Справа № 752/5735/16-к Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/533/2021 Доповідач ОСОБА_2
09 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
секретаря судових засідань - ОСОБА_8
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційний розгляд за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Києва, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
- визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України,-
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватою та виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено наявність у її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано невинуватою та виправдано за обвинуваченням у підробці засобів доступу до банківських рахунків - розрахункових чеків та їх використання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 200 КК України та у підробці засобів доступу до банківських рахунків - розрахункових чеків та їх використання, вчинені повторно,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 200 КК України.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона, будучи особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Інфініті Про", у розпорядженні якої знаходились чекова книжка та електронні ключі доступу до банківського рахунку ТОВ "Інфініті Про" № НОМЕР_1 , 29.04.2015, перебуваючи у відділенні Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №838, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підробку платіжного документа з метою його використання, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036801 від 29.04.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 29 квітня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ «Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення АТ«Укрсиббанк» №838.
Крім того, 30.04.2015 року, перебуваючи у відділенні АТ «Укрсиббанк» №838, розташованому за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, повторно, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036802 від 30.04.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 30 квітня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014 року, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ «Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення АТ «Укрсиббанк» №838.
Крім того, 05.05.2015 року, перебуваючи у відділенні АТ«Укрсиббанк» №838, розташованому за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, повторно, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036803 від 05.05.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 05 травня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014 року, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ «Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №838.
Крім того, 07.05.2015 року, перебуваючи у відділенні АТ«Укрсиббанк» №838, розташованому за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, повторно, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036804 від 07.05.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 07 травня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014 року, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ «Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №838.
Крім того, 18.05.2015 року, перебуваючи у відділенні АТ«Укрсиббанк» №838, розташованому за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, повторно, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036805 від 18.05.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 18 травня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014 року, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ«Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №838.
Крім того, 19.05.2015 року, перебуваючи у відділенні АТ«Укрсиббанк» №838, розташованому за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 94, повторно, внесла неправдиві дані до розрахункового чеку серії ЛИ№0036806 від 19.05.2015 року, зазначивши у графах «Сума цифрами» - 149 000.00, «Дата» - 19 травня 2015 року, «Заплатить» - ОСОБА_6 сто сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок, «Цілі витрат» - повернення фінансової допомоги по договору №1 від 03.04.2014 року, «Сума» - 149000.00, «Пред'явлений» - паспорт, МЕ №368811, виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в місті Києві, 03 лютого 2004 року, отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку ТОВ«Інфініті Про» №26000441470500, оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_10 вказане платіжне доручення не підписував, після чого використала вказаний розрахунковий чек шляхом пред'явлення його співробітникам відділення Акціонерного товариства «Укрсиббанк» №838 та незаконно отримала з вказаного банківського рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 149 000 гривень.
