17 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1750/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач: Добровеличківська селищна рада (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Шевченка, 132, код ЄДРПОУ 04365922)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Добровеличківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у грудні 2020 року вона звернулася до Добровеличківської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території цієї селищної ради. Позивачка стверджує, що всупереч вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України Добровеличківська селищна рада не розглянула вказану заяву та не прийняла рішення про надання або про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим допустила протиправну бездіяльність. З цих підстав позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради щодо неприйняття рішення за її заявою від 17.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- зобов'язати Добровеличківську селищну раду розглянути її заяву від 17.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення.
Ухвалою судді від 19.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 до заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не додала викопіювання з кадастрової карти та не зазначила бажане місце розташування земельної ділянки. На засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, просторового планування, благоустрою та охорони навколишнього середовища селищної ради, яке відбулося 29.12.2020 року, було прийнято рішення шляхом голосування про надання позивачці відповіді щодо неможливості задоволення її заяви. Про прийняте рішення позивачку повідомлено листом №03-39/27/2 від 30.12.2020 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Відповідач вказує, що для розгляду на сесії селищної ради виносяться проекти рішень, які в повній мірі відповідають діючому законодавству та пройшли відповідне погодження профільного підрозділу апарату ради, як виконавчого органу ради. Заперечуючи бездіяльність у спірних правовідносинах, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивачка правом подачі відповіді на відзив не скористалася.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернулася до Добровеличківської селищної ради із заявою від 17.12.2020 року, в якій просила надати їй дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Добровеличківського району Кіровоградської області в адміністративно-територіальних межах Добровеличківської селищної ради. До заяви додала копію паспорту та ідентифікаційного номеру. Вказана заява з додатками зареєстрована Добровеличківською селищною радою 17.12.2020 року за №804-зем. (а.с. 25 - 28)
Позивачка стверджує, що відповідач у встановлений законом місячний строк не розглянув вказану заяву, тому звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Відтак, до повноважень відповідача, як представницького органу місцевого самоврядування, належить розпорядження землями комунальної власності Добровеличківської територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України, за встановленими статтею 121 цього Кодексу нормами.
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а виклав такі правові позиції щодо застосування статті 118 Земельного кодексу України:
"39…. Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
40. Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
41. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим. ...
65. Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.
66. Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
67. Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
68. Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
69. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
70. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України.
71. Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини 6 статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
72. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови."
Суд зазначає, що відповідач, дотримуючись установленого законом порядку вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, зареєструвавши 17.12.2020 року заяву позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинен був перевірити цю заяву на відповідність його вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.
Вирішення заяви повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Добровеличківської селищної ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.
У ході розгляду справи установлено, що заява ОСОБА_1 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглядалася Добровеличківською селищною радою на її пленарному засіданні, нею відповідне рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу не готувалося та не приймалося.
Відповідач у відзиві на позов стверджував, що заява ОСОБА_1 була розглянута 29.12.2020 року на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, просторового планування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Добровеличківської селищної ради. Оскільки така заява не відповідала вимогам частини 6 статті 118 ЗК України (до неї не були додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки), комісія прийняла рішення про неможливість задоволення такої заяви, про що позивачці надано відповідь у порядку Закону України "Про звернення громадян".
На підтвердження цього відповідач надав суду копію протоколу засідання постійної комісії з питань земельних відносин просторового планування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Добровеличківської селищної ради від 29.12.2020 року, а також адресовану ОСОБА_1 відповідь першого заступника Добровеличківського селищного голови №03-39/27/2 від 30.12.2020 року, в якій з посиланням на частини 6, 7 статті 118 ЗК України та рішення Добровеличківської селищної ради №97 від 19.04.2019 року "Про затвердження порядку передачі (наданні) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності Добровеличківської селищної ради" позивачку повідомлено про те, що селищна рада не може задовольнити подану нею заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. (а.с. 29 - 30, 51 - 52)
У цій відповіді відповідач не вказував позивачці на недоліки її заяви, зокрема на ненадання нею графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та не пропонував подати такі матеріали.
Суд погоджується з доводами позову, що у спірних правовідносинах відповідач як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник земель комунальної власності, допустив протиправну бездіяльність, оскільки за заявою позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель комунальної власності, у встановлений строк та спосіб не прийняв рішення, передбачене нормами Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій", про надання такого дозволу або про відмову у його наданні. Тож порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивачки на пленарному засіданні Добровеличківської селищної ради та прийняти відповідне рішення.
Такий висновок суду та спосіб захисту порушеного права відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 30.05.2019 року (справа №461/2781/17), від 21.08.2019 року (справа №826/18591/15), від 18.06.2020 року (справа №461/2775/17), від 07.04.2021 року (справа №520/1077/19).
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов'язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1816 грн. (а.с. 7, 8) У позовній заяві вона заявила основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року у розмірі 2270 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 908 грн. Решта 908 грн. (1816 грн. - 908 грн.) сплачені позивачкою зайво.
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору у сумі 908 грн. можуть бути повернуті позивачці з Державного бюджету України за її клопотанням, за ухвалою суду.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Добровеличківської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 17.12.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановлений законодавством строк та спосіб.
Зобов'язати Добровеличківську селищну раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням законної сили розглянути на її пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 17.12.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Добровеличківської селищної ради.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш