ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.05.2021Справа № 910/36/21
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" (03134, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї СОСНІНИХ, будинок 7, ЛІТЕРА "Д"; ідентифікаційний код 38857571)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ТРЕЙД КС" (03087, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄРЕВАНСЬКА, будинок 13, корпус 1; ідентифікаційний код 42600742)
про стягнення 102 950,66 грн,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ТРЕЙД КС" про стягнення 102 950,66 грн, з яких 67 828,93 грн основного боргу, 10 087,24 грн пені, 20 348,68 грн штрафу, 2 751,02 грн інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 1 934,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF-011717 від 01.07.2019 через невідшкодування додаткових витрат. Згідно висновку залученого позивачем в порту перевалки Мальта експерта, відображеного у звіті сюрвеєра, відповідача визнано винною/відповідальною особою за обставини висипання вантажу з контейнера вантажовідправника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/36/21 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
16.02.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що експедитор відповідає за збереження вантажу з моменту їх прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, тому усі витрати, які зумовлені виною залучених ним осіб, покладаються на нього. Окрім того, наведені позивачем докази абсолютно не підтверджують вини відповідача щодо неналежного завантаження та закриття контейнера. При цьому, експедитор не узгоджував із замовником перевалку вантажу в порту Мальта (згідно коносаменту маршрут руху судна: Одеса - Сібу, Малайзія), тому оскільки перевалка вантажу здійснювалося з ініціативи експедитора без завчасного обумовлення цього із замовником, відтак, ризик настання несприятливих наслідків, пов'язаних із перевантаженням вантажу під час здійснення необумовленої договором перевалки, несе експедитор.
22.03.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що вибір вантажовідправником тари та упаковки для вантажу має забезпечувати повне збереження вантажу під час всього періоду його транспортування, а не тільки під час відправлення вантажу. В той же час, відповідач самостійно здійснював вибір тари та упаковки свого вантажу, залучав інших осіб до процесу завантаження вантажу у контейнери, і, таким чином, несе всі пов'язані з цим ризики. Крім того, посилаючись на п. 225 додаткових положень коносаменту B/L No. ОЕА0155658 та пункти 9 та 24 Стандартних умов коносаменту СМА CGM, наполягає, що прийняття будь-яких мір та/або по несення додаткових витрат для доставки або продовження перевезення вантажів, здійснюється перевізником без попереднього повідомлення відповідача.
05.04.2021 відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в яких він резюмує, що позивачем без перекладу на українську мову подані копія коносаменту, копія MEMO (службового) коносаменту, копія звіту сюрвейера, копія рахунку порту на адресу фактичного перевізника, у зв'язку з чим не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами (ст. 76,77 ГПК України).
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ ЛОГІСТИКА» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КС ТРЕЙД КС» (замовник) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № SC/AF - 011717 (далі - договір), предметом якого є надання замовнику за оплату та за рахунок замовника комплексу послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що міжнародне перевезення вантажів замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом договору, оформлюється міжнародним перевізним документом, зокрема, коносаментом (bill of lading) - у разі морського перевезення. Такий міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим експедитором до міжнародного перевезення вантажів замовника.
Згідно з п. 3.2 договору експедитор організовує та контролює транспортування вантажу, прийом/видачу вантажу в/з місця(ь) відвантаження та перевалки (порт(у)), вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання вантажу, транспортно-експедиторське обслуговування, ведення документального і митного обліку прийому/видачі вантажу та інші види робіт відповідно до Правил, що діють на окремих видах транспорту, і митного законодавства.
Відповідно до п. 1.5. договору замовник своєчасно та у повному обсязі оплачує експедитору вартість послуг транспортної експедиції (винагорода експедитора), виконаних у межах даного договору, а також компенсує та/або надає авансом кошти для здійснення розрахунків з третіми особами, які залучені чи будуть залучені експедитором для виконання цього договору. Експедитор, за дорученням замовника, здійснює взаєморозрахунки з усіма учасниками транспортного процесу, проводить оплату фрахту, послуг з перевезення, а також мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством України, а замовник зобов'язується компенсувати експедитору всі понесені у зв'язку з цим витрати. Винагорода експедитора не включає та не охоплює вартість послуг третіх осіб, які будуть залучені експедитором під час надання послуг за цим договором. Вартість послуг третіх осіб компенсується замовником експедитору окремо.
Аналогічні положення містяться у п. 4.1 договору.
Відповідно до п. 4.2. договору перелік і вартість послуг (винагорода експедитора), а також витрати експедитора, що пов'язані з наданням послуг та підлягають компенсації замовником та здійснені та/або, що мають бути здійснені на користь третіх осіб, вказуються в рахунках експедитора окремо. Сумою договору є сума всіх виставлених експедитором рахунків замовнику.
Відповідно до п. 4.3. договору оплата послуг та компенсація витрат експедитора проводяться замовником протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв'язку в порядку, передбаченому цим договором) на поточний рахунок останнього.
Відповідно до п. 4.4 договору після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, експедитором складається акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження виконання послуг, їх кількості та вартості.
Відповідно до п. 4.5 договору замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов'язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений у цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.
Згідно п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного взаєморозрахунку між сторонами за послуги щодо вантажів, відвантажених з порту по 31.12.2021 року включно.
Відповідно до п. 9.1. договору у всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, правилами, що діють на транспорті, міжнародними угодами та конвенціями щодо перевезення та доставки вантажів, звичайною комерційною і морською практикою.
На виконання умов договору позивач здійснив транспортно-експедиторське обслуговування вантажу відповідача - зерно кукурудзи, що надійшов у 13 (тринадцяти) контейнерах №№APZU3005181, BEAU2297493, CMAU08396» 2, CMAU1673398, ECMU1980674, TCKU1738690. TCLU7533798, TEMU5448565, TGBU2179605, TGHU1312607, TGHU3937701, TLLU2007947, TRHU1063677 та організував його перевезення морським транспортом у міжнародному сполученні, що підтверджується коносаментом B/L No. ОЕА0155658. Коносамент було оформлено фактичним перевізником - суднохідною лінією СМА CGM.
У процесі перевезення в порту перевалки Мальта було виявлено висипання вантажу з одного з контейнера №TGHU1312607, про що позивач 13.12.2019 проінформував відповідача.
16.12.2019 відповідач у відповідь на email лист позивача підтвердив оплату витрат згідно переліку та вартості робіт у розмірі 2 640 Євро.
21.12.2019 позивач проінформував відповідача про закінчення виконання всіх робіт з контейнером в порту перевалки, орієнтовну дату судновиходу разом з контейнером №TGHU1312607, на підтвердження чого представив суду та відповідачу наступні документи: звіт сюрвейера; MEMO (службовий) коносамент, оформлений суднохідною лінією до основного коносаменту B/L No. ОЕА0155658; рахунок порту на адресу фактичного перевізника №1978 від 18.12.2019 на суму 1 740,00 Євро; рахунок фактичного перевізника на адресу позивача №UFEX0051233 на суму 2 640,00 Євро/2 907,96 доларів США; рахунок позивача на адресу відповідача №10383 від 20.12.2019 на суму 67 828,93 грн.
16.12.2019 позивач відправив відповідачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за морське перевезення, зберігання вантажу у контейнері ст. Путівль, транспортно-експедиційні послуги №15925 від 26.11.2019 на суму 634 791,14 грн, який отримано останнім17.12.2019 та однак не повернено позивачу з проставленими підписами.
Однак, послуги за названим актом оплачені згідно платіжного доручення №127 від 15.12.2019 у повному обсязі.
23.12.2019 позивач відправив відповідачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за послуги третіх осіб - збори у порту Мальта №16717 від 20.11.2019 на суму 67 828,93 грн та рахунок на оплату № 10383 від 20.12.2019, які отримано останнім 25.12.2019 (а.с. 28).
Підписаний акт не повернено позивачу. Послуги за названим актом не оплачені.
Заперечень щодо причин не повернення та не підписання актів у встановлений п. 4.4, 4.5. договору строк, матеріали справи не містять.
24.06.2020 позивач, вважаючи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаними в силу умов договору, направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму заборгованості за актом №16717 від 20.11.2019 на суму 67 828,93 грн, з урахуванням інфляційних втрат, пені, 3% річних та 30 % штрафу, що загалом становить 96 394,89 грн.
Відповідач у відповідь на претензію направив листом від 09.07.2020 №20 заперечення, в яких повідомив про отримання ним акта №16717 від 20.11.2019 на суму 67 828,93 грн та рахунку на оплату до нього разом з претензією, у зв'язку з чим додав до заперечень відмову від підписання означеного акта датовану - 09.07.2020, обґрунтовану відсутністю вини для відшкодування витрат.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором в повному обсязі, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і схоронність вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Пунктом 1.1 договору передбачено перелік послуг, які зобов'язався надати позивач відповідачу, серед яких є організація перевалки контейнерів з вантажами замовника з одного виду транспорту на інший , у тому числі організація вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання на території портів, спеціалізованих контейнерних та складських терміналів; організація стафірування та консолідації вантажів у контейнерів для подальшого відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, стафірування (завантаження) та опломбування усіх 13 контейнерів, у тому числі спірного контейнера TGHU1312607, здійснювалось відповідачем власними силами, без залучення експедитора. 13 контейнерів, в тому числі спірний серед них контейнер TGHU1312607, був прийнятий вантажоодержувачем відповідача в порту призначення без зауважень.
Згідно звіту сюрвейера, складеного 16.12.2019 під час проведення робіт з контейнером TGHU1312607 в порту перевалки Мальта, вказаний контейнер прибув з непорушеною пломбою вантажовідправника, однак відбулось висипання вантажу з контейнера, оскільки одна з дверцят була закрита неналежним чином.
Про наведені обставини позивач 13.12.2019 проінформував відповідача email листом. Усе подальше листування з 13.12.2019 до 21.12.2019 відбувалось у форматі email листування.
При цьому, суд, досліджуючи звіт сюрвейера, встановив суттєві суперечності щодо встановлених сюрвейером фактів щодо того, яка саме з дверцят була відкрита (Although the container was sealed with its original seal, namely, Seal No. CMA CGM P0116288, the left door had not been closed properly and a quantity of the Yellow Feed Com cargo was found leaking out of the container in this area.
After considering matters, in our opinion the liable party in this instance are the shippers, Limited Liability Company "KS TRADE KS" of Ukraine, since the right door had not been closed properly.).
Зважаючи на наявність суттєвих суперечностей у звіті сюрвейера, суд не вбачає за можливе вважати достеменними висновки сюрвейера та дійти однозначного висновку про наявність вини відповідача при стафіруванні вантажу, як на тому наполягає позивач.
З наданих сторонами доказів неможливо зробити достеменний висновок про те, що винною особою є й позивач. Зокрема враховуючи, що згідно пункту 5.12 договору експедитор не відповідає за розбіжність у вазі, кількості та/або якості вантажу за вантажними документами і фактично тим, що знаходиться в контейнері при збережених пломбах відправника та/або перевізника та/або митниці.
Разом з тим, за фактом прийняття вантажу до перевезення було складено коносамент B/L No. ОЕА0155658. Згідно визначень пункту 1 Стандартних умов коносаменту СМА CGM (перевізник) продавець включає в себе Відправника/Вантажовідправника, Тримача, Адресата вантажу, Отримувача, іншу Особу, що володіє чи має право на володіння Вантажами або цим Коносаментом, а також будь-який представник такої Особи.
Згідно відомостей, вказаних у коносаменті B/L No. ОЕА0155658, Вантажовідправником вантажу виступала компанія ТОВ «КС Трейд КС», тобто відповідач у справі.
Відповідно до пункту 23 Стандартних умов коносаменту СМА CGM (перевізник), якщо контейнер не був стафірований перевізником або від його імені: (1) Перевізник не несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу. (2) Продавець несе відповідальність за упаковку та опломбування усіх стафірованих Продавцем Контейнерів і, якщо стафірований Продавцем Контейнер доставляється Перевізником з непорушеною первісною пломбою, встановленою Продавцем, то Перевізник не несе відповідальність за нестачу Вантажів, що була виявлена при доставці.
Стафірування (завантаження) контейнерів, в тому числі спірного контейнера TGHU1312607, здійснювалось відповідачем власними силами, без залучення експедитора.
Також, згідно з пунктом 225 додаткових положень коносаменту компанії СМА CGM (перевізник) B/L No. ОЕА0155658, викладених на 1 сторінці документу, Вантажовідправник визнає, що Перевізник може перевозити вантаж, зазначений у цьому коносаменті, на палубі будь-якого судна, і, приймаючи сплату коштів по цьому коносаменту Продавець (в тому числі вантажовідправник, одержувач вантажу та тримач коносамента, в залежності від обставин) підтверджує свою явну згоду з усіма умовами цього коносаменту і прямо підтверджує свою безумовну і рішучу згоду на можливе перевезення вантажу на палубі будь-якого судна.
Згідно з пунктом 9 (1) Стандартних умов коносаменту Перевізник може в будь-який час і без повідомлення Продавця, зокрема: (а) використовувати будь-який транспортний засіб на свій розсуд;(b) передати Вантажі з одного транспортного засобу на інший, в тому числі, але не обмежуючись цим, здійснити перевантаження або перевезення Вантажів на іншому судні, чим те, що вказане на лицьовій стороні цього документу,. (c) розпакувати або видаляти Вантажі з Контейнеру і відправляти/відвантажувати їх в іншому Контейнері або іншим способом, (d) слідувати будь-яким маршрутом, через будь-яке місце або порт на свій розсуд (або найближчим, або самим прямим, звичайним або заявленим маршрутом) на будь-якій швидкості, а також слідувати або ставати на стоянку в будь-якому порту або місці один раз або частіше, і в будь-якому порядку, (e) завантажувати або розвантажувати Вантажі в будь-якому місці або порту (незалежно від того, зазначений такий порт на оборотній стороні даного документу в якості Порту завантаження або Порту вивантаження, чи ні) і складувати Вантажі в будь-якому такому місці або порту.
Згідно з пунктом 9 (2) Стандартних умов коносаменту СМА CGM свобода дій, що вказана в Пункті 9(1), може бути використана Перевізником для будь-яких цілей незалежно від того, пов'язані вони з Перевезенням Вантажів чи ні, включаючи завантаження та вивантаження інших Вантажів, бункеровку, ремонтні роботи, налаштування приборів, посадку або висадку будь-яких Осіб, включаючи, але не обмежуючись, особами, що беруть участь в експлуатації або технічному обслуговуванні Судна та надання допомоги Суднам в будь-яких ситуаціях. Всі дії у відповідності з Пунктом 9 (1), або будь-яка затримка, пов'язана з ним, вважаються частиною контрактного Перевезення, та не є відхиленням.
Згідно з пунктом 24 Стандартних умов коносаменту СМА CGM, якщо в будь-який момент стане відомо, що через стан Вантажів, вони не можуть бути безпечно або належним чином доставлені (або доставлені в подальшому), в цілому або без того, щоб були понесені будь-які виниклі додаткові витрати або прийняті міри у відношенні Контейнера або Вантажів, Перевізник може без повідомлення Продавця (але виступаючи в якості його агента), прийняти будь-які міри та/або понести додаткові витрати для доставки або продовження Перевезення Вантажів та/або продати або іншим чином розпорядитися Вантажами та/або відмовитися від Перевезення та/або складувати їх на березі або на плаву, під навісом або на відкритому повітрі в будь-якому місці, яке Перевізник, на свій абсолютний розсуд, вважатиме найбільш придатним, в такому випадку така відмова, складування, продаж або розпорядження буде вважатися належною доставкою по цьому Коносаменту. Продавець зобов'язується відшкодувати Перевізнику будь-які додаткові витрати і нести відповідальність, що виникла у зв'язку з цим.
Отже, за умовами коносаменту та Стандартних умов коносаменту СМА CGM, фактичний перевізник мав повну свободу дій щодо перевантаження або перевезення вантажу відповідача на іншому судні, чим те, що вказане на лицьовому боці коносаменту; щодо слідування будь-яким маршрутом, через будь-яке місце або порт на свій розсуд; щодо прийняття будь-яких мір та/або по несення додаткових витрат для доставки або продовження перевезення вантажів, які за своїм станом не могли бути безпечно або належним чином доставлені і, при чому, прийняття таких мір та понесення витрат здійснюється перевізником без попереднього повідомлення відповідача.
В силу Закону експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб (ст. 932 ЦК України).
Відповідно до п. 2.9 договору за необхідності надання будь-яких послуг, не передбачених цим договором, додатками до нього та дорученням на відвантаження конкретної партії вантажу, за добу до початку виконання робіт узгоджує з експедитором і видає заявки з гарантією таких послуг, у тому числі щодо додаткових послуг щодо вантажів, пов'язаних із вантажно-розвантажувальними роботами, зберіганням вантажу, послугами залізниці та ін.
Згідно з п. 3.12 договору відповідно до заявок замовника, за окрему плату , за фактичними витратами експедитора або за письмово погодженими сторонами ставками, виконує інші додаткові послуги.
В ході email листування позивач та відповідач з'ясовуючи перелік та вартість робіт, що були заявлені судноходною лінією, 16.12.2019 погодили вартість робіт на суму 2 640 Євро, що підтверджується відповіддю з боку відповідача з email адреси, зазначеної у договорі: «подтверждаю». Питання щодо того, на яку із сторін будуть покладені ці витрати, не узгоджувалось.
Викладене свідчить про узгодження протягом трьох діб усіх дій між сторонами з вартості та переліку робі в ході листування в порядку, встановленому умовами п. 2.9, 3.12 договору. А також про те, що сторони дійшли спільної згоди.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до п. 4.5 договору замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов'язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений у цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.
23.12.2019 позивач відправив відповідачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за послуги третіх осіб - збори у порту Мальта №16717 від 20.11.2019 на суму 67 828,93 грн, який отримано останнім 25.12.2019 (а.с. 28) та не повернено позивачу з проставленими підписами.
Заперечень щодо причин не повернення та не підписання актів у встановлений п. 4.4, 4.5. договору строк, відповідачем суду не представлено.
Отже, приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору, акт №16717 від 20.11.2019 вважається підписаним відповідачем, а послуги за ним надані позивачем належним чином в повному обсязі, що є законною підставою для отримання оплати за надані послуги.
Уз силу вимог п. 1.5, 4.1-4.2 договору вартість послуг третіх осіб компенсується замовником експедитору окремо.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 67 828,93 грн, доказів оплати якої матеріали справи не містять.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 67 828,93 грн підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 10 087,24 грн пені, 20 348,68 грн штрафу, 2 751,02 грн інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 1 934,79 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 5.16. договору за несвоєчасну оплату послуг експедитора, замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та штраф у розмірі 30% від суми заборгованості за користування цими коштами.
Судом встановлено, що прострочення відповідача з виконання зобов'язання виникло з 10.01.2020.
Водночас, відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Інший строк сторони у договорі не визначили.
Досліджений судом розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, свідчить про нарахування пені за період прострочення грошового зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Суд здійснивши власний розрахунок пені за період з 10.01.2020 по 10.07.2020 на суму заборгованості в розмірі 67 828,93 грн, дійшов висновку, що правильною сумою пені є 6 417,80 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенні в сумі 6 417,80 грн.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості, суд дійшов висновку, що останній є арифметично правильним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку трьох процентів річних, а також втрат від інфляції з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду (постанова від 20.11.2020 № 910/13071/19) щодо обрахунку інфляційної складової за повний та неповний місяць, суд дійшов висновку, що останні є арифметично правильними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ТРЕЙД КС" про стягнення 102 950,66 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ТРЕЙД КС" (03087, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄРЕВАНСЬКА, будинок 13, корпус 1; ідентифікаційний код 42600742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" (03134, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї СОСНІНИХ, будинок 7, ЛІТЕРА "Д"; ідентифікаційний код 38857571) 67 828,93 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 93 копійки) заборгованості, 6 417,80 грн (шість тисяч чотириста сімнадцять гривень 80 копійок) пені, 20 348,68 грн (двадцять тисяч триста сорок вісім гривень 68 копійок) штрафу, 2 751,02 грн (дві тисячі сімсот п'ятдесят одна гривня 02 копійки) інфляційних втрат, 1 934,79 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять чотири гривні 79 копійок) три проценти річних у розмірі та 2 027,08 грн. (дві тисячі двадцять сім гривень 08 копійок) судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