ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2021Справа № 910/4082/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного підприємства "Транс Логістик" до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 169 332,71 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У березні 2021 року приватне підприємство "Транс Логістик" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 169 332,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 березня 2021 року прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4082/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
15 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Компанії від 12 квітня 2021 року № 5173 на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач відмовив позивачу в здійсненні страхового відшкодування на підставі підпункту 16.1.11 пункту 16.1 договору страхування (у редакції протоколу розбіжностей до договору страхування), у зв'язку з відсутністю акта огляду транспортного засобу, який належить позивачу, завіреного підписом та печаткою представника страховика.
27 квітня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив від 26 квітня 2021 року, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16 липня 2019 року між Компанією та Підприємством було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням, визначеним у частині 1 договору наземним транспортним засобом та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін, з урахуванням підписаного між сторонами протоколу узгодження розбіжностей від 9 липня 2019 року, та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Згідно з додатком № 62 від 1 червня 2020 року до цього договору застрахованим транспортним засобом є, зокрема, автомобіль "MAN", номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що вищевказаний автомобіль належить позивачу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , копія якого наявна у матеріалах справи.
Відповідно до пункту 10 частини І договору загальний строк його дії: з 18 липня 2019 року по 17 липня 2020 року.
Згідно зі статтею 983 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 6 додатку № 62 до договору сторони визначили, що страхова сума вищевказаного транспортного засобу складає 2 000 000,00 грн., страховий тариф для цього автомобіля становить 1,65 % від вказаної суми, який складає 33 000,00 грн. Крім того, сторонами було встановлено строки сплати страхового платежу, а саме: 12 червня 2020 року - 8 250,00 грн., 12 вересня 2020 року - 8 250,00 грн., 12 грудня 2020 року - 8 250,00 грн., 12 березня 2021 року - 8 250,00 грн., у зв'язку з чим строк дії спірного правочину для вказаного транспортного засобу було встановлено: з 12 червня 2020 року по 11 червня 2021 року.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за наведеним договором, зокрема, щодо сплати страхових платежів у встановлених розмірах та визначені строки, не заперечувалось відповідачем під час розгляду даної справи. Такі докази також відсутні й у матеріалах даної справи.
2 липня 2020 року на 729 км + 857 м автодороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем "MAN", не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на огородження мосту та відбійне огородження, чим порушив пункти 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Зазначені обставини були встановлені постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 3 серпня 2020 року в справі № 390/901/20, якою водія автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна у матеріалах справи).
Підприємство звернулося до відповідача із заявою-повідомленням про настання страхового випадку від 6 липня 2020 року № 1456.
Компанія листом від 22 грудня 2020 року № 1953 відмовила Підприємству у виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 11.3.7 пункту 11.3 частини ІІ договору страхування у зв'язку з порушенням страхувальником підпункту 16.1.11 пункту 16.1 частини ІІ цього договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
За умовами пункту 12.5 частини ІІ договору (у редакції протоколу розбіжностей до нього) страхувальник повинен здійснювати відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ лише на СТО, що погоджена зі страховиком. Сторони домовились, що за цим договором погодженими з страховиком вважаються СТО, на яких відповідно до вимог заводу-виробника ремонтуватимуться застраховані ТЗ після страхових випадків. Дана умова діє тільки для транспортних засобів, що знаходяться на обслуговування сервісного дилеру MAN, SCANIA.
Позивач відповідно до пункт 12.5 договору надав відповідачу рахунок-фактуру № DNZ_TEF-2004407 від 3 грудня 2020 року, яка була надана офіційним сервіс-партнером MAN в Україні ТОВ "Технофрум", що є офіційним дилером автомобільної марки MAN, в якій визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 169 332,71 грн.
Відповідач заперечуючи проти правомірності заявленого позову, послався на відсутність акта огляду ТЗ, складеного на момент укладення договору страхування, що, в силу положень пункту 16.1.11 такого договору, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону встановлено, що: страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
За приписами частини 3 статті 16 Закону договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (частина 1 статті 17 Закону).
Судом встановлено, що Компанією були розроблені та зареєстровані в установленому законом порядку Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), розміщені на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://upsk.com.ua/dbs.8.files/upload/file/214_final.pdf.
У пункті 1.1 частини ІІ договору зазначено, що цей договір укладено відповідно до чинного законодавства України на умовах "Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених Головою правління АТ "УПСК" 31 березня 2009 року та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 7 травня 2009 року за реєстраційним № 0690302 (далі - Правила).
Положеннями пункту 11.2.1 частини ІІ договору на страхувальника покладений обов'язок при укладення цього договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання тощо, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких факторів.
Відповідно до пункту 8.3 Правил при страхуванні ТЗ, перед укладанням, оновленням чи зміною умов договору страхування Страхувальник зобов'язаний надати Страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
Згідно з пунктом 9.2.18 Правил страхувальник зобов'язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування.
Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених у розділі 16 цього договору та Правилах (пункт 11.3.7 частини ІІ договору).
Пунктом 16.1.11 частини ІІ договору (у редакції протоколу розбіжностей до нього) передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ.
Обґрунтовуючи необхідність складення акта огляду транспортного засобу саме на момент укладення договору страхування, відповідач вказував на те, що страховик має оглянути транспортний засіб, щоб визначити його стан на цей момент та мати можливість у подальшому визначити реальний розмір збитків, завданих страхувальнику внаслідок настання страхового випадку.
Поряд з наведеним, встановлені фактичні обставини справи свідчать про визначення відповідачем, як страховиком, страхової суми для автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , у розмірі 2 000 000,00 грн. і погодження такого розміру страхової суми позивачем, що підтверджується додатком № 62 від 1 червня 2020 року до договору страхування.
Попри твердження відповідача про невиконання позивачем обов'язку надати автомобіль "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , для огляду та складення відповідного акта під час укладення договору страхування, відповідач все ж визначив страхову суму для вказаного автомобіля. З урахуванням викладеного, суд критично оцінює твердження Компанії про невиконання позивачем вказаного обов'язку.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем позивачу відсутні.
Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Судом встановлено, що за умовами пункту 7 частини І договору франшиза за страховим випадком - ДТП, становить 0,00 грн.
Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті на користь позивача, становить 169 332,71 грн.
Доказів спростування вказаного розміру страхового відшкодування суду не надано.
При цьому, згідно з пунктом 11.4.6 частини ІІ договору, саме на страховика покладений обов'язок протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи.
Тому відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля "MAN", державний номерний знак: НОМЕР_2 , після його пошкодження у ДТП, також не може стати підставою для невиконання обов'язку Компанії виплатити страхове відшкодування позивачу, як власнику вказаного транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту 16 липня 2019 року № 078999/920/190001043, з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 169 322,71 грн.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Підприємством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Теплична, будинок 27-С; ідентифікаційний код 34307753) 169 332 (сто шістдесят дев'ять тисяч триста тридцять дві) грн. 71 коп. страхового відшкодування та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 червня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко