ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2021Справа № 910/5220/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пожтехніка" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сандер Лайт" про стягнення 139 914,12 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У березні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Пожтехніка" (далі - ТОВ "Пожтехніка") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 грудня 2020 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Сандер Лайт" (далі - ТОВ "Сандер Лайт") було укладено договір поставки товару № 2642. Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо поставки обумовленого даним правочином товару у встановлений строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 610-612, 625, 629, 662, 663, 651, 665, 693, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 230, 231, 265-267 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 99 000,00 грн., а також 39 600,00 грн. штрафу, 423,12 грн. трьох процентів річних та 891,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Сандер Лайт" своїх договірних зобов'язань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
13 квітня 2021 року до суду надішли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2021 року прийнято позовну заяву ТОВ "Пожтехніка" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5220/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 14 квітня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/5220/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03186, місто Київ, вулиця Антонова, будинок 5-А.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення ТОВ "Сандер Лайт" у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 14 квітня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте ТОВ "Сандер Лайт" в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір поставки товару № 2642, за умовами якого ТОВ "Сандер Лайт" зобов'язалося поставити позивачу мінеральні добрива, а ТОВ "Пожтехніка", у свою чергу, - прийняти цей товар та оплатити його вартість.
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
За змістом пункту 1.2 цього договору асортимент, кількість та ціна товару, що може бути поставлений, зазначаються сторонами у специфікаціях та видаткових накладних, які є невід'ємними його частинами.
Постачальник поставляє покупцю товар протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідачем на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої пунктом 6.2.1 договору (пункт 3.1 наведеної угоди).
Відповідно до пункту 3.2 цього правочину постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар на умовах DAP Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, за адресою: 70000, Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вулиця Шевченка, будинок 62-А. Сторони можуть погодити інші умови поставки товару за цим договором.
Приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.3 договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов'язань постачальника по передачі покупцю товару в погодженій сторонами кількості.
Зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та передачі покупцю повного комплекту документів, передбачених до даного виду товару, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства України та цієї угоди (пункт 4.6 договору).
За умовами пункту 6.1 даної угоди ціна товару погоджується у специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних у національній валюті України - гривні. Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні.
Відповідно до пункту 6.2.1 договору покупець сплачує 50 % вартості товару в якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника та післяплату в розмірі 50 % вартості товару після прибуття товару на склад покупця.
Днем оплати вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника, якщо інше не суперечить чинному законодавству України (пункт 6.3 договору).
Згідно з пунктом 7.1 наведеного правочину останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Відповідно до умов пункту 5 підписаної між сторонами специфікації № 1 до вищенаведеного договору поставки від 16 грудня 2020 року № 2642 поставка товару здійснюється у термін до 21 грудня 2020 року. Загальна вартість товару - 198 000,00 грн. з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди позивач на підставі виставленого ТОВ "Сандер Лайт" рахунку-фактури від 16 грудня 2020 року № 2642 згідно платіжного доручення від цієї ж дати № 3954 перерахував на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 99 000,00 грн.
Водночас судом встановлено, що у визначений строк спірний товар на адресу ТОВ "Пожтехніка" поставлено відповідачем не було.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
З матеріалів справи вбачається, що товар ТОВ "Сандер Лайт" позивачу не поставило, у зв'язку з чим 27 січня 2021 року ТОВ "Пожтехніка" направило на адресу відповідача претензію від 20 січня 2021 року № 7 з вимогами здійснити поставку товару та здійснити оплату штрафних санкцій за невиконання поставки товару в розмірі 154 440,00 грн. Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією вищезазначеної претензії, а також копіями опису вкладення та накладної публічного акціонерного товариства "Украпошта" № 7000204868234, що свідчать про направлення даної вимоги на адресу відповідача.
У той же час дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Оплачений ТОВ "Пожтехніка" товар поставлено не було, штрафні санкції нараховані за невиконання поставки товару також не сплачено.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що волевиявлення ТОВ "Пожтехніка" щодо обрання одного з вищенаведених варіантів поведінки було виражене у поданні зазначеного позову з вимогами про стягнення з ТОВ "Сандер Лайт", зокрема, суми перерахованої останньому попередньої оплати непоставленого товару в розмірі 99 000,00 грн.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 99 000,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Господарством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної поставки товару, позивач просив суд стягнути з ТОВ "Сандер Лайт" штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленої продукції в сумі 198 000,00 грн., що дорівнює 39 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом пункту 8.6 договору передбачено, що за прострочення поставки товару постачальник сплачує покупцю в розмірі 2 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а у разі прострочення поставки більш ніж на 5 календарних днів - штраф у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару.
Оскільки заявлений ТОВ "Пожтехніка" до стягнення розмір штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаного штрафу в розмірі 39 600,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням Товариством строків виконання взятих на себе за договором поставки товару від 16 грудня 2020 року № 2642 зобов'язань, ТОВ "Пожтехніка" просило суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 423,12 грн., нарахованих у період з 22 грудня 2020 року по 12 лютого 2021 року на суму боргу в розмірі 99 000,00 грн., а також 891,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2020 року на вказану суму боргу.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було зазначено вище, за умовами спірного договору поставки ТОВ "Сандер Лайт" повинно було поставити позивачу передбачений цим правочином товар до 21 грудня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що з наведеним позовом ТОВ "Пожтехніка" звернулося лише 30 березня 2021 року, що підтверджується календарним штемпелем відділення поштового зв'язку на конверті, в якому зазначений позов надійшов до суду. Слід також зазначити, що копія цієї позовної заяви ТОВ "Пожтехніка" була направлена на адресу ТОВ "Сандер Лайт" 16 лютого 2021 року.
Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з окремою вимогою про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що визначене договором зобов'язання ТОВ "Сандер Лайт" щодо поставки товару трансформувалося у грошове зобов'язання з повернення попередньої оплати лише після подання ТОВ "Пожтехніка" вказаного позову, що виключає нарахування на цю суму трьох процентів річних з 22 грудня 2020 року по 12 лютого 2021 року, а також інфляційних втрат за грудень 2020 року.
Враховуючи відсутність прострочення відповідачем у спірний період грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ "Сандер Лайт" 423,12 грн. трьох процентів річних та 891,00 грн. інфляційних втрат, заявлених на підставі статті 625 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов ТОВ "Пожтехніка" підлягає частковому задоволенню.
Водночас відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сандер Лайт" (03186, місто Київ, вулиця Антонова, будинок 5-А; ідентифікаційний код 42753293) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пожтехніка" (69068, місто Запоріжжя, вулиця Стефанова, будинок 44, квартира 78; ідентифікаційний код 31975926) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 39 600 (тридцять дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. штрафу, а також 2 248 (дві тисячі двісті сорок вісім) грн. 68 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 червня 2021 року.
Суддя Є.В. Павленко