Справа № 11/824/39/2021 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія КК: ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 369,
ч.2 ст. 369, ч.1 ст. 309 КК України Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
13 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_4
засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у справі - старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст. 309 КК України ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік і покладено обов'язки відповідно до ст. 76 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хрустальне Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 рік і покладено обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі п."в" ст. 1, ст. 6 Закону України "про амністію в 2011 році", ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10 за ч.2 ст. 190, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2014 кримінальну справу щодо ОСОБА_10 виділено в окреме провадження, а останнього оголошено в розшук.
Вироком встановлено, що ОСОБА_10 , працюючи на посаді діловода Шевченківського районного суду м. Києва, а в подальшому на посаді завідуючого архівом Шевченківського районного суду м. Києва в період з травня 2010 року по березень 2011 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із старшим секретарем Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , помічником судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 та секретарем судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 вчинив ряд умисних злочинів за наступних обставин:
Так, 08.05.2010 працівниками Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві затримано в порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_11 за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
10.05.2010 ОСОБА_12 , яка є рідною сестрою ОСОБА_11 , звернулась до раніше їй знайомого ОСОБА_10 із проханням щодо вирішення питання про обрання ОСОБА_11 міри запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Після цього, на початку травня 2010 року ОСОБА_10 вступив у злочинну змову із старшим секретарем кримінальної канцелярії Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману останньої та підбурення її до дачі хабара слідчому Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, у провадженні якого перебувала дана кримінальна справа.
Під час розмови, яка відбулась на початку травня 2010 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10 «б», останні, не маючи наміру звертатись до слідчого Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, в провадженні якого перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших, вирішили шляхом обману заволодіти її грошовими коштами в сумі 5000 доларів США.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману, 10.05.2010, зустрівся із останньою та перебуваючи біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, повідомив їй про те, що він може допомогти їй вирішити питання щодо обрання ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. При цьому ОСОБА_10 повідомив, що вказане питання він може вирішити або із працівниками Шевченківського РУГУ МВС України або із суддею, який буде розглядати подання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 та за прийняття вказаного рішення вона повинна буде дати хабар вказаним службовим особам у сумі 5000 доларів США, в результаті чого підбурив ОСОБА_12 до дачі хабара.
Небажаючі настання шкідливих наслідків у вигляді обрання брату ОСОБА_11 міри запобіжного заходу - взяття під варту та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_12 погодилась на його пропозицію дати хабар службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві у сумі 5000 доларів США.
У подальшому, 11.05.2010, близько о 9 год. 00 хв., ОСОБА_12 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо обрання ОСОБА_11 міри запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, за попередньою домовленістю із останнім зустрілась із ним у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, де біля службового кабінету ОСОБА_10 , за вимогою останнього, поклала вказані грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 39629 грн. 50 коп. до шафи для вирішення питання щодо обрання ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.
При цьому ОСОБА_7 , діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 , у цей час перебував біля вказаної шафи, та побачивши, як останній проходить разом із ОСОБА_12 на вихід із приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, забрав вказані грошові кошти, які вони в подальшому розділили між собою. При цьому ОСОБА_7 залишив собі 4000 доларів США, а ОСОБА_10 - 1000 доларів США. Отриманими грошима ОСОБА_10 і ОСОБА_7 розпорядились на власний розсуд.
У цей же день, заступник прокурора Шевченківського району м. Києва ОСОБА_13 , не будучи обізнаним в злочинних намірах ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , відмовив в обранні ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим слідчим Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Таким чином, ОСОБА_10 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.
2. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі повторно хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за наступних обставин.
Так, наприкінці травня 2010 року ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно вступив у злочинну змову із старшим секретарем Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 та підбурення останньої до дачі хабара повторно працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що він створив у ОСОБА_12 уяву про те, що саме він вирішив питання про обрання ОСОБА_11 міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд зустрівся наприкінці травня 2010 року, із ОСОБА_12 , в невстановлений слідством день, біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва та повідомив про те, що він може вирішити питання щодо винесення Шевченківським районним судом м. Києва вироку ОСОБА_11 із призначенням йому покарання, не пов'язаного із позбавленням волі за вчинений злочин.
Крім цього, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 про те, що вона повинна ще дати хабар працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві у сумі 2000 доларів США за те, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_11 вони якнайшвидше направили до Шевченківського районного суду м. Києва. За повідомленням ОСОБА_10 зазначені грошові кошти ОСОБА_12 повинна вручити йому, а він в свою чергу передасть їх в якості хабара працівникам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.
Бажаючи якнайшвидшого направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 до суду, та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, та вважаючи, що за допомогою останнього ОСОБА_11 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, ОСОБА_12 погодилась на пропозицію ОСОБА_10 дати хабар працівникам Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві у сумі 2000 доларів США.
У подальшому, наприкінці травня 2010 року ОСОБА_12 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо якнайшвидшого направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 до суду, за попередньою домовленістю із останнім приблизно о 11 год. 00 хв. зустрілась з ним у невстановленому слідством автомобілі, який знаходився біля будинку №1-б по вул. Салютній в м. Києві та передала йому грошові кошти в сумі 2000 доларів США для подальшої передачі їх службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві за те, щоб кримінальну справу за обвинуваченням її брата ОСОБА_11 якнайшвидше передали до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Крім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 про те, що він допоможе їй у вирішенні питання щодо призначення Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_11 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
У цей же день ОСОБА_10 , отримавши грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 15851 грн. від ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 передав їх останньому. Отриманими грошима ОСОБА_7 розпорядився на власний розсуд.
У липні 2010 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку ст. 232 КПК України для розгляду по суті.
Таким чином, ОСОБА_10 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара службовим особам Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві.
3. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурювання останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.
Так, у вересні 2010 року ОСОБА_10 достовірно знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_14 , яка була призначена суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і буде передана нею іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва, звернувся до помічника цього ж суду ОСОБА_6 . Під час розмови ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_6 заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурити останню до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за не прийняття суддею ОСОБА_14 рішення щодо направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування. На вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився.
Після цього ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_6 домовились заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 400 доларів США шляхом обману та підбурення її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.
23.09.2010 з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_14 переходить для подальшої роботи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та про необхідність дати цій судді хабара в сумі 400 доларів США за не прийняття нею рішення щодо направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на додаткове розслідування.
Небажаючі настання шкідливих наслідків у вигляді направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на додаткове розслідування, та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, та крім цього, вважаючи, що за допомогою останнього ОСОБА_11 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, ОСОБА_12 погодилась на пропозицію ОСОБА_10 дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_14 у сумі 400 доларів США.
24.09.2010 близько о 13 год. 00 хв. ОСОБА_12 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо не направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на додаткове розслідування, за попередньою домовленістю із останнім зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10, та вручила останньому грошові кошти в сумі 400 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 3 166,48 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_14 .
Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 розділили їх між собою порівну, тобто по 200 доларів США кожному та розпорядились на власний розсуд.
4. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.
Так, у жовтні 2010 року ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_6 , знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_14 , яка призначена суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а кримінальна справа буде нею передана іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 знову вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м.Києва за ніби-то розподіл кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_11 не пов'язаний із позбавленням волі.
22.10.2010 з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва зателефонував останній на мобільний телефон зі свого мобільного телефону та повідомив про необхідність дати службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва хабар в сумі 900 доларів США для розподілу та подальшого розгляду кримінальної справи за обвинуваченням її брата ОСОБА_11 суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 .
Бажаючи, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_11 було розподілено на розгляд судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 , який в подальшому мав винести вирок відносно ОСОБА_11 не пов'язаний із позбавленням волі та усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_12 погодилась на пропозицію ОСОБА_10 дати хабар службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва у сумі 900 доларів США.
