Постанова
Іменем України
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 648/2714/19
провадження № 51-152 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 14 липня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018230080001269, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Новий Буг Миколаївської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15,
ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 14 липня 2020 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 рокувирок суду першої інстанціїщодо ОСОБА_8 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 16 жовтня 2018 року, в період часу з 08 год 30 хв. по 11 год 40 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на земельній ділянці на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області, яка розташована на відстані 5 км від автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, намагався таємно викрасти належні Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» 15 залізобетонних плит перекриття розміром
3 х1,5 м загальною вартістю 9 433,95 грн, однак не довів свого умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був виявлений на місці вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що висновок судово-товарознавчої експертизи № 116-МТ від 01.03.2019 року є недопустимим доказом, оскільки експерт безпосередньо не досліджував речові докази, разом з тим вартість майна встановлена експертом з порушенням чинних норм та правил, а тому вважає, що розмір заподіяної злочином шкоди стороною обвинувачення належно не встановлений. Крім того, вказує, що судом першої інстанції не надано можливості стороні захисту висловитися стосовно допустимості/недопустимості письмових доказів наданих прокурором. Вважає неналежними доказами протоколи пред'явлення свідкам особи ОСОБА_8 для впізнання, оскільки в протоколах відсутній опис усіх осіб, які пред'являлись для впізнання, а також не зазначено про те, хто є тими особами, яких свідки впізнавали на фото (не зазначені відомості про їх анкетні дані) та спосіб, у який проведена така слідча дія.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі доводів, вважав, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.
Від засудженого ОСОБА_8 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з'явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 91 КПКУкраїни у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за крадіжку, яка є кримінальним правопорушенням з матеріальним складом, поміж іншого, має бути встановлено розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди на підставі належно досліджених та допустимих доказів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд на підтвердження вартості майна, яке було предметом крадіжки, послався у вироку на висновок судово-товарознавчої експертизи № 116-МТ від 01.03.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість залізобетонної плити перекриття розміром 3 х 1,5 м, яка була у використанні, товщиною 20 см станом на жовтень 2018 року могла складати
628, 93 грн (т. 1, а. п. 147-150).
Експерту для проведення вказаної експертизи, крім іншого, було надано протокол огляду місця події від 16.10.2018 року (т. 1, а. п. 134-135), з якого убачається, що розміри бетонних плит, які визнані речовими доказами по справі та на які ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12.12.2018 року накладено арешт, що підтверджується постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами, їх приєднання до провадження та вирішення питання про них від 18.12.2018 року (т. 1,
а. п. 140-141) складають 3 х 1,4 м (експертом при проведенні судово-товарознавчої експертизи визначена ринкова вартість бетонної плити розміром 3 х 1,5 м).
Разом з тим, відповідно до довідки виданої Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» вартість викраденого майна - 15 залізобетонних плит становить - 4 410,24 грн, що вказує на істотні розбіжності у вартості плит, вказаних експертом та потерпілим (т. 1, а. п. 160).
Для з'ясування обставин проведення експертизи та з метою об'єктивності розгляду кримінального провадження, судом першої інстанції було задоволено клопотання захисника про допит експерта.
Допитаний у судовому засіданні 14 липня 2020 року експерт ОСОБА_9 не зміг роз'яснити висновку судово-товарознавчої експертизи для спростування сумнівів щодо встановленої ринкової вартості залізобетонних плит, при цьому зазначив, що йому не було надано на дослідження вказані плити з невідомих причин, хоча в ухвалі слідчого судді про призначення експертизи було вказано про безпосередність їх дослідження. Також вказав, що у разі безпосереднього дослідження, встановлена вартість плит могла би відрізнятися та була б точнішою. Крім того, пояснив, що у зв'язку з обмеженою кількістю пропозицій продажу подібних товарів, ним враховано одну пропозицію продажу подібного об'єкту, з подальшим уточненням ринкової вартості саме залізобетонної плити розміром 3 х 1,5 м, яка була у використанні.
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції, що з урахуванням приписів статті 242КПК України по кримінальному провадженню була правильно встановлена вартість викраденого майна.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, та доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом не виконані, оскільки не усунуто допущені порушення щодо встановлення вартості викрадених залізобетонних плит.
Зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають підстави стверджувати, що суд апеляційної інстанції формально розглянув вказане кримінальне провадження, чим порушив право учасників процесу на об'єктивний, неупереджений розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 необхідно скасувати на підставі п.1 ч. 1 ст. 438 КПК України через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а касаційну скаргу захисника задовольнити частково.
Під час нового розгляду кримінального провадження, місцевому суду необхідно врахувати наведене щодо визначення вартості майна, яке було предметом кримінального правопорушення, дослідити всі обставини, які мають правове значення, та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про те, що стороні захисту не надано можливості висловитися стосовно допустимості/недопустимості письмових доказів наданих прокурором, то вони є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах кримінального провадження журналом та технічним записом судового засідання від18 травня 2020 року, з яких слідує, що прокурором було заявлено клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів кримінального провадження. Головуючим перед ухваленням рішення про долучення їх до матеріалів кримінального провадження було надано слово сторонам, зокрема захисник ОСОБА_10 зазначив, що не заперечує проти долучення наданих прокурором письмових доказів, оцінку яким суду необхідно надати в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку (т. 1, а. п. 214-216). В подальшому усі письмові докази були в повному обсязі оголошені стороною обвинувачення в судовому засіданні та безпосередньо досліджені судом. Учасникам судового провадження була забезпечена можливість ознайомитися із ними.
У зв'язку з тим, що судові рішення підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, Суд не перевіряє інші доводи касаційної скарги захисника, які належним чином необхідно перевірити при новому розгляді у суді першої інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 14 липня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3