Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.
Провадження № 22-ц/824/5200/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
10 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В.,
за участю секретаря: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Обухівське» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
У лютому 2020 року ПрАТ «Обухівське» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з неї грошові кошти в сумі 130 000,00 грн., що складаються з суми виплачених позивачем на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки коштів в сумі 30 000,00 грн. і неустойки в сумі 100 000,00 грн.,тасудові витрати,що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. та на оплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.
Також ПрАТ«Обухівське» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просило стягнути з ньогогрошові кошти в сумі 135 000,00 грн., що складаються з суми виплачених позивачем на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки коштів в сумі 35 000,00 грн. і неустойки в сумі 100 000,00 грн.,тасудові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. та на оплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 04.04.2016 року було укладено попередній договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого сторони зобов'язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають в постійному користуванні ПрАТ «Обухівське» відповідно до державних актів, та які знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_1 документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку (пай), укласти договір оренди земельної ділянки.
До укладення основного договору позивач на виконання зобов'язаньза попереднім договором оренди земельної ділянки та додатковою угодою до нього виплатив відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. за 2016 рік, в сумі 10 000,00 грн. за 2017 рік та в сумі 10 000,00 грн. за 2018 рік.
У 2018 році позивач виявив, що відповідач набула право власності на земельну ділянку внаслідок приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувала у користуванні позивача, та направив в зв'язку із цим на адресу відповідача проект договору оренди на виконання п. 6 Попереднього договору. Разом з тим, поштове відправлення з проектом договору оренди повернулось позивачу за закінченням терміну зберігання. Наразі, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 передала земельну ділянку в оренду іншому суб'єкту господарювання - ТОВ «РОЗА-Л», чим свідомо унеможливила укладення основного договору.
З вищенаведених підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_1 за порушення умов договору сплачену винагороду у розмірі 30 000 грн. та неустойку у розмірі 100 000 грн., передбачену п. 9 попереднього договору від 04.04.2016 року та додатковою угодою до нього від 15.01.2019 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги до ОСОБА_3 , позивач зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 07.04.2016 року також було укладено попередній договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого сторони зобов'язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають в постійному користуванні ПрАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, та які знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_3 документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку (пай), укласти договір оренди земельної ділянки.
До укладення основного договору позивач на виконання зобов'язаньза попереднім договором оренди земельної ділянки та додатковою угодою до нього виплатив відповідачу ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. за 2016 рік, в сумі 10 000,00 грн. за 2017 рік та в сумі 15 000,00 грн. за 2018 рік.
У 2019 році позивач виявив, що відповідач набув право власності на земельну ділянку внаслідок приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувала у користуванні позивача, та направив в зв'язку із цим на адресу відповідача проект договору оренди на виконання п. 6 Попереднього договору. Відповідач ОСОБА_3 29.01.2020 року отримав поштове відправлення з проектом договору оренди землі, однак ухилився від його укладення. Наразі, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 передав земельну ділянку в оренду іншому суб'єкту господарювання - ТОВ «РОЗА-Л», чим свідомо унеможливив укладення основного договору.
З вищенаведених підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_3 за порушення умов договору сплачену винагороду у розмірі 35 000 грн. та неустойку у розмірі 100 000 грн., передбачену п. 9 попереднього договору від 07.04.2016 року та додатковою угодою до нього від 13.07.2018 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.06.2020 року цивільну справу за позовом ПрАТ «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за позовом ПрАТ «Обухівське» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів об'єднано в одне провадження.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року у задоволенні позову ПрАТ «Обухівське» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду,представник позивача ПрАТ «Обухівське» - адвокат Квітін Р.В. подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи скаргу, посилався на те, що висновки суду щодо визнання попередніх договорів оренди неукладеними є помилковими, оскільки момент настання обов'язку вчинення майбутніми орендодавцями та орендарем дій визначений сторонами моментом реєстрації права власності на земельні ділянки (отримання підтверджуючих документів). Саме із цього часу у відповідачів виникли обов'язки вчинити дії, направлені на укладення основних договорів оренди із позивачем.
Частиною 2 ст. 635 ЦК України передбачено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 11 Попереднього договору в разі порушення відповідачем обов'язків, зазначених у п.п. 1, 4, 6 цього Договору, внаслідок чого Основний договір не буде укладеним, в доповнення до обов'язку згідно пункту 9 цього договору, відповідач зобов'язався повернути позивачу отриману відповідно до п. 2 Попереднього договору винагороду.