23.10.2010, близько о 13 год.00 хв., ОСОБА_12 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо розподілу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_11 , не пов'язаний із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась з ним біля приміщення ресторану швидкого харчування «Макдональдз на Петрівці», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 12-а та передала ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 900 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 7 120,44 грн., для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.
В цей же день, тобто 23.10.2010, отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 розділили їх між собою порівну, тобто по 450 доларів США кожний та розпорядились ними на власний розсуд.
5. Крім цього, ОСОБА_10 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.
Так, в лютому 2011 року ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_6 достовірно знаючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 , який звільнений з посади, а кримінальна справа буде передана іншому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м.Києва за ніби-то розподіл кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_11 не пов'язаний із позбавленням волі.
01.02.2011 з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 для заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара повторно зателефонував останній та повідомив про необхідність дати службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва хабара у сумі 500 доларів США для розподілу та подальшого розгляду кримінальної справи за обвинуваченням її брата ОСОБА_11 суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 .
Бажаючи, щоб кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_11 було розподілено на розгляд судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , який в подальшому мав винести вирок відносно ОСОБА_11 не пов'язаний із позбавленням волі, ОСОБА_12 погодилась на пропозицію ОСОБА_10 дати хабар службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва в сумі 500 доларів США.
08.02.2011 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_12 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо розподілу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_11 на суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 , який в подальшому винесе вирок відносно ОСОБА_11 не пов'язаний із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10, де вручила йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 3 972,5 грн., для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.
У цей же день, тобто 08.02.2011, отримавши зазначені грошові кошти, ОСОБА_10 і ОСОБА_6 розділили їх між собою порівну, тобто по 250 доларів США кожний, та розпорядились ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_10 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара повторно службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.
6. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за наступних обставин.
Так, в березні 2011 року ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_11 та інших знаходиться на розгляді у судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_16 вирішили заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом обману та підбурення останньої до дачі хабара повторно, а саме зазначеному судді за винесення ним вироку ОСОБА_11 , не пов'язаного із позбавленням волі.
На початку березня 2011 року ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 та підбурювання її до дачі хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва зателефонував останній та повідомив про необхідність дати судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 хабара в сумі 11 000 доларів США, за винесення вироку ОСОБА_11 з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Небажаючі настання шкідливих наслідків у вигляді винесення ОСОБА_11 вироку пов'язаного із позбавленням волі, ОСОБА_12 погодилась на пропозицію ОСОБА_10 дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 у сумі 11 000 доларів США.
22.03.2011, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_12 будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо винесення вироку стосовно ОСОБА_11 , не пов'язаного із позбавленням волі останнього, за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Харчевня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 35, де передала йому частину грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 39 738,5 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 . При цьому ОСОБА_17 домовилась із ОСОБА_10 про те, що другу частину грошей в сумі 6000 доларів США вона передасть йому 29.03.2011.
29.03.2011 близько 13 год. 45 хв. ОСОБА_12 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 знову зустрілась із ним у приміщенні ресторану «Харчевня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 35, де передала йому другу частину грошових коштів в сумі 6000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 47 760 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 за винесення вироку її брату ОСОБА_11 , не пов'язаного із позбавленням волі.
Безпосередньо після отримання грошей, ОСОБА_10 був затриманий працівниками правоохоронних органів. При цьому, ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що він незаконно отримав грошові кошти від ОСОБА_12 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, отримані ним грошові кошти в сумі 6000 доларів США поклав на нижню полку шафи у приміщенні ресторану «Харчевня», де вони були виявлені та вилучені під час огляду місця події.
7. Крім цього, продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно за попередньою змовою із секретарем Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_18 вчинив злочин за наступних обставин.
У січні 2011 року в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 перебувала цивільна справа №2-7661/08 за позовом ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про поділ майна подружжя. Інтереси ОСОБА_21 представляла ОСОБА_22 . На початку січня 2011 року ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_22 познайомила її із діловодом Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 та надала їй номер мобільного телефону останнього. На наступний день, близько о 13 год. 00 хв. ОСОБА_22 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Галерея», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема 1/5. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_22 поцікавилась у ОСОБА_10 про можливість сприяння їй в ознайомленні з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_20 та перенесення судового розгляду даної справи. На вказане прохання ОСОБА_22 ОСОБА_10 відповів згодою та повідомив, що за це ОСОБА_22 повинна буде надати йому грошові кошти, для вручення судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 як хабар за вирішення вказаного питання. Оскільки ОСОБА_10 як діловод Шевченківського районного суду м. Києва в силу своїх службових повноважень не міг надати ОСОБА_22 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_20 та перенести судове засідання по даній справі на інший день, то він звернувся до секретаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 , у провадженні якої перебувала цивільна справа №2-7661/08, ОСОБА_8 та вступив із ним у злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_22 шляхом обману та підбурювання останньої до дачі хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва повторно.
Приблизно у середині січня 2011 року ОСОБА_10 зателефонував зі свого мобільного телефону ОСОБА_22 та повідомив останній про те, що він вирішив питання про перенесення дати судового розгляду справи і за це вона повинна передати грошові кошти в сумі 50 доларів США для передачі їх службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва.
У цей же день, у середині січня 2011 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_22 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась з ним у приміщенні ресторану «Вернісаж», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10 де передала йому грошові кошти в сумі 400 грн. для передачі їх в якості хабара службовим особам Шевченківського районного суду м. Києва за перенесення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_20 на інший день.
У цей же день ОСОБА_10 , отримавши грошові кошти в сумі 400 грн. від ОСОБА_22 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_8 передав їх останньому. Отриманими грошима ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд.
8. Крім цього, продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_10 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із секретарем Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_18 вчинив злочин за наступних обставин.
У середині січня ОСОБА_22 звернулась до ОСОБА_10 з проханням з'ясувати у судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 питання щодо результату розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_20 . ОСОБА_10 погодився і пообіцяв ОСОБА_22 дізнатись про хід розгляду зазначеної цивільної справи та можливий її результат.
Оскільки ОСОБА_10 , як діловод Шевченківського районного суду м. Києва в силу своїх службових повноважень не міг дізнатись про хід судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_20 , то він звернувся до секретаря судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 , у провадженні якої перебуває цивільна справа №2-7661/08, ОСОБА_8 та вступив із ним у злочинну змову з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_22 шляхом обману та підбурювання її до дачі хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 . При цьому ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 про те, що для вирішення питання щодо відмови ОСОБА_20 у розгляді позову та направлення зазначеної цивільної справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_22 , як представниця інтересів ОСОБА_21 , повинна дати хабар судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 в сумі 5000 доларів США.
У подальшому, 08.02.2011 ОСОБА_10 під час зустрічі із ОСОБА_22 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_8 зменшив суму хабара, яку остання повинна передати судді ОСОБА_19 та повідомив ОСОБА_22 про необхідність дачі хабара в сумі 4000 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_10 . ОСОБА_22 погодилась та повідомила про те, що кошти вона передасть 28.02.2011.
28.02.2011 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_22 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 зустрілась з ним біля приміщення ресторану швидкого харчування «Макдональдз», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, де перебуваючи в автомобілі «Мазда-3» державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_10 та повідомила, що на даний час грошові кошти, які вона мала передати в якості хабара в сумі 4000 доларів США для судді ОСОБА_19 у неї відсутні, однак погодилась надати зазначений хабар за винесення суддею рішення про рівноцінний розподіл майна між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , на що останній погодився.
22.03.2011 під час чергової зустрічі із ОСОБА_22 , яка відбулась на вулиці біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, ОСОБА_10 домовився з нею, про те, що вона передасть йому грошові кошти в сумі 4000 тис. доларів США для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 24.03.2011 біля приміщення цього ж суду.
24.03.2011, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_22 , будучи введеною в оману та переконаною в тому, що ОСОБА_10 вирішить питання щодо винесення суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 рішення про рівноцінний розподіл майна між ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 знову зустрілась з ним біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, де передала йому грошові кошти в сумі 4000 доларів США, що по курсу Національного Банку України становить 31 802,8 грн., для передачі їх в якості хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 . Вказаними грошовими коштами ОСОБА_10 розпорядився на власний розсуд.
25.03.2011 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_22 та запропонував зустрітись з ним біля приміщення Шевченківського районного суду м. Києва.
У цей же день, тобто 25.03.2011 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_22 зустрілась із ОСОБА_10 біля Шевченківського районного суду м. Києва, де останній повідомив, щоб ОСОБА_21 , інтереси якої представляє ОСОБА_22 склала перелік майна, яке вона бажає залишити собі на підставі відповідного рішення суду.
25.03.2011 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_22 передала ОСОБА_10 перелік майна, яке бажала отримати ОСОБА_21 на підставі рішення суду.
Таким чином, ОСОБА_10 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , виконав усі дії, спрямовані до підбурювання ОСОБА_22 до дачі хабара судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 .
Крім цього, ОСОБА_6 , діючи умисно вчинив незаконне придбання та зберігання психотропних речовин та наркотичного засобу без мети збуту за наступних обставин.
У невстановлений слідством час та при невстановлених слідством обставинах у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання для власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено в Україні - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини та наркотичного засобу ОСОБА_6 зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою у якої незаконно придбав для власного вживання психотропну речовину - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
Після цього, ОСОБА_6 придбавши у невстановленої слідством особи психотропну речовину - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, переніс їх до квартири по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та до службового кабінету у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10 «б» де став їх незаконно зберігати для подальшого власного вживання.
29.03.2011 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками СБ України було виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик з пазовим замочком, у якому знаходилась психотропна речовина - метамфетамін вагою 0,1856г, який ОСОБА_6 зберігав для власного вживання без мети подальшого збуту.
29.03.2011 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_6 у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б, у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет у якому знаходився наркотичний засіб, що знаходиться у незаконному обігу - канабіс вагою 10,95г, який ОСОБА_6 зберігав для власного вживання без мети подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_6 діючи умисно, вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - метамфетамін у кількості 0,1856 г. та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс в кількості 10,95 г. без мети збуту.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку із його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а також неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому він просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст. 309 КК України ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_7 визнати винним ч.1 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_8 визнати винним ч.1 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 2 років обмеження волі, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України (в ред. 05.04.2001) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання йому призначене за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що суд в порушення вимог ст. 65 КК України належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених засудженими злочинів, два з яких є злочинами середньої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст. 369 КК України, - тяжким. Дані про осіб засуджених не дають підстави для звільнення їх від відбування покарання з випробуванням. Таке рішення суд належним чином у вироку не мотивував.
На думку прокурора, судом безпідставно враховано в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , щире каяття, оскільки останній вини у вчиненні злочинів фактично не визнав.
Крім того, законні підстави для звільнення ОСОБА_8 від покарання на підставі акту амністії відсутні.
В апеляції захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2013, а кримінальну справу щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повернути на додаткове розслідування.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Так, ОСОБА_23 свою вину у вчиненні злочинів не визнав. Висновки суду про доведеність вини не підтверджуються зібраними та дослідженими судом першої інстанції доказами, а тому висновки суду, викладені у вироку, нічим не підтверджуються. При цьому за наявності суперечливих доказів, зокрема показань ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_22 , записів телефонних розмов, суд у вироку не зазначив чому взяв до уваги одні з них та відкинув інші. Вирок містить суперечності, які також були допущені і органом досудового слідства у обвинувальному висновку. Судом безпідставно відмовлено стороні захисту в допиті свідків, витребуванні та дослідження речових доказів, приєднанні документів, що вплинуло на законність постановленого рішення в справі.
На думку захисника, суд послався у вироку на докази, отримані незаконним шляхом, тобто недопустимі, а саме дані, які містяться в звукозаписах розмов, здійснених потерпілим, та похідних від них протоколах слідчих дій.
Також захисник вважає, що судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, оскільки ч.2 ст. 369 КК України в редакції від 05.04.2001 передбачає більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та заперечив проти задоволення апеляції захисника,пояснення захисника та засуджених, які підтримали апеляцію захисника та заперечили проти апеляції прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що останні підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема порушення, зазначені в пунктах 2,3,4,6-10, 13 частини другої статті 370 КПК України.
Частина 1 ст. 370 КПК України 1960 року встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Також підставою для скасування вироку є невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а саме коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Як вбачається з кримінальної справи, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року в частині засудження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 містить істотні суперечності щодо обставин скоєних злочинів, їх правової кваліфікації, наявності доказів вини засуджених.
Так, органом досудового слідства ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369; ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369; ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369; ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 - за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 - за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України.
Зазначивши у мотивувальній частині вироку про доведеність вини всіх обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів за обставин, зазначених у обвинувальному висновку, суд вказує на доведеність вини за ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369, ч.2 ст. 369 КК України. Після цього в резолютивній частині вироку зазначено про визнання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винними ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369, ч.2 ст. 369 КК України, а покарання визначає за ч.2 ст. 190; ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України.
Такі висновки суду містяться суттєві суперечності між встановленими обставинами, пред'явленим обвинуваченням та кваліфікацією дій засуджених. При цьому вирок не містить мотивування про таку зміну кваліфікації злочинів і є незрозумілим в чому саме суд визнав винними засуджених.
Зазначаючи про доведеність вини засуджених за ч.2 ст. 190 КК України, у обставинах злочинів суд визнав, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_7 , що такі дії ще й спричинили значної шкоди потерпілій. Однак в кваліфікації дій суд визнав, що кожен з них заволодів чужим майном шляхом обману. При цьому рішення про виключення двох кваліфікуючих ознак вирок не містить.
Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться зокрема докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
В порушення вказаної норми закону, суд першої інстанції у вироку зазначив лише показання підсудних, потерпілих та свідків. Щодо письмових доказів, то у вироку лише перелічені джерела їх отримання з вказівкою дати та номеру певної слідчої дії. Натомість дані, які вони містять не зазначені. Тому є суперечливими висновки суду про те, що такі докази, без фактичного їх викладення, доводять вину засуджених. З даних, зазначених у вироку, не вбачається доведення всіх обставин злочинів, визнаних судом доведеними.
Враховуючи викладені, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні вироку допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили йому постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, а тому є істотними.
Тому, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року в частині засудження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підлягає скасуванню з направлення кримінальної справи щодо них на новий судовий розгляд в іншому складі суду, при якому необхідно належно виконати вимоги закону, перевірити доводи апеляцій захисника та прокурора, а у випадку доведеності вини підсудних в інкримінованих їм злочинах призначити законне й справедливе покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України.
При цьому апеляції захисника та прокурора підлягають задоволенню частково.
У зв'язку з відсутністю підстав для зміни залишити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Керуючись ст. 365, ст. 366, ст. 379 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який брав участь у справі, - старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року в частині засудження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369; ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у виді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11/824/39/2021 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Категорія КК: ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 369,
ч.2 ст. 369, ч.1 ст. 309 КК України Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
13 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_4
засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у справі - старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року.
Керуючись ст. 365, ст. 366, ст. 379 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора, який брав участь у справі, - старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2013 року в частині засудження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 скасувати.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369; ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 за ч.2 ст. 190; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 369; ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 369 КК України повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у виді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголосити 18 травня 2021 року о 09 годині 45 хвилин.
Судді:
_______________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4