16 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/2969/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та скасувати рішення №918230140781 від 19.11.2020 в частині застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплати з 01.01.2020 щомісячного пенсійного забезпечення;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1786-ХІІ, за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позову вказує, що 19.11.2020 відповідач прийняв рішення №918230140781 про перерахунок пенсії з 01.01.2020 в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області №18/257вих-20 від 02.03.2020. Розмір пенсії від середнього заробітку склав 25918,20 грн. Проте, вказаним рішенням відповідач обмежив розмір перерахованої пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. А саме, розмір перерахунку обмежив з 01.01.2020 по 30.04.2020 сумою 16380 грн., з 01.05.2020 по 30.06.2020 сумою 16380 грн., з 01.07.2020 по 31.08.2020 сумою 17120 грн., з 01.09.2020 по 30.11.2020 сумою 17120 грн., з 01.12.2020 довічно 17690 грн. Вважає таке рішення протиправним, оскільки на час призначення пенсії не було передбачено обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суд відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач у відзиві вказує, що відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Вважає правомірними та вмотивованими, а також такими, що відповідають нормам чинного законодавства України дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням максимальним розміром. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідь на відзив надійшла до суду. Заперечуючи викладені у відзиві обґрунтування, позивач зазначає, що умови та порядок перерахунку вже призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються виключно первинною редакцією ч. 20 ст.86 Закону №1697-VII, тому такий має здійснюватися відповідно та на підставі такого положення. Вказує, що до перерахунку вже призначеної пенсії чи до виплати пенсії застосування положення про обмеження максимального розміру пенсії (абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VI, п.13-2 Прикінцевих положень загального Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") є протиправним та суперечить положенню ч. 20 ст. 86 спеціального Закону №1697-V1, яка і визначає підстави та умови перерахунку пенсії, тому відповідно до такої відповідач і має здійснюватися перерахунок вже призначеної пенсії. Вважає, оскільки перерахунок пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при здійсненні такого перерахунку не можуть застосовуватися норми, які визначають порядок призначення пенсії, а відтак підстави для застосування обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії, у відповідача відсутні. Внесені зміни та встановлені обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності Законів, якими такі зміни вносилися. Просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
З 08 вересня 2011 року позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №240/6942/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 11.03.2020 № 918230140781 та від 12.03.2020 "Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру"".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити з 01.01.2020 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 № 18-257вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду, 19.11.2020 відповідач прийняв рішення №918230140781 про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2020 в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Житомирської області №18/257вих-20 від 02.03.2020. Розмір пенсії склав 25918,20 грн.
Листом від 10.12.2020 відповідач повідомив позивача, що з 01.01.2020 розмір пенсії становить 25918,20 грн. та встановлено до виплати в максимальному розмірі згідно з ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", а саме: з 01.01.2020 - 16380 грн., з 01.07.2020 - 1712,00 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн. Розмір пенсії до виплати з 01.12.2020 становить 17690 грн.
Отже, позивач зазначає, що рішенням №918230140781 відповідач обмежив розмір перерахованої пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи обмеження максимального розміру пенсії протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, та сторонами не заперечується, що позивачу пенсія була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991, із 08.09.2011.
Редакція Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років не містила жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії.
Законом №213-VІІІ внесено зміни до ч. 15 ст. 50-1 Закону №1789, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI який, набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У свою чергу, згідно ч. 18 ст. 86 Закону №1697-VII у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), яка набрала чинності з 01.01.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абз. 1 п. 2 розд. ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.09.2020 у справі №826/11471/18 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону №3668 щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
Також, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 зазначив, що з часу набрання чинності Законом №3668 він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсію за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, суд зазначає, що зміни внесені Законом №3668 стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, та застосування цих положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.04.2021 у справі №240/20277/20.
Крім того, суд вважає, що безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Натомість, позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ і Законом №3668.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія йому була призначена у вересні 2011 року, тому до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, встановлені зазначеними законами.
Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що із 01.01.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020. Основний розмір пенсії становив 25918,20 грн.
Разом з тим пенсія виплачується позивачу з 01.01.2020 - 16380 грн., з 01.07.2020 - 1712,00 грн., з 01.12.2020 - 17690 грн. Розмір пенсії до виплати з 01.12.2020 становить 17690 грн.
Тобто, пенсія із вказаної дати виплачується в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром, пенсії позивача із 01.01.2020.
Разом з тим, суд відмічає, що в матеріалах пенсійної справи відсутні рішення відповідача №918230140781 від 19.11.2020, яке б відповідали критеріям індивідуального акта.
Однак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплаті пенсії позивача з 01.01.2020 та зобов"язання відповідача здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир,10003) щодо застосування обмежень максимального (граничного) розміру при перерахунку та виплаті з 01.01.2020 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос