Головуючий у І інстанції Грегуль О.В.
Провадження № 22-ц/824/4889/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
10 червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів Гуля В.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» про розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та, збільшивши позовні вимоги, просив про його задоволення, посилаючись на те, що 17 грудня 2015 року він придбав у інтернет-магазині побутової техніки ВОSСН-МАГАЗИН КІЕV.UAпральну машинку автомат ВОSСН WOT 20254 BY, виробництва Словакії за 12 229,00 грн., підтвердженням чого є товарний чек № 000005352 від 17.12.2015 року та гарантійний талон № UA15150157.
При першому ж використанні машинки відбувся збій в електронній системі, встановлена програма скоротила цикл прання на 30 хвилин. Оскільки в інструкції з даного приводу нічого не вказано, дисплей не видав інформацію про помилку, позивач не відразу звернувся до сервісного центру магазину. І лише після того, як машинка почала спонтанно змінювати програму прання, пропускати режим полоскання і показувати інші явні недоліки якості, позивач звернувся через інтернет в магазин, де було придбано машинку. Магазин викликав майстра з сервісного центру «Дойчелелектросервіс», який відзначив при огляді, що машинка не зберегла інформацію про помилку, оскільки це нова модель і тому потрібен час для додаткового нагляду за її роботою.
Позивач довго чекав будь-якої інформації, і врешті йому повідомили, що в машинці необхідно замінити деталь, але рідних деталей європейського виробництва в Україні немає, а чекати деталь з Європи потрібно не менше місяця.
Оскільки така ситуація позивача не влаштовувала, він звернувся з письмовою заявою до магазина, в якому придбав машинку, та попросив повернути кошти за придбаний товар неналежної якості, однак відповіді на свою заяву не отримав.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати договір, укладений 17 грудня 2015 року між ним та ТОВ «Пегас-СК» Магазин Бош на придбання в інтернет-магазині побутової техніки ВОSСН-МАГАЗИН КІЕV.UAпральної машинки автомат ВОSСН WOT20254 BY, виробництва Словакії за 12 229,00 грн., та стягнути з ТОВ «Пегас-СК» на свою користь 12 229,00 грн., сплачених за придбання товару неналежної якості, та 30 000 грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягає у тому, що у зв'язку із тривалим невиконанням відповідачем вимог позивача по поверненню коштів, на грунті тривалого нервового перенапруження у позивача виникли гострі виразки шлунку, в зв'язку із чим йому довелося тривалий час лікуватися для відновлення стабільного стану здоров'я.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року позов задоволено частково.
Розірванодоговір, укладений 17 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» магазин БОШ на придбання в інтернет-магазині побутової техніки ВОSСН-МАГАЗИН КІЕV.UA пральної машини автомат ВОSСН WOT 20254 BY, виробництва Словакії за 12 229,00 грн.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» магазин БОШ на користьОСОБА_1 12 229,00 грн. вартості пральної машини автомат ВОSСН WOT 20254 BY, виробництва Словакії,та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Пральну машину автомат ВОSСН WOT 20254 BY, виробництва Словакії повернутотовариству з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» магазин БОШ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи скаргу, відповідач посилався на те, що позивач долучив до позовної заяви копії письмових доказів, незавірені належним чином, в зв'язку із чим вони є неналежними доказами, на що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не звернув уваги. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що недоліки у пральній машинці, придбаній позивачем, носять ознаки «істотних», тому у суду не було підстав для застосування положень абз. 2 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. моральної шкоди ґрунтується на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що гострі виразки шлунку у позивача, діагностовані йому у вересні 2016 року, виникли внаслідок неправомірних дій відповідача по невиплаті позивачу вартості пральної машини.
В судове засідання учасники процесу, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились, однак їхня неявка не перешкоджає розгляду справи згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає, що, зокрема, вбачається з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17 грудня 2015 року придбав у ТОВ «Пегас-СК» пральну машину ВОSСН WOT20254 BY, виробництва Словакії за 12 229,00 грн., що підтверджується товарним чеком № 000005352 від 17.12.2015 року (а.с.5).
Зі слів позивача, як про це зазначив суд у своєму рішенні, після придбання пральної машини виявилось, що остання має збій у електронній системі, а встановлена програма скоротила цикл прання на 30 хвилин. Позивач звернувся з цього приводу до магазину, в якому придбав пральну машину, а останній викликав майстра з сервісного центру, який жодних недоліків не усунув. На звернення позивача про повернення коштів за товар або проведення експертизи товару,позивач відповіді від відповідача не отримав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог посилався на порушення гарантованого йому законом права, як споживачу, на придбання товару належної якості.
Так, за змістом статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (частина третя статті 680 ЦК України).
Слід зазначити, що визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до пунктів 12, 15 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
У частині чотирнадцятій статті 8 цього Закону визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Тобто, відповідно до цієї статті обов'язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов'язок довести, що протягом гарантійного строку виявлено недолік товару, а тягар встановлення причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Суд першої інстанції у порушення вказаних вище положень закону та вимог статей 76- 81, 83 ЦПК України не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять даних про наявність у товарі - пральній машині ВОSСН WOT 20254 BY, недоліків або істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця). Висновки суду ґрунтуються виключно на поясненнях сторони позивача, які не є доказами, при цьому у самому рішенні не зазначено жодного доказу, який би такі висновки суду підтверджував.
Також судом не розмежовано права споживача, які відносяться до категорії товарів, що мають недоліки (право на безоплатне усунення недоліків товару) та до категорії товарів, що мають істотні недоліки (право на обмін товару), й не враховано, що саме споживач повинен підтвердити існування дефектупродукції (товару).
Таким чином, суд першої інстанції у порушення вказаних вище положень закону та вимог ЦПК України не встановив обставини, які мають визначальне значення для вирішення цієї справи з огляду на підстави та предмет позову, а саме: не перевірив, чи підтверджено належними доказами існування істотного недоліку придбаного позивачем товару, дійшовши помилкового висновку про обґрунтованість його вимог.
Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів наявності у придбаній позивачем пральній машині істотних недоліків, апеляційний суд вважає необґрунтованим рішення суду в частині задоволення вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу пральної машини та стягнення з відповідача її вартості, оскільки заявляти такі вимоги споживач має право лише у разі виявлення у придбаному ним товарі виключно істотних недоліків.
Необгрунтованим є і рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження тієї обставини, що гострі виразки шлунку ОСОБА_1 , діагностовані йому у вересні 2016 року, виникли саме у зв'язку із діями ТОВ «Пегас-СК» по неповерненню йому вартості придбаної ним пральної машини.
Оскільки позивачем суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, підстави до задоволення його позову відсутні, а висновки суду про наявність таких підстав - ґрунтуються на припущеннях, що суперечить положенням ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, наслідком чого стало ухвалення судом помилкового рішення про часткове задоволення позову, рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В зв'язку з тим, що дана справа згідно п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК»- задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року - скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК»про розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: