ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2021Справа № 910/9498/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця Івасика Андрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 14-А) про стягнення 111369,49 грн
Фізична особа-підприємець Івасик Андрій Леонідович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 111369,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на виконання умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №26/05-2020 від 26.05.2020, були надані послуги з автомобільних перевезень, втім відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 111369,49 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В позовній заяві зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс» - 38794585.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
При цьому, відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Судом відповідно до приписів частини 7 статті 11 вищевказаного закону було здійснено запит за кодом ЄДРПОУ відповідача, який визначено позивачем в позовній заяві. Втім, за відповідним критерієм пошуку в ЄДРПОУ зазначено іншу юридичну особу.
Отже, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення належного ідентифікаційного коду відповідача.
Разом з цим, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З наведеного вбачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/2110/20.
Однак, як вбачається із матеріалів позовної заяви, опису вкладення, який має містити номер поштового відправлення, направленого на адресу відповідача, ані в оригіналах, ані в належним чином засвідчених копіях до позовної заяви не додано, про що свідчить акт відсутності вкладень від 11.06.2021. До позовної заяви додано лише опис вкладення на ім'я (найменування) Господарського суду міста Києва.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Фізичної особи-підприємця Івасика Андрія Леонідовича без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Фізичної особи-підприємця Івасика Андрія Леонідовича без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Івасику Андрію Леонідовичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- належних відомостей щодо коду ЄДРПОУ відповідача;
- оригіналу опису вкладення у цінний лист про направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, який повинен містити номер поштового відправлення на підтвердження належного надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Васильченко