Справа № 752/3330/21 Постанова винесена суддею Єсауленко М.В.
Провадження № 33/824/1990/2021
Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
21 травня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Тимчишин Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Тимчишин Людмили Михайлівни на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Володарськ-Волинський Володарсько-Волинського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Як встановив суддя місцевого суду, 29 грудня 2020 року о 01 год 20 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві по площі Одеській, в порушення вимог п. 13.1 ПДР України не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив наїзд на розділювальний відбійник, що спричинило пошкодження транспортного засобу та відбійника. Окрім того, у ОСОБА_1 поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю с порожнини рота та нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі зі змінами захисник Тимчишин Л.М. просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийняти нову постанову, якою провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Захисник не оспорює фактичні обставини правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, а не погоджується з висновками суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За позицією захисника суд не надав належної оцінки доказам у справі в частині звинувачення ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, не перевірив дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, та безпідставно залишив поза увагою ту обставину, що після відмови ОСОБА_1 від огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів останньому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, не забезпечено проведення такого огляду, від якого він не відмовлявся. За таких обставин захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, тому провадження в справі в цій частині підлягає закриттю.
Заслухавши пояснення захисника Тимчишин Л.М. та ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга захисника Тимчишин Л.М. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З огляду на апеляційне прохання, позицію захисника та ОСОБА_1 , які не оспорювали винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, за обставин, викладених у постанові, як такий, що ґрунтується на матеріалах справи, зокрема, підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 001425 від 29 грудня 2020 року, схеми місця ДТП, пояснень свідків, рапорту інспектора роти №1 батальйону №1 полку №1 УПП в м. Києві Департаменту ПП Національної поліції України Банковського І.І. та відеозапису, не є предметом апеляційної перевірки, виходячи з положень ч. 7 ст. 294 КУпАП.
Що стосується висновку судді місцевого про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то він не ґрунтується на доказах у справі та вимогах законодавства.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає також відповідальність і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 11 листопада 2015 року (далі Інструкція) та Порядку.
Положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до положень Інструкції та Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як убачається з матеріалів справи та змісту постанови, суддя місцевого суду, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, формально послався на відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції, але належної оцінки цим доказам не надав, дотримання поліцейським вимог ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів не перевірив, отже не виконав вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, 29 грудня 2020 року о 01 год 20 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по площі Одеській, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю с порожнини рота та нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснив, що після ДТП працівники патрульної поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, від якого він відмовився, після чого поліцейський склав відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, але вважає такі дії неправомірними, оскільки працівник поліції не забезпечив проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я і взагалі такого виду огляду не пропонував.
Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються даними відеозапису, відповідно до яких після відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу поліцейський відразу ж став складати протокол про адміністративне правопорушення, при цьому вимогу пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я не висував та відповідно жодних дій з метою направлення водія до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння не здійснив.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного сп'яніння, отже порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
З огляду на те, що відеозапис відображає всі дії працівників поліції, пов'язані з фіксацією правопорушення, письмові пояснення свідків не можуть братися до уваги, оскільки вони суперечать даним відеозапису. Відтак відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року підлягає скасуванню в частині рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, із закриттям провадження в справі в указаній частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Виходячи зі змісту постанови, суддя місцевого суду під час накладення стягнення на ОСОБА_1 окремо не визначав вид стягнення за кожне правопорушення, а керувався ч. 2 ст. 36 КУпАП, яка визначає правила накладення адміністративного стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. У зв'язку з цим, враховуючи характер правопорушення, особу винного та інші обставини справи вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу, яке є достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. 23 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга захисника Тимчишин Л.М. підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу захисника Тимчишин Людмили Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладення на нього за правилами ст. 36 КУпАП стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.
За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко