ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.06.2021Справа № 910/830/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши господарську справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп"
про стягнення 519 272,23 грн.
за участю представників:
від позивача: від відповідача:не з'явився; не з'явився
До Господарського суду міста Києва із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" (далі - ТОВ "Укртехно-Безпека", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (далі - ТОВ "БК "Азур Груп", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 519 272,03 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору підряду № 781 від 27.03.2018 р. в частині своєчасної сплати позивачу вартості виконаних робіт з монтажу та пусконалагоджуванню систем протипожежної безпеки у житловому будинку № 14 у складі об'єкта будівництва: «Будівництво житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва», внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
У позові ТОВ "Укртехно-Безпека" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 351 808,09 грн., пеню у сумі 130 341,35 грн., інфляційні втрати у сумі 19 701,25 грн. та 3 % річних у сумі 17 421,54 грн., що разом становить 519 272,23 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
До початку розгляду справи по суті ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 р. у клопотанні позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні було відмовлено з підстав, зазначених у вказаній ухвалі, проте, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників спору.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав. Позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору без відзиву відповідача.
У судове засідання, призначене на 03.06.2021 р. для розгляду справи по суті, учасники спору не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без їх участі до суду не подали. У минулому судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що 27.03.2018 р. між ТОВ "Укртехно-Безпека" (підрядник) та ТОВ "БК "Азур Груп" (замовник) був укладений договір підряду № 781 (далі - договір підряду). Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов цього договору повний комплекс робіт з монтажу та пусконалагоджувальних робіт та пусконалагоджуванню систем протипожежної безпеки у житловому будинку № 14 у складі об'єкта будівництва: «Будівництво житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва» (далі - об'єкт). Пунктом 1.2 договору визначений комплекс робіт, які підрядник зобов'язаний виконати у відповідності до проектної документації.
Початком виконання робіт є 27.03.2018 р., а завершенням - 30.12.2019 р. Строк виконання робіт змінюється (переноситься) шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору (п. 3.2 договору).
Договірна ціна повного комплексу робіт, вказаних в п. 1.2 договору, є твердою і не підлягає коригуванню до повного виконання умов договору та визначається згідно договірної ціни (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору і складає 1 628 431,16 грн. (п. 4.1 договору).
Оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів (ф. КБ-2в), довідок (ф. КБ-3) за умови надходження коштів від замовника будівництва (п. 11.3 договору). Оплата за виконані роботи підрядником здійснюється замовником у розмірі 98,5% від вартості робіт, визначених в кожному акті і довідці, після отримання коштів від замовника будівництва. 1,5 % від вартості робіт (без урахування всіх матеріалів, що надані підрядником та/або замовником, та вартості генпідряду), визначених у кожному акті та довідці, залишаються у якості відкладеного платежу (гарантійного фонду) та перераховуються підряднику замовником через 12 місяців після введення закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, за відсутності недоліків зі сторони підрядника та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва (п. 11.4 договору).
Відповідно до п. 11.6 договору підрядник сплачує щомісячно замовнику плату за виконання послуг генпідряду у розмірі 2,5 % від вартості виконаних будівельно-монтажних робіт без урахування вартості матеріалів та обладнання поставки замовника за звітній місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів (КБ-2в) та довідок (КБ-3).
Замовник приймає виконані належним чином роботи шляхом підписання КБ-2в і КБ-3 протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання або надає мотивовану відмову у письмовій формі від приймання робіт та підписання КБ-2в та КБ-3 (п. 11.2 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 18.1).
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд встановив, що між ними виникли відносини підряду.
За змістом ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт від 26.11.2018 р. та від 25.04.2019 р. на суму 907 669,95 грн., підписані обома сторонами без зауважень, а також податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи.
На виконання п. 11.6 договору та у відповідності до актів від 30.11.2018 р., від 30.04.2019 р. про надання послуг, погоджених сторонами, підрядником була сплачена замовнику плата за послуги генпідряду у розмірі 2,5 % від вартості виконаних будівельних робіт без врахування усіх матеріалів та обладнання.
Таким чином, загальна вартість виконаних робіт без урахування всіх матеріалів та обладнання поставки по актам становить 905 031,46 грн., відповідно послуги генпідряду у розмірі 2,5 % складають 22 625,78 грн.
Разом з тим, відповідач, зі свого боку, зобов'язання зі сплати вартості робіт виконав неналежним чином, а саме - оплатив вартість робіт частково, на суму 520 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
При цьому суд приймає до уваги порядок розрахунків, визначений у п. 11.4 договору, зокрема, що 1,5 % від вартості робіт (без врахування усіх матеріалів наданих замовнику) сплачується через 12 місяців після введення об'єкта в експлуатацію. Однак, оскільки у матеріалах справи відсутні докази введення такого об'єкта в експлуатацію, то гарантійний фонд у розмірі 1,5 %, що становить 13 236,10 грн., не враховується при визначенні вартості робіт.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 351 808,09 грн. (907 669,95 грн. - 22 625,78 грн. - 520 000,00 грн. - 13 236,10 грн.).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки доказів належної сплати вартості робіт відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "БК "Азур Груп" заборгованості в сумі 351 808,09 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов'язання на підставі п. 14.6 договору, в сумі 130 341,35 грн.
За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 14.6 договору у випадку порушення погоджених строків оплати робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 % порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.
Суд враховує, що за змістом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, проте, законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, перевіривши розрахунок заявленої позивачем неустойки відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 60 337,50 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано обмеження, встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України, щодо 6-ти місячного строку для нарахування пені.
Стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 19 701,25 грн. та 3 % річних у сумі 17 421,54 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є правомірно заявленою позивачем.
Здійснивши перерахунок матеріальних втрат, заявлених до стягнення, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у 19 701,25 грн. та 3 % річних у сумі 17 421,54 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Укртехно-Безпека" підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 7 789,08 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 50 000,00 грн., суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн. заявник надав: ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Варишко П. В. (серія КС № 352102 від 18.01.2021 р.); договір про надання правової допомоги від 04.01.2021 р., платіжне доручення № 1833 від 15.04.2021 р., квитанцію до прибуткового касового ордера № 071645 від 16.04.2021 р.
Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд враховує категорію справи, яка не є складною, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні; обсяг виконаної роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції, відшукання доказів на підтвердження заборгованості; при цьому відповідач заперечень проти позову не висунув.
Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у сумі 12 000,00 грн.
Указані витрати, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 7 789,08 грн. покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-237, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" про стягнення заборгованості у сумі 519 272,23 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-А ідентифікаційний код 37312682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 31720737) основний борг у сумі 351 808 (триста п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісім) грн. 09 коп., пеню у сумі 60 337 (шістдесят тисяч триста тридцять сім) грн. 50 коп., інфляційні втрати у сумі 19 701 (дев'ятнадцять тисяч сімсот одна) грн. 25 коп., 3 % річних у сумі 17 421 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 54 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 02 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 10 382 (десять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 26 коп.
У решті вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 3 червня 2021 року.
Повний текст рішення складений 11 червня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.