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, оскільки зібрані в ході досудового розслідування, а також в ході судового розгляду докази не підтверджують висунуте ОСОБА_6 обвинувачення. Будь-яких інших доказів, окрім тих, що були досліджені в ході судового розгляду, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а саме їх обєктивної сторони, а також наявність прямого умислу, направленого на підробку розрахункових чеків та їх використання, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність у відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст. 373 КПК України ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку у зв'язку із тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність у діяннях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор Київської місцевої прокуратури №2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року щодо ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 КК України і призначити їй покарання за ч.1 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень, за ч.2 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 гривень. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом повного складання покарань призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень. Процесуальні витрати на проведення почеркознавчої експертизи, у розмірі 736 грн. 56 коп. покласти на обвинувачену ОСОБА_6 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_6 невинуватою у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України не врахував, що об'єктом злочину, передбаченого ст. 200 КК України є суспільні відносини у сфері випуску в обіг і використання документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а предметом злочину при підробці, є документи на переказ, при використанні - підроблені документи на переказ. Вказує, що в даному випадку відсутність підробки підпису ОСОБА_10 з боку ОСОБА_6 на розрахункових чеках, жодним чином не виключає факту підробки платіжного доручення, доказами чого є висновки почеркознавчої експертизи №4-05/2219 від 25.12.2015, згідно якої підписи від імені директора ТОВ «Інфініті Про» ОСОБА_10 у графі «Підпис» у розрахункових чеках серії № ЛИ 0036801 від 29.04.2015, № ЛИ 0036802 від 30.04.2015, №0036803 від 05.05.2015, №ЛИ 0036804 від 07.05.2015, №ЛИ 0036805 від 18.05.2015, №ЛИ 0036806 від 19.05.2015 виконанні не ОСОБА_10 , а іншою особою, підписи у графі «Заплатить», «цілі витрат», «Пред'явлений», «Виданий» у розрахункових чеках серії № ЛИ 0036801 від 29.04.2015, № ЛИ 0036802 від 30.04.2015, №0036803 від 05.05.2015, №ЛИ 0036804 від 07.05.2015, №ЛИ 0036805 від 18.05.2015, №ЛИ 0036806 від 19.05.2015 виконані ОСОБА_6 . Прокурор зазначає, що свідок ОСОБА_10 в своїх показаннях вказував про те, що у 2015 році у зв'язку з тяжким захворюванням, він надав в розпорядження ОСОБА_6 чекову книжку, однак невдовзі йому стало відомо, що з рахунків його Товариства знімаються значні суми грошових коштів, при цьому свідок стверджував про те, що грошові кошти з рахунку товариства незаконно знімала ОСОБА_6 , так як саме вона заповнювала розрахункові чеки, на підставі яких і було незаконно знято кошти. Окрім того, свідок зазначив, що після того, як він заблокував рахунки Товариства, то ОСОБА_6 повернула йому чекову книжку пообіцявши повернути усю суму грошових коштів, однак в подальшому звільнилась з посади бухгалтера не відшкодувавши завдані збитки. Отже, висновок суду про те, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що обвинувачена ОСОБА_6 всупереч волі власника рахунка, підробляла та використовувала вказані розрахункові чеки є безпідставним.
Крім того, апелянт вказує, що наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 КК України підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_11 , який був свідком того, як ОСОБА_6 просила ОСОБА_10 не подавати заяву до правоохоронних органів щодо зняття з рахунків ТОВ «Інфініті Про» грошових коштів, обіцяючи їх повернути, свідка ОСОБА_12 яка заперечила покази обвинуваченої про те, що ОСОБА_6 передавала через неї на підпис чеки для ОСОБА_10 , та працівників відділення АТ «Укрсисббанк» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в частині пред'явлення обвинуваченою ОСОБА_6 розрахункових чеків у відділені банку, що не заперечувалось і самою обвинуваченою в ході судового розгляду.
Таким чином, на переконання апелянта, висновки суду першої інстанції щодо не доведеності наявності у діях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2020 щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню.
На апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №2 захисником обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подані заперечення, в яких він просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2020 щодо ОСОБА_6 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її, думку обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції в ході судового розгляду кримінального провадження всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірив надані сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред'явлено ОСОБА_6 обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і надав оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, та обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Зокрема, суд першої інстанції встановив, що стороною обвинувачення в ході судового розгляду не було надано доказів, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