Представник позивача у апеляційній скарзі посилався на те, що поведінка відповідачів щодо: ненадання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку (в порушення п. 4 Попереднього договору); неукладення наданого позивачем проекту Договору (в порушення п. 1 і п. 6 Попереднього договору) та передання земельної ділянки у користування іншій особі, є істотним порушенням договору другою стороною і таке порушення заподіяло збитки у вигляді виплаченої винагороди, а позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору - можливості набути в оренду земельну ділянку.
Як вбачається із п.9 Попереднього договору сторони погодили, що у разі порушення майбутнім орендодавцем обов'язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п'яти) календарних днів неустойку в розмірі 100 000 грн.
За таких обставин, внаслідок порушення умов Попереднього договору з ОСОБА_1 необхідно стягнути 30 000 грн. сплаченої винагороди за 2016 - 2018 рр., а також неустойку у розмірі 100 000 грн., а з ОСОБА_3 - 35 000 грн. сплаченої винагороди за 2016 - 2018 рр., а також неустойку у розмірі 100 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача ПрАТ «Обухівське» - адвокат Квітін Р.В., апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.
Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - адвокат Клапчук Ф.П., в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив та просив скаргу залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року - без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04.04.2016 року між ПАТ «Обухівське»,як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, укладено попередній договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , відповідно до п. 1 якого сторони зобов'язуються після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів: на території Першотравенської сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003262; на території Нещерівської сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ №003263; на території Обухівської міської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ 003264, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_1 документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки (том 1, а.с.9-10).
Відповідно до п. 2 зазначеного договору, майбутній орендар ПАТ «Обухівське», до дати укладення Основного договору, зобов'язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві ОСОБА_1 , щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000,00 гривень, з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.
За умовами зазначеного попереднього договору оренди майбутній орендодавець з моменту отримання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку зобов'язаний протягом п'яти днів надати майбутньому орендареві оригінал та копію документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером та площею. Проект Основного договору готує майбутній орендар та надає майбутньому орендодавцю на ознайомлення, а майбутній орендодавець після узгодження умов Основного договору зобов'язаний ознайомитись з проектом основного договору, підписати його та повернути майбутньому орендареві протягом п'яти днів. Сторони домовились і погоджуються, що в разі, якщо одна із сторін ухиляється від укладення Основного договору, то друга сторона має право звернутись до суду з вимогою про укладення Основного договору. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення Основного Договору повинна відшкодувати іншій стороні прямі збитки, завдані простроченням в укладенні Основного договору або його неукладення. У разі порушення однією зі сторін обов'язків, зазначених у п. 1, 2,4, 6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом 5 (п'яти) календарних днів штраф в розмірі 10 000,00 грн. Умовами попереднього договору передбачено, що після його підписання майбутній орендодавець зобов'язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення Основного договору.
15.01.2019 року між ПАТ «Обухівське», як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, укладено Додаткову угоду про внесення змін до Попереднього договору оренди земельної ділянки № 56 від 04.04.2016 року, відповідно до якоївнесено зміни до пункту 2, п.п.3 п.3, п. 9 Попереднього договору. У відповідності до внесених змін майбутній орендар ПАТ «Обухівське» до дати укладення Основного договору, зобов'язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві ОСОБА_1 , щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 15 000,00 гривень, з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України, орендна плата за використання об'єкта оренди,зазначеного в Основному договорі, складає 15 000,00 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України, а у разі порушення орендодавцем обов'язків зазначених у п.1, 4,6 цього договору він сплачує майбутньому орендарю 100 000,00 грн. (том 1, а.с.16-17).
Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про надання земельної ділянки у власність» від 23.02.2018 року надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 3,6512 га, кадастровий номер 3223186200:05:002:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та зазначено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права (том 1, а.с.20).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 07.03.2018 року зареєстровано передачу орендодавцем ОСОБА_1 згідно договору оренди в строкове платне володіння та користування ТОВ «Роза-Л» земельної ділянки розміром 3,6512 га, кадастровий номер 3223186200:05:002:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк сім років з дати державної реєстрації(том 1, а.с.18-19).
Згідно наданих позивачем відомостей про нарахування винагороди та платіжної відомості про їх виплати, ОСОБА_1 було за 2016 рік нараховано до виплати 10 000,00 грн., з яких виплачено 8050,00 грн. та утримано 1800,00 грн. ПДФО та 150,00 грн. військового збору; за 2017 рік нараховано до виплати 10 000,00 грн., з яких виплачено 8 050,00 грн. та утримано 1 800,00 грн. ПДФО та 150,00 грн. військового збору,та за 2018 рік нараховано 10 000,00 грн., з яких виплачено 8 050,00 грн. та утримано 1 800,00 грн. ПДФО та 150,00 грн. військового збору (том 1, а.с.21-33).
Також встановлено, що 07.04.2016 року між ПАТ «Обухівське»,як орендарем, та ОСОБА_3 , як орендодавцем, укладено попередній договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 , відповідно до п. 1 якого сторони зобов'язуються після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів: на території Першотравенської сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 003262; на території Нещерівської сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ №003263; на території Обухівської міської ради згідно державного акта на право постійного користування землею серія ІІ-КВ 003264, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_3 документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки (том 1, а.с.82-83).
Відповідно до п. 2 зазначеного договору, майбутній орендар ПАТ «Обухівське», до дати укладення Основного договору, зобов'язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцю ОСОБА_3 , щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000,00 гривень, з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.
За умовами зазначеного попереднього договору оренди майбутній орендодавець з моменту отримання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку зобов'язаний протягом п'яти днів надати майбутньому орендареві оригінал та копію документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером та площею. Проект Основного договору готує майбутній орендар та надає майбутньому орендодавцю на ознайомлення, а майбутній орендодавець після узгодження умов Основного договору зобов'язаний ознайомитись з проектом основного договору, підписати його та повернути майбутньому орендареві протягом п'яти днів. Сторони домовились і погоджуються, що в разі, якщо одна із сторін ухиляється від укладення Основного договору, то друга сторона має право звернутись до суду з вимогою про укладення Основного договору. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення Основного Договору повинна відшкодувати іншій стороні прямі збитки, завдані простроченням в укладенні Основного договору або його неукладенням. У разі порушення однією зі сторін обов'язків, зазначених у п. 1, 2,4, 6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом 5 (п'яти) календарних днів штраф в розмірі 10 000,00 грн. Умовами попереднього договору передбачено, що після його підписання майбутній орендодавець зобов'язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення Основного договору.
13.07.2018 року між ПАТ «Обухівське», як орендарем, та ОСОБА_3 , як орендодавцем, укладено Додаткову угоду про внесення змін до Попереднього договору оренди земельної ділянки № 229 від 07.04.2016 року, відповідно до якоївнесено зміни до пункту 2, п.п.3 п.3, п. 9 Попереднього договору. У відповідності до внесених змін майбутній орендар ПАТ «Обухівське» до дати укладення Основного договору, зобов'язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві ОСОБА_3 , щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 15 000,00 гривень, з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України, орендна плата за використання об'єкта оренди, зазначеного в Основному договорі, складає 15 000,00 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України, а у разі порушення орендодавцем обов'язків, зазначених у п. 1, 4,6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю 100 000,00 грн.(том 1, а.с.90-91).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровано 11.04.2019 року передачу орендодавцем ОСОБА_3 згідно договору оренди в строкове платне володіння та користування ТОВ «Роза-Л» земельної ділянки розміром 3,6321 га, кадастровий номер 3223110100:06:006:0019, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до 31.12.2026 року, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 (том 1, а.с.92-93).
Згідно наданих позивачем відомостей про нарахування винагороди та квитанцій про їх виплату, ОСОБА_3 було за 2016 рік нараховано до виплати 10 000,00 грн., з яких виплачено 8 050,00 грн. та утримано 1 800,00 грн. ПДФО та 150,00 грн. військового збору; за 2017 рік нараховано до виплати 10 000,00 грн., з яких виплачено 8050,00 грн. та утримано 1800,00 грн. ПДФО та 150,00 грн. військового збору,та за 2018 рік нараховано до виплати 15 000,00 грн., з яких виплачено 12 075,00 грн. та утримано 2 700,00 грн. ПДФО та 225,00 грн. військового збору(том 1, а.с.94-103).
