ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 червня 2021 року Справа №906/1231/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Саврій В.А.,
суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - Сищук В.В. (ордер серія АМ №1011692 від 09.05.21);
голова правління Сорока О.І. (паспорт № НОМЕР_1 від 18.02.99);
відповідача - Габрієль Я.В. (довіреність серія АІ №1118701 від 30.05.21);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Олевської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Житомирської області від 06 квітня 2021 року (повний текст складено 16 квітня 2021 року) та на додаткове рішення від 29 квітня 2021 року, суддя Маріщенко Л.О., м. Житомир, у справі
за позовом Олевської районної спілки споживчих товариств
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
Державний реєстратор Олевської районної державної адміністрації Житомирської області
про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.
06 жовтня 2020 року, Олевська РССТ звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ТОВ "Два ЕС" (з урахуванням прийнятої заяви про уточнення позовних вимог) про:
- визнання незаконним та скасувати рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, яке прийнято ОСОБА_1 , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху ТЦ "Уборть" за ТОВ "Два ЕС" (код ЕДРПОУ 37176145);
- припинення права власності ТОВ "Два ЕС" на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху ТЦ "Уборть" шляхом скасування запису про право власності №8275944 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
06 квітня 2021 року, рішенням Господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні позову.
29 квітня 2021 року, додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області було задоволено клопотання ТОВ "Два ЕС" про розподіл судових витрат і стягнуто з позивача 30 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Олевська РССТ, у своїй апеляційній скарзі, просить рішення скасувати та постановити нове, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права та неправомірно застосовано до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, оскільки спілкою не порушено 3-річного строку на звернення з відповідною позовною заявою з тих причин, що про факт наявності спору стосовно права власності на спірне майно стало відомо лише з отриманого 05 листопада 2019 року листа від АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року, яким відповідач обґрунтовує обізнаність позивача про факт звернення стягнення на предмет іпотеки, спілкою не отримувалось.
Додатковим підтвердженням фактичної відсутності у Спілці відомостей стосовно перереєстрації права власності на спірне майно є те, що Спілка, вважаючи себе законним власником 55/100 часток нежитлової будівлі (торгівельний центр "Уборть"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на протязі 2015-2020 років справно сплачувала податки за дане нерухоме майно, здавала приміщення в оренду банку, а ТОВ "Два ЕС" не вчинило жодних дій, щоб заявити про своє право власності на дане майно.
Також, оскаржуючи додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року, Олевська РССТ вказує на те, що судом першої інстанції не спростовано зазначені нижче фактичні обставини, що призвело до стягнення з неї надмірно великих коштів - витрат відповідача на правову правничу допомогу.
Роботи (послуги), які були надані 09 листопада 2020 року, з надіслання копій відзиву на позовну заяву, заяви про застосування позовної давності відповідачу не має відношення до даної справи, так як адвокат є представником відповідача, а тому надсилання йому (самому собі) будь-яких документів не має відношення до розгляду справи;
Підготовка та надсилання суду та учасникам справи відзиву на позовну заяву, заяви про застосування позовної давності не може тривати 1 год. 50 хв. Оскільки адвокату доручається представництво інтересів відповідача в суді, надання професійної правничої допомоги та підготовка процесуальних документів, такі витрати, як надсилання засобами поштового зв'язку документів не є правничою допомогою адвоката, а отже, не підлягають компенсації;
Завищеними вважає тривалість надання послуги (роботи) з аналізу законодавства судової практики, підготовки та оформлення відзиву на позовну заяву, заяви про застосування позовної давності, погодження правової позиції у справі з клієнтом, адже з огляду на сам відзив та клопотання (в сукупності 4 листки), та враховуючи, що деякі обставини справи вже були предметом розгляду в іншій справі №910/16947/19, не могло зайняти у адвоката аж 7 год. 35 хв.
ТОВ "Два ЕС" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося 6 років тому, у відповідача не зберігся висновок суб'єкта оціночної діяльності щодо визначення вартості предмета іпотеки на момент набуття права власності. Тим не менш, відповідач вважає, що дана обставина не може бути підставою для задоволення позову у зв'язку з спливом строку позовної давності, так як повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року, яким позивача було проінформовано про звернення стягнення на предмет іпотеки, було вручене представнику позивача 11 лютого 2015 року, що підтверджується описом вкладення у реєстроване поштове відправлення з оголошеною цінністю №0407012364060, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0407012364060 та фіскальним чеком від 04 лютого 2015 року.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року у справі №910/16947/19 не містить преюдиційних фактів, оскільки судами як першої, так і апеляційної інстанції встановлювалися обставини надсилання та вручення позивачу письмової вимоги №01/09.04.13 від 09 квітня 2013 року, повторної письмової вимоги №01/09.04.14 від 09 квітня 2014 року та повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року.
20 травня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою Олевської РССТ та призначено її розгляд на 08 червня 2021 року.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи і заперечення, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
04 листопада 2010 року, між Олевською РССТ, як позичальником, та ТОВ "Два ЕС", як позикодавцем, було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №01/01/10-БП, згідно умов якого позикодавець надає до 04 квітня 2013 року, а позичальник отримує фінансову допомогу у розмірі 100 000,00 грн. (т.1 а.с.15)
30 січня 2011 року, між Олевською РССТ, як позичальником, та ТОВ "Два ЕС", як позикодавцем було укладено Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №02/01/11-БП, згідно умов якого позикодавець надає до 31 березня 2013 року, а позичальник отримує фінансову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. (т.1 а.с. 16)
08 листопада 2012 року, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №03/11/12-БП, згідно умов якого позикодавець надає до 08 березня 2013 року, а позичальник отримує фінансову допомогу у розмірі 110 000,00 грн. (т.1 а.с.17)
09 листопада 2012 року, між Олевською РССТ, як іпотекодавцем, та ТОВ "Два ЕС", як іпотекотримачем, було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №8709, згідно умов якого, в забезпечення виконання зобов'язань, що виникли на підставі договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, в заставу було передано приміщення І-го поверху нежитлової будівлі ТЦ "Уборть", що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, що складається з: коридору 17 площею 17,4 м2, коридору 18 площею 24,7 м2, коридору 19 площею 2,9 м2, приміщення 20 площею 7,9 м2, кладової 23 площею 10,9 м2, коридору 39 площею 7,1 м2, приміщення 39-а площею 64 м2, приміщення 40 площею 14,1 м2, приміщення 41 площею 15,8 м2, коридору 42 площею 9,7 м2, коридору 43 площею 3,8 м2, вентиляційної шахти 43-а площею 1,2 м2, туалету 14 площею 1,7 м2, кладової 22 площею 2,5 м2, туалету 24 площею 1,2 м2, коридору 25 площею 6,8 м2, коридору 26 площею 2,7 м2, кабінету 27 площею 18 м2, коридору 23 площею 1,8 м2, коридору 29 площею 1,2 м2, туалету 30 площею 1,1 м2, туалету 31 площею 2,4 м2, коридору 32 площею 3,4 м2, приміщення 33 площею 14,4 м2, коридору 34 площею 23,1 м2, коридору 35 площею 2,2 м2, приміщення 36 площею 4,2 м2, коридору 36-а площею 11,2 м2, залу 37 площею 201,1 м2, коридору 37-а площею 3,4 м2, кладової 38 площею 4,5 м2, а всього. загальною площею 486,4 м2. (т.1 а.с.18-27)
В п.5.1 Договору іпотеки вказано, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов основного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У разі порушення умов основного договору та/або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушених зобов'язань у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання, порушення строку виконання та/або виконання не в повному обсязі цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та чинного законодавства України. Положення цього пункту даного договору не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому чинним законодавством порядку (п.5.4 Договору іпотеки).
Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання міститься у п.6.2 Договору іпотеки.
18 грудня 2014 року, державним реєстратором Олевського РУЮ Житомирської області за ТОВ "Два Ес" була проведена реєстрація права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1 (номер запису про право власності 8275944). (т.1 а.с.56-57)
26 грудня 2014 року, державним реєстратором Ніловою А.О. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №18391729, згідно якого за ТОВ "Два Ес" зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І-го поверху ТЦ "Уборть". (т.1 а.с.56-57)
Підставою для виникнення права власності став Договір іпотеки від 09 листопада 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №8709.
Олевська РССТ зазначає, що про обставини щодо проведення державної реєстрації на спірне нежитлове приміщення за ТОВ "Два Ес", спілці стало відомо лише з листа АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 05 листопада 2019 року №101-8/1252. (т.1 а.с.24)
02 липня 2020 року, рішенням Господарського суду Житомирської області, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, у справі №910/16947/19, було відмовлено у задоволенні позову Олевської РССТ до ТОВ "Два ЕС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві, про визнання незаконним і скасування рішення індексний номер 18391729 від 26 грудня 2014 року про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі першого поверху Торгівельного центру "Уборть" за відповідачем, а також про припинення права власності відповідача на вказане приміщення шляхом скасування запису про право власності №8275944 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (т.1 а.с.72-76)
Поряд з цим, Господарським судом Житомирської області, у описовій частині рішення зазначено, що 04 лютого 2015 року, ТОВ "Два ЕС" надіслало повідомлення №01, яким повідомив позивача про реєстрацію права власності на майно - об'єкт іпотеки, яке Олевська РССТ отримала 11 лютого 2015 року. (т.1 а.с.70-71)
06 жовтня 2020 року, Олевська РССТ звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ТОВ "Два ЕС" про:
- визнання незаконним і скасування рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, прийняте Ніловою А.О., Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І-го поверху ТЦ "Уборть" за ТОВ "Два ЕС";
- припинення за ТОВ "Два ЕС права власності на вказане приміщення шляхом скасування запису про право власності №8275944 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, змінивши підстави позову. (т.2, а.с. 1-11)
17 грудня 2020 року, Олевська РССТ звернулась до Господарського суду Житомирської області з уточненнями до позовної заяви, прийнятими згідно ухвали від 21 грудня 2020 року, відповідно до якої просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, яке прийнято Ніловою А.О., Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху ТЦ "Уборть" за ТОВ "Два ЕС" (код ЕДРПОУ 37176145);
- припинити право власності ТОВ "Два ЕС" на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м.Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху ТЦ "Уборть" шляхом скасування запису про право власності №8275944 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
13 листопада 2020 року, ухвалою Господарського суду Житомирської області Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві та Державного реєстратора Олевської РДА Житомирської області було залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. (т.1 а.с.105-106)
10 листопада 2020 року, у відзиві на позовну заяву ТОВ "Два ЕС" просить застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог, оскільки позивач дізнався про перехід до відповідача права власності на спірне нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б.Хмельницького, 1, площею 486,4 кв.м., що складає 3/20 частини нежитлової будівлі І поверху ТЦ "Уборть", не в листопаді 2019 року, як вказано у позовній заяві, а ще 11 лютого 2015 року - при отриманні повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року про звернення стягнення, набуття та реєстрацію за відповідачем права власності на об'єкт іпотеки. (т.1, а.с. 52-91)
02 березня 2021 року, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомило Господарський суд Житомирської області, що ГТУЮ у місті Києві припинило свою діяльність від 23 грудня 2020 року (відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). (т.2 а.с. 64)
06 квітня 2021 року, рішенням Господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні позову. (т.2 а.с.78-84)
29 квітня 2021 року, додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області було задоволено клопотання ТОВ "Два ЕС" про розподіл судових витрат і стягнуто з позивача на користь відповідача 30 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката. (т.2 а.с.112-115)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з огляду на наступне.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у випадку, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент укладення Договору іпотеки), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.
За приписами ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як встановлено з матеріалів справи, між Олевською РССТ, як позичальником, та ТОВ "Два ЕС", як позикодавцем, у період з листопада 2010 року по листопада 2012 року було укладено договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за якими позивачем отримано 240 000,00 грн.:
- №01/01/10-БП від 04 листопада 2010 року - 100 000,00 грн.;
- №02/01/11-БП від 30 січня 2011 року - 30 000,00 грн.;
- №03/11/12-БП від 08 листопада 2012 року - 110 000,00 грн.;
09 листопада 2012 року, в забезпечення виконання умов договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, між Олевською РССТ, як іпотекодавцем, та ТОВ "Два ЕС", як іпотекотримачем, було укладено Договір іпотеки, за умовами якого в заставу було передано приміщення І-го поверху нежитлової будівлі ТЦ "Уборть" загальною площею 486,4 м2, що знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 1 в м. Олевськ Житомирської області.
Сторонами не заперечується порушення Олевською РССТ умов договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в частині повернення наданих коштів, у зв'язку з чим, ТОВ "Два ЕС" зверталось з вимогами про усунення допущених порушень (№01/09.04.13 від 09 квітня 2013 року і №01/09.04.14 від 09 квітня 2014 року)
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач задовольнив забезпечені Договором іпотеки від 09 листопада 2012 року вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та зареєстрував це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №31777222 від 26 грудня 2014 року.
Вказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 липня 2020 року, у справі №910/16947/19, за позовом Олевської РССТ до ТОВ "Два ЕС" про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного Господарського суду від 30 вересня 2020 року.
Згідно ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
26 грудня 2014 року, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ було прийнято рішення №18391729 про реєстрацію за ТОВ "Два ЕС" право власності на нежитлове приміщення загальною площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі І поверху ТЦ "Уборть".
Олевська РССТ вважає, що зазначене рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням державним реєстратором вимог ст. 46 Порядку для проведення державної реєстрації, оскільки відповідач не міг подати до пакету документів:
1) завірену в установленому порядку копію письмову вимогу про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Також, в ст. 37 Закону України "Про іпотеку" вказано, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Крім того, п.6.9 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває у власність або продає від свого імені предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Іпотекодержатель не пізніше 30 календарних днів після реєстрації права власності на предмет іпотеки або після укладання від свого імені договору купівлі-продажу предмету іпотеки надсилає іпотекодавцю лист з розрахунковою інформацією. Даний лист повинен містити наступну інформацію:
- загальна сума заборгованості, що виникла з основного договору включаючи нараховані відсотки, комісії, штрафи, пені;
- інформацію про витрати, що були понесені іпотекодержателем під час позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки;
- вартість предмета іпотеки, що визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;
- суму коштів, що підлягає відшкодуванню іпотекодавцю іпотекодержателем відповідно до цього договору;
- вимогу про надання іпотекодавцем своїх банківських реквізитів для перерахування суми коштів, що підлягає відшкодуванню іпотекодавцю (п.6.11 договору).
Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, під час набуття спірного майна у власність оцінка предмета іпотеки не проводилась.
Також, в матеріалах інвентаризаційної справи №18104173 згідно переліку документів наданих державному реєстратору для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, оцінка майна відсутня. (т.2 а.с.57-59)
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом абз. 2 ч.2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім того, ч.4 ст. 15 цього Закону встановлює, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Повноваження державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом наведеної правової норми, зокрема п.1 ч.2 ст. 9, державний реєстратор повинен встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Особливості порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися також постановою Кабінету Міністрів України №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 17 жовтня 2013 року (далі - Порядок №868).
Відповідно до п.36 Порядку №868, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Згідно з п.46 Порядку №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Водночас згідно з п.15 Порядку №868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема й щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Як вже зазначалося, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання міститься у п.6.2 Договору іпотеки.
Пунктом 6.9 Договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває у власність або продає від свого імені предмет іпотеки за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати (пропорційно) іподекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою сукупних вимог іподекодержателя.
Відповідно до п.6.11 Договору іпотеки, іпотекодержатель не пізніше 30 календарних днів після реєстрації права власності на предмет іпотеки або після укладання від свого імені договору купівлі-продажу предмету іпотеки надсилає іпотекодавцю лист з розрахунковою інформацією. Даний лист повинен містити наступну інформацію:
- загальна сума заборгованості, що виникла з основного договору включаючи нараховані відсотки, комісії, штрафи, пені;
- інформацію про витрати, що були понесені іпотекодержателем під час позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки;
- вартість предмета іпотеки, що визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;
- суму коштів, що підлягає відшкодуванню іпотекодавцю іпотекодержателем відповідно до цього договору;
- вимогу про надання іпотекодавцем своїх банківських реквізитів для перерахування суми коштів, що підлягає відшкодуванню іпотекодавцю
Проте, як вбачається з матеріалів спрви, у документах, поданих для державної реєстрації права власності за ТОВ "Два ЕС", відсутня оцінка предмету іпотеки, що суперечить умовам договору іпотеки, а також відсутні докази направлення іпотекодавцю листа з розрахунковою інформацією щодо вартості предмета іпотеки.
При цьому суд констатує, що за відсутності оцінки предмета іпотеки на час набуття його у власність ТОВ "Два ЕС", відсутні правові підстави вважати про дотримання справедливого балансу інтересів сторін правовідносин внаслідок вчинення державним реєстратором оскаржуваних у цій справі дій.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Два ЕС" здійснена з порушенням законодавства.
Аналогічний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №653/2857/17.
Отже, вимога Олевської РССТ про визнання незаконним та скасування рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, яке прийнято державним реєстратором Ніловою А.О. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1 поверху ТЦ "Уборть" що по вул. Хмельницького Богдана, 1 в м. Олевськ Житомирської області за ТОВ "Два ЕС" є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про припинення права власності ТОВ "Два ЕС" на вказане приміщення шляхом скасування запису про право власності №8275944 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом 26 грудня 2014 року), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Однак, згідно Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
Так, відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп."а" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп."а" п.2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене зазначає, що з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення рішення судом, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тобто позивачем обрано такий спосіб судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав.
Таким чином, колегія апеляційної інстанції погоджується з місцем господарським судом щодо відсутності підстав для задоволення вимоги Олевської РССТ про припинення права власності ТОВ "Два ЕС" на спірне приміщення шляхом скасування запису про право власності №8275944 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Проте, прийшовши до вищенаведених висновків, господарський суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин наслідки пропущення 3-річного строку позовної давності, встановивши, що факт отримання 11 лютого 2015 року представником Олевської РССТ повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року про реєстрацію права власності на майно - об'єкт іпотеки, підтверджується обставинами, встановленими рішенням в господарській справі №910/16947/19, з чим колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Судова колегія враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17 щодо загальних ознак розмежування преюдиційних обставин та правової оцінки судом обставин справи, які є усталеними в судовій практиці Верховного Суду, за якими преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Отже, обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин.
У даному випадку, у ході розгляду справи №910/16947/19, Олевська РССТ ставила під сумнів факт отримання письмової вимоги №01/09.04.13 від 09 квітня 2013 року і повторної вимоги №01/09.04.14 від 09 квітня 2014 року, проте доведення протилежного стало підставою відмови у задоволенні позовних вимог. Так, суд зазначив, що по закінченню строків повернення наданої фінансової допомоги, відповідач добросовісно вживав заходи по поверненню коштів направляючи вимоги та належним чином, заздалегідь (за рік) попереджав позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі не погашення боргу, тому у суду немає підстав сумніватися щодо обізнаності позивач про суму боргу, про строки повернення коштів, про вимоги відповідача та його попередження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в разі неповернення коштів.
Поряд з цим, Господарським судом Житомирської області, у описовій частині рішення зазначено, що 04 лютого 2015 року, ТОВ "Два ЕС" надіслало повідомлення №01, яким повідомив позивача про реєстрацію права власності на майно - об'єкт іпотеки, яке Олевська РССТ отримала 11 лютого 2015 року.
Отже, факт отримання повідомлення від 04 лютого 2015 року не є обставиною, яка обґрунтовано повинна бути врахована судом в якості преюдиційної, тобто такої, що не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи в силу приписів ч.4 ст. 75 ГПК України.
Так, відповідно до п.104 Правил надання поштових послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року, листи з оголошеною цінністю, видаються адресату за умови пред'явлення ним документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за умови пред'явлення нею документа, що посвідчує особу, та відповідної довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.105 Правил, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Згідно інформації, відображеної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0407012364060, повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року було вручене 11.02.(без зазначення року) невідомій особі: "уповноваж.Сороки". (т.2 а.с.67)
Так, із зазначеного документа неможливо встановити точну дату вручення повідомлення, а також ідентифікувати особу, кому повідомлення було передане.
Більше того, до матеріалів справи долучено розпорядження голови правління Олевської РССТ №50 від 27 грудня 2012 року, згідно якого особою, відповідальною за отримання Спілкою поштової кореспонденції призначено Фіченю Л.В.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України), яка за загальним правилом складає три роки.
За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За відсутності належних доказів вручення повідомлення №01 від 04 лютого 2015 року Олевській РССТ, судова колегія приймає до уваги посилання Спілки, що інформацію про проведення 26 грудня 2014 року за ТОВ "Два Ес" державної реєстрації прав та їх обтяжень №18391729 на спірне приміщення вона дізналась лише 05 листопада 2019 року.
Також, підтвердженням необізнаності Олевській РССТ стосовно перереєстрації ТОВ "Два Ес" права власності на спірне майно є те, що Спілка, вважаючи себе законним власником спірної частки майно весь цей час проводила його утримання, сплачувала податки за дане нерухоме майно, здавала ці приміщення в оренду та проводила інші дії як її власник /т.2 а.с.10-45/, а ТОВ "Два ЕС" не вчинило жодних дій, щоб заявити про своє право власності на дане майно та прийняти його в користування і лише 30 жовтня 2019 року представник товариства звернувся до АТ "Райффайзен Банк Аваль" з приводу оренди спірних приміщень, які належали Олевській РССТ.
Датою звернення з даним позовом до Господарського суду Житомирської області є 06 жовтня 2020 року, тобто звернення до суду відбулось у межах 3-річного строку позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків його порушення у вигляді відмови у задоволенні позовну.
Згідно п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Інші заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об'єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, за результатами розгляду апеляційних скарг Олевської РССТ, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового її задоволення і, враховуючи дотримання скаржником 3-річного строку на звернення з відповідним позовом до суду, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 06 квітня 2021 року, а позов Олевської РССТ - задоволити в частині визнання незаконним та скасування рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, яке прийнято державним реєстратором Ніловою А.О. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Б. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху ТЦ "Уборть" за ТОВ "Два ЕС" (код ЕДРПОУ 37176145), в іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, яким було задоволено клопотання ТОВ "Два ЕС" про розподіл судових витрат і стягнуто з позивача 30 000,00 грн. - витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, то колегія суддів зазначає, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року, за результатами якого було розподілено судові витрати, є похідним від результатів прийнятого судового рішення (задоволення чи незадоволення позовних вимог), а також враховуючи що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 129, 269-277, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Олевської районної спілки споживчих товариств - задоволити.
Рішення Господарського суду Житомиської області від 06 квітня 2021 року у справі №906/1231/20 - скасувати.
Прийняти інше рішення по справі, яким позов задоволити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення №18391729 від 26 грудня 2014 року, прийняте державним реєстратором Ніловою А.О., Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: Житомирська область, м. Олевськ, вул. Богдана. Хмельницького, 1, площею 486,4 м2, що складає 3/20 частин нежитлової будівлі 1-го поверху Торгіельного центру "Уборть" за Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС" (код ЕДРПОУ 37176145).
В іншій частині позову - відмовити.
Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.
Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 29 квітня 2021 року у справі №906/1231/20 - скасувати.
У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Два ЕС" від 12.04.2021 про розподіл судових витрат у справі №906/1231/20 про відшкодування судових витрат - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали справи №906/1231/20 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "14" червня 2021 року.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.