На переконання колегії суддів, в ході судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, зокрема заслухано показання обвинуваченої ОСОБА_6 свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 . Також судом першої інстанції досліджено письмові докази подані стороною обвинувачення та стороною захисту зокрема: висновок почеркознавчої експертизи №4-05/2219 від 25.12.2015; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» серії АА №656617; протокол загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» №1 від 29.01.2013; договір №26009441470501 банківського вкладу «Активні гроші», укладеним 29.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про»; додаткову угоду №2 від 12.08.2013 року до договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку №03441470501 від 03.04.2013 року; лист директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» ОСОБА_10 від 14.05.2013 року; статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про», затвердженим протоколом загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» №1 від 29.01.2013 року; розрахункові чеки - серії ЛИ №0036801 від 29.04.2015 року, серії ЛИ №0036802 від 30.04.2015 року, серії ЛИ №0036803 від 05.05.2015 року, серії ЛИ №0036804 від 07.05.2015 року, серії ЛИ №0036805 від 18.05.2015 року, серії ЛИ №0036806 від 19.05.2015 року; висновок почеркознавчої експертизи №4-05/2219 від 25.12.2015; прибуткові касові ордери про повернення зворотної фінансової допомоги ОСОБА_10 згідно договору №1 від 03.04.2014 року - №4 від 29.04.2015 року на суму 149 000 гривень, №5 від 30.04.2015 року на суму 149 000 гривень, №6 від 06.05.2015 року на суму 149 000 гривень, №7 від 07.05.2015 року, №8 від 18.05.2015 року на суму 149 000 гривень, №9 від 19.05.2015 року на суму 149 000 гривень, а також видаткові касові ордери про повернення зворотної фінансової допомоги ОСОБА_10 згідно договору №1 від 03.04.2014 року - від 29.04.2015 року на суму 149 000 гривень, від 06.05.2015 року на суму 149 000 гривень, від 07.05.2015 року на суму 149 000 гривень, від 18.05.2015 року на суму 149 000 гривень, від 19.05.2015 року на суму 149 000 гривень, від 30.04.2015 року на суму 149 000 гривень.
Давши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що докази сторони обвинувачення ні самі по собі, ні у своїй сукупності не стверджують наявність у діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200 ч. 2 ст. 200 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що показання безпосередньо допитаних в судовому засіданні свідківОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 не свідчать про вчинення ОСОБА_6 підробки та використання платіжних доручень, а інші докази, які були безпосередньо дослідженні в суді першої інстанції не підтверджують, що саме ОСОБА_6 підробила підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» ОСОБА_10 у грошових чеках, будь-яких інших доказів, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а саме їх об'єктивної сторони, а також наявність прямого умислу, направленого на підробку грошових чеків та їх використання, стороною обвинувачення в ході судового розгляду надано не було.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на показання свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні суду першої інстанції стверджував, що грошові кошти з рахунку товариства незаконно знімала ОСОБА_6 , оскільки саме вона заповнювала розрахункові чеки, на підставі яких і було незаконно знято кошти, що свідчить про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки як правильно встановив суд першої інстанції показання свідка ОСОБА_10 ні окремо, ні у своїй сукупності не можуть доводити вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки доступ до чекової книжки, а також інших фінансових документів товариства ОСОБА_6 мала, у зв'язку з її посадовими обов'язками головного бухгалтера вказаного товариства, а доказів підроблення нею підпису ОСОБА_10 матеріали справи не містять.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що показання свідка ОСОБА_11 , який був очевидцем того, як ОСОБА_6 просила ОСОБА_10 не подавати заяву до правоохоронних органів щодо зняття з рахунків ТОВ «Інфініті Про» грошових коштів, обіцяючи їх повернути, свідка ОСОБА_12 яка заперечила покази обвинуваченої про те, що ОСОБА_6 передавала через неї на підпис чеки для ОСОБА_10 , та працівників відділення АТ «Укрсисббанк» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в частині пред'явлення обвинуваченою ОСОБА_6 розрахункових чеків, підтверджують наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки такі показання свідків, суд першої інстанції перевірив з достатньою повнотою та обґрунтовано встановив, що вони жодним чином не підтверджують вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , з чим погоджується і колегія суддів.