Також встановлено, що 10.01.2020 рокупозивачем було направлено ОСОБА_1 , а 22.01.2020 року - ОСОБА_3 рекомендованим поштовим відправленням пропозиції щодо укладення основного договору та проект Договору оренди землі, з яким було рекомендовано ознайомитись, підписати та повернути протягом п'яти днів, оскільки згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ними було набуто у власність земельні ділянки, що згідно попереднього договору мають бути передані ПАТ «Обухівське» в оренду. Вказані пропозиції відповідачами було проігноровано.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що укладені між сторонами попередні договори оренди є неукладеними, відтак до них не можуть бути застосовані наслідки недійсності (нікчемності) правочину.
Колегія суддів частково погоджується з вищенаведеними висновками суду, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 3 ЦК України презюмує свободу договорів разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
За змістом частини другої статті 635 ЦК України, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно частини третьої статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтями 13-15 Закону України «Про оренду землі» установлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 4 вказаного закону орендодавцями земельних ділянок, зокрема, є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Таким чином, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), або майнові права (ст. 760 ЦК).
Право передання майна у найм (оренду) має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (оренди).
Згідно зі статтею 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на момент укладення попередніх договорів оренди: 04.04.2016 року з ОСОБА_1 та 07.04.2016 року з ОСОБА_3 , останні не були власниками земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та з відповідними ідентифікуючими ознаками, притаманними таким об'єктам нерухомого майна, як земельні ділянки.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів встановила, що, укладаючи 04 та 07 квітня 2016 року попередні договори оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мали жодних прав власності або користування земельними ділянками, отже не були уповноважені на укладення таких договорів.
Крім того, у порушення вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі» сторонами попередніх договорів не погоджено всі істотні умови з огляду на те, що попередні договори оренди від 04 та 07 квітня 2016 року не містять визначення об'єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди тощо. Тобто,з вказаних договорівнеможливо ідентифікувати, якісаме земельні ділянкимали передати відповідачі в оренду ПрАТ «Обухівське» та на який строк.
З огляду на викладене, враховуючи те, що на час укладення попередніхдоговорів орендисторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов цихдоговорів, зокрема не визначили об'єкт оренди, строк дії договору, а також строк укладення основного договору, що є обов'язковим при укладенні попередніх договорів відповідно до ЦК України та Закону України «Про оренду землі», обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що попередні договори оренди є неукладеними.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про неукладеність попередніх договорів, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що відповідачі на виконання неукладених попередніх договорів отримали від позивача грошові кошти, які підлягають поверненню позивачу, як набуті відповідачами без законних підстав.
Так, з наданих позивачем письмових доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримала від ПрАТ «Обухівське» 24 150 грн. (8 050 грн. за 2016 рік + 8 050 грн. за 2017 рік + 8 050 грн. за 2018 рік), а відповідач ОСОБА_3 отримав від ПрАТ «Обухівське» 28 175 грн. (8 050 грн. за 2016 рік + 8 050 грн. за 2017 рік + 12 075 грн. за 2018 рік).
Зважаючи на те, що вищевказані кошти отримані відповідачами без законних підстав, на підставі неукладених попередніх договорів, та беручи до уваги, що факт отримання коштів від позивача відповідачами спростований не був, колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів коштів, сплачених на виконання умов попередніх договорів, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, на думку колегії, не має значення та обставина, що позивач просить стягнути вищевказані кошти в порядку відшкодування збитків, а не як безпідставно набуті, оскільки у зв'язку із визнанням неукладеними попередніх договорів оренди земельної ділянки у відповідачів виник обов'язок повернути отримані кошти позивачу, порушене право якого на їх отримання підлягає судовому захисту.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів неустойки у розмірі 100 000 грн. з кожного за порушення умов попередніх договорів, то ці вимоги обґрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення, зважаючи на доведеність у судовому засіданні тієї обставини, що попередні договори оренди є неукладеними, отже вони не породжують жодних правових наслідків, в тому числі і в частині стягнення штрафних санкцій за порушення їх умов. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду про неукладеність попередніх договорів оренди земельних ділянок не спростовують та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідачів на користь позивача коштів, сплачених на виконання умов попередніх договорів оренди, ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про його скасування в цій частині з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача безпідставно набутих ними грошових коштів. Рішення суду першої інстанції в іншій частині підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В зв'язку із тим, що ціна позову у даній справі не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, рішення суду апеляційної інстанції згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Обухівське» - задовольнитичастково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» грошових коштів, сплачених на виконання умов попередніх договорів оренди земельних ділянок, - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» кошти, сплачені на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки в розмірі 24 150 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» кошти, сплачені на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки в розмірі 28 175 грн. 00 коп.
В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: