ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 червня 2021 року Справа № 906/963/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Дужич С.П.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача: Сачок А.В., адвокат;
відповідача: Захарко Н.В.;
третьої особи: Крисюк Р.М. (керівник), Сароян А.А.; Ковальчук Р.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року (повний текст складено 12.04.2021) та на додаткове рішення від 19 квітня 2021 року (повний текст складено 26.04.2021) у справі №906/963/20 (суддя Шніт А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор"
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виробничо-комерційної фірми "Урарту"
про стягнення 26 956 958,33 грн
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року у справі №906/963/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виробничо-комерційної фірми "Урарту", про стягнення 26 956 958,33 грн задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор" 20 973 620,40 грн - основного боргу, 345 389,34 грн - 3% річних, 272 928,19 грн - інфляційних втрат, 323 879,07 грн - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор" про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор" 18 422,50 грн витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі №906/963/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року у справі №906/963/20; розгляд справи призначено на 31.05.2021 об 12:00 год.
Крім того, не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20 скасувати.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №906/963/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20. Об'єднано апеляційні скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Призначено справу №906/963/20 до розгляду на 31.05.2021 об 12:00год.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідач та третя особа у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду законними та обгрунтованими, а тому просять залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Крім того, 10.06.2021 від представника третьої особи надійшли заперечення проти прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом нових доказів, в якому останній просить суд відмовити Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА у прийнятті нових доказів.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Житомирської області від 01.04.2021 та додаткове рішення від 19.04.2021 у справі №906/963/20 - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2019 року між Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" (позивач/підрядник) був укладений договір на закупівлю послуг №38п/з на закупівлю послуг 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км) (далі - договір підряду, т., а.с.146-150), згідно п.1.1 якого підрядник зобов'язувався у 2019-2020 роках надати замовникові послуги 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту. (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирької області протяжністю 6941,5 км), в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих, нормативно-правових актів, зокрема ЗаконівУкраїни "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", ДСТУ 3587-97 "Безпека дерожнього руху. Автомобільні дорога, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлатаційного стану", "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", "Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування", а замовник - прийняти і оплатити послуги.
Відповідно до Розділу 5 договору підряду розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання від підрядника Акту приймання виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт (послуг).
У випадку обґрунтованої письмової відмови замовника від прийняття робіт (послуг), сторони складають Акт з переліком недоліків та строків їх виконання. Підрядник зобов'язаний усунути визначені таким Актом недоліки за власний рахунок у строки згідно з Актом.
У разі відмови підрядника складати чи підписувати акт, визначений в п.5.3 договору, замовник самостійно визначає перелік недоліків та строки їх усунення, про що повідомляє підрядника рекомендованим листом.
Пунктом 6.1 договору підряду сторони передбачили, що оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані послуги згідно форми КБ-2в та форми КБ-3.
Згідно п.7.1 договору підряду термін надання послуг:
- початок: дата підписання договору;
- закінчення: 30.04.2020 року.
Відповідно до п.8.1 договору підряду, підрядник має право залучити до виконання послуг субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з генеральним підрядником.
Підрядник залучає до надання послуг (виконання робіт) тих субпідрядників, які передбачалися тендерною пропозицією, а також має право залучити до надання послуг інших виконавців (субпідрядників), за письмовим погодженням із замовником у порядку, встановленому чинним законодавством. Укладення із іншими виконавцями договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником та іншими виконавцями (п.8.2 договору підряду).
Відповідно до п.п. 9.1.1, 9.1.2 договору підряду, замовник зобов'язаний, зокрема, в межах фактичних надходжень коштів з обласного бюджету сплачувати за виконані послуги; приймати виконані послуги згідно з актом прийняття-виконаних робіт (ф. КБ-2в).
Згідно п. 9.3.3 договору підряду підрядник зобов'язаний виконувати послуги на об'єкті у відповідності до уточнених актів дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджених замовником, в межах ціни цього договору та затвердженої кошторисної документації.
Підрядник, зокрема, має право отримувати плату за виконані послуги в межах фактичних надходжень коштів з обласного бюджету (п.9.4.1 договору підряду).
Згідно п.13.1 договору підряду останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.04.2020 р., а щодо фінансових зобов'язань - до повного і належного їх виконання за цим договором.
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 26.09.2019 №337 "Про упорядкування структури обласної державної адміністрації" Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської області припинено шляхом приєднання до департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації.
Додатковою угодою №1 від 28.11.2019 до договору на закупівлю послуг №38п/з від 24.07.2019 управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації замінено на департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (відповідач) (т.1, а.с.151).
З метою виконання договору підряду №38п/з від 24.07.2019 підрядником (позивачем) залучено субпідрядників, зокрема, Виробничо-комерційну фірму "Урарту" (третя особа).
25 липня 2019 року між ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник/позивач) та Виробничо-комерційною фірмою "Урарту" (субпідрядник/третя особа) був укладений договір субпідряду №65 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 832,3 км (у межах Любарського району - 181,9 км, Новоград-Волинського району - 404,4 км, Чуднівського району - 246 км) (далі - договір №65, т.1, а.с.16-34), згідно п.1.1 якого субпідрядник зобов'язувався надати підрядникові послуги, виконати роботи: послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 832,3 км в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема, Закону України "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги України, ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", "Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України", "Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування", "Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування", а підрядник - прийняти і оплатити послуги.
Найменування послуги: 63710000-9. Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 832,3 км.)
Любарський район, протяжністю 181,9 км
Новоград-Волинський район, протяжністю 404,4 км
Чуднівський район, протяжністю 246,0 км
Склад та обсяги послуг: згідно затвердженого замовником акту дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації (п.1.2 договору №65).
Крім того, 31 липня 2019 року між ТОВ "Житомирський Автодор" (підрядник/позивач) та Виробничо - комерційною фірмою "Урарту" (субпідрядник/третя особа) був укладений договір субпідряду №68 на виконання робіт з ямкового ремонту, видалення порослі кущів, нанесення розмітки, встановлення знаків, планування узбіч на дорозі 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000 - 5+625 (далі - договір №68, т.1, а.с.35-45), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язувався виконати роботи, підрядник зобов'язувався прийняти та оплатити такі роботи.
Найменування робіт: Субпідрядник своїми силами і засобами виконує роботи з ямкового ремонту, видалення порослі кущів, нанесення розмітки, встановлення знаків, планування узбічь.
Місце виконання робіт: автомобільна дорога загального користування місцевого значення 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000 - 5+625. Склад та обсяги послуг: згідно затвердженого підрядником акту дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації.
Згідно п.4.1 договорів субпідряду №65, №68 розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), які складаються субпідрядником і подаються на підпис підряднику не пізніше як за 7 робочих днів до кінця звітного місяця, а також після одержання від субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2.договору та на протязі 5 банківських днів виключно після отримання повного розрахунку від замовника (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації) за відповідні роботи, послуги.
Здача-приймання закінчених робіт (об'єкту) здійснюється відповідно до вимог нормативних актів. Здача-приймання виконаних робіт оформляється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) (п.4.3 договорів субпідряду №65, №68).
Здача-приймання робіт провадиться уповноваженими представниками субпідрядника та підрядника, за участю представника Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації (п.4.6 договорів субпідряду №65, №68).
Відповідно до п.5.1 договорів субпідряду №65, №68, послуги вважаються виконаними після підписання Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ- 2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ № 3), з врахуванням п.4.2. договору. Якщо інше не встановлено чинним законодавством, строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод, якщо чинним законодавством не передбачено інше. Підрядник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір.
Як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору підряду №38п/з та договорів субпідряду №№ 65,68 субпідрядником було надано замовнику послуги на суму 65 186 167,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за серпень 2019 року на суму 7 843 690,80 грн, за серпень 2019 року на суму 12 384 997,20 грн, за вересень 2019 року на суму 22 629 175,20 грн, за вересень 2019 року на суму 12 249 387,60 грн, за листопад 2019 року на суму 7 414 263,60 грн, за листопад 2019 року на суму 2 664 652,80 грн (т.1, а.с. 46-51, 61-73, 73-84, 90-99, 112-117, 123-126) та відповідними дефектними актами (т.1, а.с. 52-54, 55-60, 85-89, 100-104, 105-111, 118-119).
Відповідачем, в свою чергу, сплачено позивачу кошти в розмірі 44 212 546,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №74 від 21.12.2019, №99 від 22.05.2020, №105 від 26.05.2020 (т.1, а.с. 127, 128, 152).
Таким чином, неоплаченими залишились частина виконаних підрядних робіт на суму 20 973 620,40 грн.
Враховуючи викладене та посилаючись на те, що послуги надані субпідрядником у рамках виконання договорів субпідряду №65 та №68 та прийняті підрядником на підставі затверджених замовником актів дефектів, були передані замовнику у відповідності до вимог Розділу 5 договору підряду, при цьому жодних зауважень у встановлений договором підряду строк від замовника не надходило, а відтак дані роботи є прийнятими та такими, що повинні бути оплачені замовником у повному обсязі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" звернулось до господарського суд з позовом про стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації заборгованості в розмірі 20 973 620,40 грн, а також 3 732 855,75 грн пені, 1 468 153,43 грн штрафу, 400 627,82 грн інфляційних втрат, 381 700,93 грн 3% річних.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків( ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з пунктом 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частинами 1, 4 статті 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, відповідно до положень статей 853, 882 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов'язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов'язань перед підрядником. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов'язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни.
Згідно п.5.1 договору підряду розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) і "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
Відповідно до п.6.1 договору підряду, оплата послуг проводиться у межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані послуги згідно форми №КБ-2в та форми №КБ-3.
Оплата послуг, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних послуг та їх вартість і може проводитись замовником безпосередньо субпідрядникам на рахунки, за письмовим зверненням генерального підрядника.
Підрядник має право отримувати плату за виконані послуги в межах фактичних надхлджень коштів з обласного бюджету (п.9.4.1 договору підряду).
Отже, документальним підтвердженням факту виконання підрядником/субпідрядником обумовлених договором робіт та підставою для здійснення оплати за договором є акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором підряду №38п/з від 24.07.2019 в серпні 2019 року по Радомишльському районі та по Новоград-Волинському районі позивачем надано копії акту приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Кочерів-Брусилів-Вільшка) на суму 7 843 690,80 грн, дефектного акту до нього (т.1, а.с. 46-54), акту приймання виконаних робіт за серпень 2019 року (Новоград-Волинський - Ярунь - Баранівка) на суму 12 384 997,20 грн та дефектного акту до нього (т.1, а.с. 55-73).
Судом встановлено, що дефектний акт на виконання будівельних робіт у серпні 2019 року на А/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000- км 5+625 підписано комісією в складі: О.П. Бовсунівський (Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА (далі - УДБІ), О.В. Мельничук (TOB "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") та затверджено начальником УДБІ Р.А. Крисюком (т.1, а.с. 52-54). Дефектний акт на виконання будівельних робіт у липні-вересні 2019 року по Новоград - Волинському районі підписано комісією в складі: Ю.П. Висоцький (УДБІ), О.В Мельничук (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") та затверджено начальником УДБІ Р.А. Крисюком (т.1, а.с. 55-60).
Акт приймання виконаних будівельних робіт на а/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000- км 5+625 за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 7 843 690,80 грн підписано уповноваженими представниками сторін: О.П. Бовсунівський (УДБІ), В.П. Повар (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") (т.1, а.с.46-51). Акт приймання виконаних будівельних робіт по Новоград - Волинському районі за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 12 384 997,20 грн підписано уповноваженими представниками сторін: Ю.П. Висоцький (УДБІ), В.П. Повар (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") (т.1, а.с. 61-72).
При цьому, найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті на А/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000 - км 5+625, повністю відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 7 843 690,80 грн; найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті на виконання будівельних робіту липні-вересні 2019 року по Новоград - Волинському районі, повністю відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 12 384 997,20 грн.
ТОВ "Житомирський Автодор" листом від 28.10.2019 №108, зареєстрованим в УДБІ за вхідним №1921 від 30.10.2019, за підписом т.в.о. директора Овсяннікова І.М. на адресу голови ліквідаційної комісії Забродського Г.О. було направлено перелік документів для здійснення оплати за виконані роботи (т.2, а.с.85-86), у тому числі акт по Радомишльському району на загальну суму 7843690,80 грн та акт по Новоград - Волинському районі на суму 12 384 997,20 грн (т.2, а.с.98-100).
Відповідно до п.5.2 договору підряду, замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання від підрядника Акту прийняття виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач не надав протягом 5 робочих днів з дня отримання вищезазначених документів (30.10.2019) зауважень/заперечень у письмовій формі щодо якості/обсягу виконаних будівельних робіт, з огляду на що колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виконані у серпні 2019 р. ВКФ "Урарту" роботи на А/д по Радомишльському районі на суму 7 843 690,80 грн та на А/д по Новоград - Волинському районі на суму 12 384 997,20 грн були прийняті замовником - Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА в повному обсязі, без будь-яких зауважень/заперечень щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт.
Зважаючи на умови, передбачені п.5.2. договору підряду, останнім днем на підписання актів за серпень 2019 року є 06.11.2019, з цієї дати у відповідача одночасно виникло зобов'язання оплатити виконані роботи.
Як вбачається, роботи, виконані на а/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000- км 5+625 за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 7 843 690,80 грн згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в), відповідачем оплачені не були; роботи, виконані згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт по Новоград - Волинському районі за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 12 384 997,20 грн, були оплачені відповідачем частково на суму 10 423 407,60 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №99 від 20.05.2020 на суму 35 039 476,80 грн, в яку включено оплату за актом №1 за травень 2020 року (роботи виконані в серпні 2019 року) від 18.05.2020 (т.2, а.с.33).
Відтак, заборгованність за виконані роботи у серпні 2019 року по Радомишльському районі та по Новоград - Волинському районі становить 9 805 280,40 грн (7 843 690,80 + 12 384 997,20 - 10 423 407,60).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором підряду №38п/з від 24.07.2019 в вересні 2019 року по Чуднівському та Любарському районах позивачем надано копії акту приймання виконаних робіт за вересень 2019 року (Чуднів - Іванопіль) на суму 22 629 175,20 грн, дефектного акту до нього (т.1. а.с.73-89), акту приймання виконаних робіт за вересень 2019 року (Шепетівка-Чуднів-Бердичів/ - Печанівка-Любар) на суму 12 249 387,60 грн та дефектного акту до нього (т.1, а.с.90-104).
Судом встановлено, що дефектний акт від 26 липня 2019 року на виконання робіт у липні - вересні 2019 по Чуднівському районі та дефектний акт від 26.07.2019 на виконання робіт у липні - вересні 2019 року по Любарському районі підписані комісією в складі: С.М. Майківець (УДБІ), О.В Мельничук (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") та затверджено начальником УДБІ Р.А. Крисюком (т.2, а.с. 85-89, т.1, а.с. 100-104).
Акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 22 629 175,20 грн та Акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 12 249 387,60 грн підписані уповноваженими представниками сторін: С.М. Майківець (УДБІ), В.П. Повар (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") (т.1, а.с. 73-84, 90-99).
При цьому, найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті від 26 липня 2019 року на виконання робіт у липні - вересні 2019 по Чуднівському району, повністю відповідають даним, відображеним в акті № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №Кб-2в) на суму 22 629 175,20 грн; найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті від 26.07.2019 на виконання робіт у липні - вересні 2019 року по Любарському району, повністю відповідають даним, відображеним в акті № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 12 249 387,60 грн.
ТОВ "Житомирський Автодор" листом від 28.10.2019 №108, зареєстрованим в УДБІ за вхідним №1921 від 30.10.2019, за підписом т.в.о. директора Овсяннікова І.М. на адресу голови ліквідаційної комісії Забродського Г.О. було направлено перелік документів для здійснення оплати за виконані роботи (т.2, а.с.85-86), у тому числі акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №Кб-2в) по Чуднівському району на суму 22 629 175,20 грн та акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року (Форма №КБ-2в) по Любарському району на суму 12 249 387,60 грн.
Відповідно до п.5.2 договору підряду, замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання від підрядника Акту прийняття виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач не надав протягом 5 робочих днів з дня отримання вищезазначених документів (30.10.2019) зауважень/заперечень у письмовій формі щодо якості/обсягу виконаних будівельних робіт, з огляду на що колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виконані у вересні 2019 р. ВКФ "Урарту" роботи на А/д по Чуднівському району на суму 22 629 175,20 грн та на А/д по Любарському району на суму 12 249 387,60 грн були прийняті замовником - Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА в повному обсязі, без будь-яких зауважень/заперечень щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт.
Зважаючи на умови, передбачені п.5.2. договору підряду, останнім днем на підписання актів за вересень 2019 року є 06.11.2019, з цієї дати у відповідача одночасно виникло зобов'язання оплатити виконані роботи.
Як вбачається, роботи, виконані у вересні 2019 року на А/д по Чуднівському районі на суму 22 629 175,20 грн, оплачені відповідачем частково на суму 19 871 460,00 грн; роботи, виконані на А/д по Любарському районі на суму 12 249 387,60 грн оплачені відповідачем частково на суму 9 897 814,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №74 від 23.12.2019 на суму 5 199 091,20 грн про оплату за актом №б/н від 18.12.2019 (роботи виконані у вересні 2019 року) (т.2, а.с.135), платіжним дорученням №99 від 20.05.2020 на суму 35 039 476,80 грн, в яку включено оплату за актом №2 за травень 2020 року (роботи виконані у вересні 2019 року) від 18.05.2019 на суму 14 672 368,80 грн, а також оплату за актом №3 за травень 2020 року (роботи виконані у вересні 2019 року) від 18.05.2019 на суму 9 897 814,40 грн (т.2, а.с.33).
Відтак, заборгованність за виконані роботи у вересні 2019 року по Чуднівському районі та по Любарському районі становить 5 109 288,00 грн (22 629 175,20 + 12 249 387,60 - 5 199 091,20 - 14 672 368,80 - 9 897 814,80).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором підряду №38п/з від 24.07.2019 в листопаді 2019 року по Чуднівському та Любарському районі позивачем надано копії акту приймання виконаних робіт за листопад 2019 року (Вільшанка-Краснопіль-Суслівка) на суму 7 414 263,60 грн (т.1, а.с. 112-117), дефектного акту до нього (т.1, а.с. 105-111), акту приймання виконаних робіт за листопад 2019 року (Авратин-Киріївка) на суму 2 664 652,80 (т.1, а.с. 123-126) та дефектного акту до нього (т.1, а.с. 118-119).
Судом встановлено, що дефектний акт на виконання будівельних робіт у листопаді 2019 року по Чуднівському районі на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка км 0+000-39+160 та дефектний акт на виконання будівельних робіт у листопаді 2019 року по Любарському районі на А/д О 061008 Авратин - Киріївка 0+000 км 9+200 підписані комісією в складі: С.М. Майківець (УДБІ), О.В Мельничук (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (ВКФ "Урарту") та затверджені начальником УДБІ Р.А. Крисюком (т.1, а.с. 105-106, 118-119).
Вказаним дефектним актам відповідають акти обстеження земельної ділянки а/д користування місцевого значення Чуднівського району Житомирської області на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка від 06.11.2019, акти обстеження земельної ділянки а/д користування місцевого значення Любарського району Житомирської області на А/д С061008 Авратин - Киріївка від 06.11.2019 (т.1, а.с. 107,120) та акти визначення обсягів та вартості матеріальних ресурсів, отриманих від розбирання конструкцій, знесення споруд або отриманих шляхом попутного добування під час виконання будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка км 0+000-39+160 13.11.2019 та на А/д С061008 Авратин - Киріївка від 14.11.2019 (т.1, а.с. 108-109, 121 -122).
Акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт по А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка км 0+000-39+160 за листопад 2019 року (Форма №КБ - 2в) на суму 7 414 263,60 грн та акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт по А/д С061008 Авратин - Киріївка 0+000 км 9+200 за листопад 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 2 664 652,80 грн підписані уповноваженими представниками: І.М.Овсянніков (ТОВ "Житомирський Автодор"), А.А. Сароян (КФ "Урарту"); представником УДБІ акти не підписані (т.1, 112-117, 123-126).
При цьому, найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті по Чуднівському районі на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка 0+000 км 9+200, повністю відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 7 414 263,60 грн; найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у дефектному акті на виконання будівельних робіт по Любарському районі на А/д О 061008 Авратин - Киріївка 0+000 км 9+200, повністю відповідають даним, відображеним в акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (Форма №КБ-2в) на суму 2 664 652,80 грн.
ТОВ "Житомирський Автодор" листом від 27.12.2019 №175, отриманим відповідачем 27.12.2019, за підписом т.в.о. директора Овсяннікова І.М. на адресу директора Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА було направлено перелік документів для здійснення оплати за виконані роботи (т.2, а.с. 74), у тому числі акт по Чуднівському районі на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка на загальну суму 7 414 263,60 грн та акт по Любарському районі на А/д О 061008 Авратин - Киріївка на суму 2 664 652,80 грн (т.1 а.с. 76-80).
Відповідно до п.5.2 договору підряду, замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання від підрядника Акту прийняття виконаних будівельних робіт підписати його або надати підряднику обґрунтовану письмову відмову від прийняття робіт.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач не надав протягом 5 робочих днів з дня отримання вищезазначених документів (27.12.2019) зауважень/заперечень у письмовій формі щодо якості/обсягу виконаних будівельних робіт, з огляду на що колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виконані у листопаді 2019 р. ВКФ "Урарту" по Чуднівському районі на А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка на загальну суму 7 414 263,60 грн та по Любарському районі на А/д О 061008 Авратин - Киріївка на суму 2 664 652,80 грн були прийняті замовником - Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА в повному обсязі, без будь-яких зауважень/заперечень щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт.
Зважаючи на умови, передбачені п.5.2. договору підряду, останнім днем на підписання актів за листопад 2019 року є 08.01.2020, з цієї дати у відповідача одночасно виникло зобов'язання оплатити виконані роботи.
Як вбачається, роботи, виконані по Любарському районі на А/д О061008 Авратин - Киріївка за листопад 2019 року відповідачем оплачені в повному обсязі; роботи, виконані по Чуднівському районі, згідно акту №б/н приймання виконаних будівельних робіт по А/д О062346 Вільшанка - Краснопіль - Суслівка км 0+000-39+160 за листопад 2019 року (Форма №КБ - 2в) на суму 7 414 263,60 грн були оплачені відповідачем частково на суму 1 355 211,60 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №105 від 26.05.2020 на суму 4 020 520,80 грн, в яку включено оплату за актом №2 за травень 2019 року (роботи виконані в листопаді 2019 року) від 25.05.2020 (т.1, а.с.127).
Відтак, заборгованність за виконані роботи у листопаді 2019 року по Чуднівському районі становить 6 058 395,60 грн (7 414 263,60 + 2 664 652,80 - 4 020 520,80).
Таким чином, загальна заборгованість Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, як замовником, перед ТОВ "Житомирський Автодор", як генеральним підрядником, за виконані ВКФ "Урарту", як субпідрядником, роботи за серпень, вересень, листопад 2019 року становить 20 973 620,40 грн.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем із залученням судпідрядника - ВКФ "Урарту" (згідно договорів субпідряду №№65,68) у серпні, вересні, листопаді 2019 року виконані роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області згідно замовлень замовника - Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА (дефектних актів на виконання робіт) в повному обсязі, виконання вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень, вересень, листопад 2019 року (Форма №КБ-2в) відповідачем не заперечується, при цьому останнім виконані роботи в повному осязі оплачені не були, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації 20 973 620,40 грн заборгованості за виконані роботи по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.
При цьому, посилання скаржника на те, що роботи на А/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000-км 5+625 на суму 7 843 690,80 грн були виконані іншим субпідрядником (ПП "Автомагістраль"), а відтак і оплачені цьому судбпідряднику, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що роботи на А/д 0061832 Кочерів - Брусилів - Вільшка км 0+000-км 5+625 виконувались іншим судпідрядником, зокрема, Актів приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в), дефектних актів на виконання будівельних робіт, як і доказів, які б підтверджували проплати виконаних робіт на підставі таких Актів.
Доводи скаржника про відсутність заборгованості:
- за серпень 2019 року за роботи виконані по Новоград - Волинському районі, оскільки дані роботи були оплачені згідно платіжного доручення №99 від від 22.05.2019 в розмірі 10 423 407,60 грн на підставі Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт у Новоград - Волинському районі за травень 2020 року (роботи виконані в серпні 2019 року) (Форма №КБ - 2в) від 18.05.2020 (т.2, а.с. 145-146);
- за вересень 2019 року за роботи виконані по Чуднівському районі та по Любарському районі, оскільки дані роботи були оплачені згідно платіжних доручень №74 від 23.12.2019 та №99 від 22.05.2020 на підставі акту №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (Форма №КБ-2в) від 18.12.2019 (роботи виконані у вересні 2019 року) на суму 5199091,20 грн (т.2, а.с. 137-138), акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року (Форма №КБ - 2в) від 18.05.2020 (роботи виконані у вересні 2019 року) на суму 14 672 368,80 грн (т.2, а.с. 147-148), акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року (Форма №КБ-2в) від 18.05.2020 (роботи виконані у вересні 2019 року) на суму 9 897 814,80 грн (т.2, а.с. 149-150);
- за листопад 2019 року за роботи виконані по Чуднівському районі, оскільки дані роботи були оплачені згідно платіжного доручення №105 від 27.05.2020 на підставі акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року (Форма №КБ - 2в) від 25.05.2020 (роботи виконані у листопаді 2019 року) на суму 1 355 211,60 грн (т.2, а.с. 142),
колегією суддів до уваги не беруться, оскільки даними актами Департаментом регіонального розвитку Житомирської ОДА фактично було оформлене повторне прийняття робіт, виконаних ВКФ "Урарту" у серпні, вересні, листопаді 2019 року, які вже були прийняті в повному обсязі замовником - Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА на суму 12 384 997,20 грн ще в серпні 2019 року, на суму 22 629 175,20 грн по Чуднівському районі та на суму 12 249 387,60 грн по Любарському районі ще в вересні 2019 року, а на суму 7 414 263,60 грн по Чуднівському районі - ще в листопаді 2019 року.
При цьому, колегія суддів бере до уваги посилання відповідача на те, що акт №1 приймання виконаних будівельних робіт у Новоград - Волинському районі за травень 2020 року (Форма №КБ - 2в) від 18.05.2020 (роботи виконані в серпні 2019 року), акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (Форма №КБ-2в) від 18.12.2019 (роботи виконані у вересні 2019 року), акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року (Форма №КБ - 2в) від 18.05.2020 (роботи виконані у вересні 2019 року), акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року (Форма №КБ-2в) від 18.05.2020 (роботи виконані у вересні 2019 року), акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року (Форма №КБ - 2в) від 25.05.2020 (роботи виконані у листопаді 2019 року) складено на менший обсяг робіт, а саме на суму 10 423 407,60 грн, 5199091,20 грн, 14 672 368,80 грн, 9 897 814,80 грн, 1 355 211,60 грн відповідно для здійснення часткової оплати за роботи, виконані ВКФ "Урарту" в серпні, вересні, листопаді 2019 року, відповідно до розміру наявного в Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА бюджетного фінансування на час такої оплати.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що згідно п.9.1.3 договору підряду замовник зобов'язаний щомісячно надавати підряднику уточнені акти дефектів, виходячи з транспортно-експлуатаційного стану доріг та погодних умов, затверджені замовником, в межах ціни цього договору.
Пунктом 1.2 договорів субпідряду №№65,68 визначено склад та обсяги послуг: згідно затвердженого замовником акту дефектів (технічного завдання) та проектної (кошторисної) документації.
Як вбачається з матеріалів справи, замовником (відповідачем) були підписані дефектні акти на виконання будівельних робіт у серпні, липні-вересні, листопаді 2019 року по Радомишльському (т.1, а.с. 52-54), Новоград - Волинському (т.1, а.с. 55-60), Чуднівському (т.1, а.с. 85-89, 105-111) та Любарському районах (т.1, а.с. 100-104, 118-119), відповідно до яких в результаті обстеження ділянок автодоріг комісія в складі представників сторін (підрядника/позивача, замовника/відповідача та субпідрядника/третьої особи) визначила чіткий перелік/обсяг робіт, які повинен був виконати підрядник/субпідрядник в конкретному місяці. Дані дефектні акти затверджені Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА та підписані членами комісії.
Як вже зазначалося вище, найменування робіт і витрат та обсяги робіт та витрат, зазначених у вищевказаних дефектних актах на виконання будівельних робіт у серпні, липні-вересні, листопаді 2019 року, повністю відповідають даним, відображеним в актах приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (Форма №КБ-2в) (Новоград-Волинський - Ярунь - Баранівка) на суму 12 384 997,20 грн, за вересень 2019 року (Чуднів - Іванопіль) на суму 22 629 175,20 грн, за вересень 2019 року (Шепетівка-Чуднів-Бердичів/ - Печанівка-Любар) на суму 12 249 387,60 грн, за листопад 2019 року (Вільшанка-Краснопіль-Суслівка) на суму 7 414 263,60 грн, за листопад 2019 року (Авратин-Киріївка) на суму 2 664 652,80 грн, які прийняті замовником - Управлінням дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА в повному обсязі, без будь-яких претензій/зауважень (протилежного матеріали справи не містять), а відтак виконані ВКФ "Урарту", як судпідрядником, з огляду на що роботи згідно даних актів повинні бути оплачені в повному обсязі.
Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що докази (платіжні доручення), додані відповідачем до справи, не є належними доказами оплати за виконані роботи та підтвердженням відсутності заборгованості за договором, оскільки пояснення відповідача та дані докази є суперечливими.
Так, відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді одночасно заявляє, що роботи виконані неналежним чином, що призвело до непідписання та неоплати актів виконаних робіт. Разом з тим, відповідач надає копії платіжних доручень (т.2, а.с.211-222) та вказує, що всі роботи за договором оплачені у повному обсязі. Однак, дані платіжні доручення не дають можливості суду встановити, що саме спірні акти були оплачені наданими платіжними дорученнями, оскільки ТОВ "Житомирський Автодор" за договором підряду №38 п/з від 24.07.2019 було укладено договори з декількома судпідрядниками. При цьому, оплати виконаних будівельних робіт здійснювались як ТОВ "Житомирський Автодор" (генеральному підряднику), так і безпосередньо субпідрядникам.
Також безпідставними є посилання скаржника на відсутність спору між ТОВ "Житомирський Автодор" та ВКФ "Урарту" з приводу спірної заборгованості, чим скаржник намагається спростувати її наявність у Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА. Невідображення в бухгалтерському обліку відповідача заборгованості перед позивачем, на що посилається апелянт, не доводить відсутність такої заборгованості.
Не беруться до уваги і посилання апелянта на те, що договори субпідряду №65 від 25.07.2019 та №68 від 31.07.2019 не погоджені замовником, оскільки листом №1361/04 від 25.07.2019 (т.2, а.с. 6-7) Управління дорожнього будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА на лист ТОВ "Житомирський Автодор" №24 від 25.07.2019 проінформувало останнього, що погоджує залучення підприємств, зокрема, ВКФ "Урарту", для субпідрядних робіт на автодорогах місцевого значення згідно листа. Крім того, матеріали справи свідчать про прийняття та часткову оплату виконаних судпідрядником - ВКФ "Урарту", що не заперечується сторонами та зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Доводи скаржника про те, що відсутність заборгованості підтверджується листами ТОВ "Житомирський Автодор" №122 від 05.11.2019, №139 від 21.11.2019, №259 від 03.06.2020 (т.2, а.с. 12, 13, 15), в яких зазначені суми заборгованості (які не співпадають з заявленими в даній справі), колегією суддів до уваги не беруться, оскільки дані листи носять інформаційний характер та не є належними доказами наявності/відсутності заборгованості, як і доказами розміру такої заборгованості.
Щодо позовних вимог в чатині стягнення з відповідача 3 732 855,75 грн пені, 1 468 153,43 грн штрафу, 400 627,82 грн інфляційних втрат, 381 700,93 грн 3% річних, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Згідно з ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.
Як вбачається, умови договору підряду не містять положень про відповідальність замовника у виді пені та штрафу.
Згідно з абзацом 3 ч.2 ст.231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено договором чи законом, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;
- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;
- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.
Оскільки, штрафні санкції, передбачені абз.3 ч.2 ст.231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій, а у спірних правовідносинах відповідачем не виконано грошове зобов'язання з оплати виконаних робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку положення ч.2 ст.231 ГК України не підлягають застосуванню, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 3 732 855,75 грн та штрафу в розмірі 1 468 153,43 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, як з'ясовано судами, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що з врахуванням вищевикладених обставин щодо періоду виникнення заборгованості, до стягнення підлягає лише 345 389,34 грн відсотків річних та 272 928,19 грн інфляційних нарахувань. При цьому, у стягненні 36 311,59 грн відсотків річних та 127 699,63 грн інфляційних втрат суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно.
Разом з тим, апеляційним судом не надається оцінка долученим до апеляційної скарги доказам, а саме, актам приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в), з огляду на наступне.
Згідно вимог ГПК Украни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовий розгляд справи базується на принципах рівності та змагальності.
Згідно із приписами частини третьої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз статей 80, 178, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на відповідача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з відзивом на позовну заяву. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).
Надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України. Вказане з урахуванням положень статті 282 ГПК України означає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання до суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування (Постанова КГС ВС від 23.07.2019 у справі № 917/2034/17).
Приймаючи від сторони у справі нові докази у справі, суд апеляційної інстанції задля дотримання принципу рівності та змагальності сторін повинен надати оцінку поясненням та доводам іншої сторони у справі щодо нових доказів.
Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).
Як вбачається, Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до апеляційної скарги було додано копії платіжних доручень та актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) за серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, квітень, травень 2020 року (всього на 653 арк.).
З матеріалів господарської справи вбачається, що відповідач до суду першої інстанції актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) за серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, квітень, травень 2020 року не надавав.
Разом з тим, апелянт надаючи вказані докази, враховуючи, що копії платіжних доручень вже наявні в матеріалах справи, а копії актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) за серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, квітень, травень 2020 року подані лише в суді апеляційної інстанції, тобто є новими доказами, не подав клопотання про прийняття вказаних доказів, як і не обгрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, а відтак вказані докази не можуть бути прийняті та оцінені судом апеляційної інстанції в силу ст. 269 ГПК України, оскільки їх прийняття буде порушенням принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Щодо апеляційної скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року (повний текст складено 26.04.2021) у справі №906/963/20, то колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року у справі №906/963/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виробничо-комерційної фірми "Урарту", про стягнення 26 956 958,33 грн задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський автодор" 20 973 620,40 грн - основного боргу, 345 389,34 грн - 3% річних, 272 928,19 грн - інфляційних втрат, 323 879,07 грн - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
09.04.2021 позивач звернувся до Господарського суду Житомисрької області з заявою про стягнення витрат на правову допомогу, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 36 200,00 грн витрат на правову допомогу (т.2, а.с. 245-253).
15.04.2021 від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (т.2, а.с. 256-259) до суду надійшли письмові заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Місцевий господарський суд, розглянувши заяву Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення витрат на правничу допомогу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даного клопотання, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Додатково суд звертає увагу на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається, позивачем на підтвердження понесених позивачем витрат до справи надано копію договору про надання юридичних послуг №5 від 01.08.2020, за умовами якого адвокат Сачок А.В. приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси ТОВ "Житомирський автодор" в Господарському суді Житомирської області (т.2, а.с. 251-253).
Також до справи додано копію акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 10.09.2020 (т.2, а.с.249), копію акту виконаних робіт від 22.03.2021 (т.2, а.с.250), платіжні доручення про сплату 55 000,00грн (т.2, а.с.247-248), ордер серії ЖТ №089206 від 01.08.2020 (т.1, а.с.194), копію посвідчення та свідоцтва адвоката (т.1, а.с.195).
Апеляційним судом досліджено акт від 22.03.2021 та встановлено, що участь в судовому розгляді справи дорівнює 10 000,00грн + 1 000,00грн за кожен другий та наступні судодні; за участь в судовому розгляді справи згідно акту встановлено вартість роботи адвоката - 16 000,00 грн (7 судових засідань).
Суд зазначає, що в судове засідання 12.01.2021 учасники провадження не з'явилися, а тому безпідставним є включення до виконаних адвокатом робіт участь у судовому засіданні 12.01.2021, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обгрунтованість витрат позивача на правову допомогу в частині забезпечення участі адвоката в судових засіданнях в розмірі 15 000,00 грн.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані в акті роботи, а саме: вивчення та правовий аналіз письмових документів (8 годин) - 6 400,00 грн; відправка та оформлення позовних заяв - 3 000,00 грн; консультації в телефонному режимі та зустрічі з представниками клієнта, в тому числі поза робочим місцем адвоката - 2 000,00 грн - неможливо ідентифікувати як такі, що надані адвокатом лише в межах справи №906/963/20, оскільки будь-які посилання на предмет спору в даній справі вказана частина акту від 10.09.2020 не містить.
Зазначене, в свою чергу, є підставою для відмови у включенні вказаних витрат ТОВ "Житомирський автодор" до витрат на правову допомогу в межах справи №906/963/20.
Щодо витрат на підготовку проекту позовної заяви (стягнення 26 956 955,00 грн), вартість яких згідно акту від 10.09.2020 становить 16 000,00 грн, то колегія суддів зазначає, що враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу в частині підготовки проекту позовної заяви має бути зменшений до 8 000,00грн, оскільки заявлений позивачем розмір не відповідає критерію розумності та необхідності понесення таких витрат.
Таким чином, обґрунтованою є сума витрат позивача на правову допомогу у розмірі 23 000,00 грн (15 000,00 грн + 8 000,00 грн).
При цьому, посилання скаржника на те, що позивачем не подано з першою заявою по суті орієнтовного розрахунку судових витрат, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки позовна заява містить вказівку на те, що позивачем понесено (або буде понесено) судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги заперечення Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування ТОВ "Житомирський Автодор" понесених ним на професійну правничу допомогу витрат частково в розмірі 18 422,50 грн, що є пропорційним до суми задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційні скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року та на додаткове рішення від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року у справі №906/963/20 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року у справі №906/963/20 у справі №906/963/20 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
5. Справу №906/963/20 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "15" червня 2021 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Дужич С.П.