Так, судом першої інстанції було проаналізовано показання свідка ОСОБА_11 про те, що він був свідком того, як обвинувачена ОСОБА_6 просила ОСОБА_10 не подавати до правоохоронних органів заяву щодо незаконного зняття з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» грошових коштів, та обґрунтовано не прийнято вказані показання до уваги, оскільки самі по собі вони не підтверджують вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Показання працівників відділення АТ «Укрсиббанк» №838 - свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в частині пред'явлення обвинуваченою ОСОБА_6 розрахункових чеків у відділенні банку,також жодним чином не підтверджують пред'явленого їй обвинувачення, а навпаки узгоджуються, з показаннями ОСОБА_6 , яка не заперечувала, що знімала грошові кошти у відділенні АТ«Укрсиббанк» №838 за розпорядженням директора товариства та підтверджуються Довіреністю №1 від 01.03.2013, згідно якої ТОВ «Інфініті Про» в особі генерального директора ОСОБА_10 довіряє ОСОБА_6 , в тому числі подавати до банку платіжні доручення через систему інтернет-банкінг для проведення всіх платежів, отримувати виписки з рахунків організації № НОМЕР_1 в АТ«Укрсиббанк», отримувати готівку по грошовим чекам, що також не заперечувалось сторонами кримінального провадження.
Що стосується посилань прокурора на показання свідка ОСОБА_12 яка заперечила покази обвинуваченої про те, що ОСОБА_6 передавала через неї на підпис чеки для ОСОБА_10 , то на переконання колегії суддів, таких показань свідка недостатньо для спростування доводів суду першої інстанції про недоведеність поза розумним сумнівом причетності ОСОБА_6 до вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України.
Твердження прокурора в апеляційній скарзі, про те, що відсутність підробки підпису ОСОБА_10 з боку ОСОБА_6 на грошових чеках, жодним чином не виключає факту підробки платіжного доручення, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №4-05/2219 від 25.12.2015 року, то колегія суддів зауважує, що зазначений висновок почеркознавчої експертизи, лише підтверджує, що підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» ОСОБА_10 у графі «Підпис» у розрахункових чеках серії ЛИ №0036801 від 29.04.2015 року, серії ЛИ №0036802 від 30.04.2015 року, серії ЛИ №0036803 від 05.05.2015 року, серії ЛИ №0036804 від 07.05.2015 року, серії ЛИ №0036805 від 18.05.2015 року, серії ЛИ №0036806 від 19.05.2015 року виконані не ОСОБА_10 , а іншою особою, проте жодним чином не доводить, що саме ОСОБА_6 підробила підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Про» ОСОБА_10 у розрахункових чеках, а відтак доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є безпідставними.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 200 КК України, полягає у вчинені підробки будь-яких засобів доступу до банківських рахунків. Під підробкою предметів за злочином, передбаченим ч. 1 ст. 200 КК України слід розуміти будь-які дії, внаслідок яких їхнім застосуванням можуть бути проведені незаконні, тобто ініційовані не власником рахунка перекази коштів.
З огляду на пред'явлене ОСОБА_6 органами досудового розслідування обвинувачення, інкриміновані їй кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 КК України полягають у підроблені нею шести чеків шляхом внесення у їх відповідні графи суми грошових коштів, які необхідно виплатити чекодержателю та дані особи, якій необхідно виплатити кошти. Разом з тим, вказані дії ОСОБА_6 самі по собі не утворюють склад інкримінованого їй кримінального правопорушення, так як вони фактично не надають можливості доступу до розрахункових рахунків ТОВ«Інфініті Про», такий доступ може бути наданий лише за наявності на вказаному чеку підпису чекодавця. Обєктивних доказів, що підпис від імені директора ТОВ«Інфініті Про» ОСОБА_10 виконаний ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження не містять і, більш того, органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_6 у підроблені підпису директора у розрахункових чеках не пред'являлось.
Доводи прокурора щодо відсутності технічного носія інформації на якому зафіксовано перебіг судового засідання від 26.01.2017, 07.06.2017, 11.06.2018, 07.02.2020, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції є безпідставними, оскільки перевіркою технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано аудіозаписи судових засідань, у тому числі і від 26.01.2017, 11.06.2018, 07.02.2020 встановлено, що вказані носії - оптичні диски належно прослуховуються та містять повну інформацію про хід цих судових засідань. Крім того, на запит апеляційного суду судом першої інстанції була надана архівна копія судового засідання 07.06.2017, яка також належно прослуховується та містить повну інформацію про хід даного судового засідання (т.5 а.с. 170, довідковий лист до справи).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №2 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою та виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
_______________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3