старшого прокурора Прокуратури Шевченківського району міста Києва ОСОБА_13 з матеріалів досудового розслідування № 12014100100010417 було виділено матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_14 (теперішнє прізвище - ОСОБА_8 ) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015100100001882.
Постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_15 від 20 лютого 2015 року ОСОБА_8 (дівоче прізвище - ОСОБА_14 ) було оголошено в розшук.
28 лютого 2015 року постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_15 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100001882 було зупинено.
03 грудня 2020 року постановою слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_15 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100001882 було відновлено.
15 грудня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотаннями про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_8 з метою приводу останньої до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Останнє клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
24 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_8 з метою її приводу до Шевченківського районного суду міста Києва для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
17 травня 2021 року об 11 год. 18 хв. ОСОБА_8 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року.
18 травня 2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і щодо підозрюваної ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони до 18 червня 2021 року включно залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводів захисника, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисника в апеляційній скарзі на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати такими, що не відповідають дійсності.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, дійшов правильного висновку про наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винною у вчиненому злочині, а також з огляду на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого вона підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, пов'язані з переховуванням від органів досудового розслідування та суду.
Отже, доводи захисника про відсутність у цьому кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, є безпідставними.
Крім того, за переконанням колегії суддів, слідчим суддею було правильно встановлено, що сторона обвинувачення, всупереч ствердженням прокурора в апеляційній скарзі, не довела обставин, які свідчать, що застосування відносно ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано вказав, що відносно підозрюваної ОСОБА_8 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на останню обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
В сукупності із обставинами кримінального провадження, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі захисника. Саме сукупність зазначених обставин переконливо свідчить, що підозрюваній ОСОБА_8 вмотивовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Таким чином, як доводи сторони захисту, так і доводи сторони обвинувачення щодо необґрунтованості застосованого підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту у певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді саме домашнього арешту у певний період доби та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 та прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2021 року, якою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони до 18 червня 2021 року включно залишати з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 та прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
__________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4