ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1196/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання - Мамчич Р.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка, Херсонська область
на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 р.
по справі № 923/1196/20
за позовом Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка, Херсонська область
до Акціонерного товариства “Херсообленерго”, м. Херсон
про стягнення 172 714,60 грн.
суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.
час та місце ухвалення рішення: 17.03.2021 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області
за участю представників сторін:
від Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка, Херсонська область: Гончаренко А.Ю.
від Акціонерного товариства “Херсообленерго”, м. Херсон: Дереза Т.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 р.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В листопаді 2020 р. Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон про стягнення збитків в сумі 172 714,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору постачання електричної енергії від 01.01.2019 р. № 190 здійснив відключення об'єкту позивача від електропостачання. Внаслідок відключення електропостачання Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України використовувало дизельну електростанцію, у зв'язку з чим позивач поніс збитки у вигляді вартості паливно - мастильних матеріалів, витрачених для забезпечення роботи дизельної електростанції, в сумі 172 714,60 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 р. Управлінню Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Відмовивши у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що відключення від електропостачання об'єктів позивача було обумовлено наявністю у нього заборгованості перед Акціонерним товариством «Херсонобленерго», що підтверджується рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.11.2020 р. у справі № 923/978/20, а тому у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає можливість застосування до нього такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.
Не погодившись з наведеним рішенням, Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки підставі відключення об'єктів позивача від електропостачання, оскільки дійсною підставою для відключення електропостачання об'єктів слугувало саме проведення планових ремонтних робіт, а не наявність заборгованості управління за послуги з розподілу електричної енергії.
Акціонерне товариство «Херсонобленерго», м. Херсон в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 р. Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України на підставі заяви № 190 приєдналось до договору Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон про розподіл електричної енергії на об'єкти споживача, що знаходяться за адресою:
- головна споруда: м. Таврійськ, вул. Район каналу, б1, ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом: 62Z3572582404800;
- виробнича база: м. Таврійськ, вул. Незалежності, б11, ЕІС - код точки обліку за об'єктом: 62Z2003953394298.
22.06.2020 р. Новокаховське міжрайонне відділення комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон направило на адресу Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України попередження № 11603399/190 про проведення планових ремонтних робіт в електромережах Акціонерного товариства «Херсонобленерго» та тимчасове відключення об'єктів споживача з 30.06.2020 р. по 01.07.2020 р.
30.06.2020 р. працівниками Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон відключено Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України від електропостачання без опломбування роз'єднувача.
24.07.2020 р. працівниками Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон при підключенні об'єктів споживача до електричної енергії було встановлено факт самовільного підключення, в результаті чого складено акт про порушення від 24.07.2020 р. № 135022, в якому зазначено про повторне відключення електропостачання та опломбування роз'єднувача.
Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, не погодившись із зауваженнями, зазначеними в акті про порушення від 24.07.2020 р. № 135022, звернулось до Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» з поясненнями, в яких зазначено, що споживач не здійснював самовільного підключення до електромережі, а використовував дизель - генератор.
Новокаховське міжрайонне відділення комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго» у своїй відповіді зазначило, що припинення електропостачання об'єктів споживача відбулось, у зв'язку з наявною заборгованістю.
Як зазначає позивач, відключення електропостачання об'єктів споживача 30.06.2020 р. відбулось внаслідок планових ремонтних робіт, а не через заборгованість, а подальше електропостачання припинено на підставі акту про порушення від 24.07.2020 р.
Внаслідок незаконного відключення Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України від електропостачання, споживач вимушений був використовувати дизельну електростанцію, у зв'язку з чим поніс збитки в сумі 172 714,60 грн. на оплату вартості паливно - мастильних матеріалів, які використовувались для роботи дизельгенерато.
Наведені обставини зумовили звернення Управлінням Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України до господарського суду з позовом про стягнення цих збитків з Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон.
За результатами розгляду матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини .
Необхідними елементами такої відповідальності (незалежно від вини цих органів та осіб) є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, наявність якої має бути доведена позивачем.
Для визначення юридичних підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, вину відповідача.
Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
За приписами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З огляду на зазначене позивач повинен довести, що шкода заподіяна відповідачем саме не виконанням ним умов договору, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.
При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно - наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків чи відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як зазначає Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України в позовній заяві, внаслідок незаконного відключення об'єкту споживача від електропостачання, позивач вимушений був використовувати дизельну електростанцію, у зв'язку з чим поніс збитки в сумі 172 714,60 грн. на оплату вартості паливно - мастильних матеріалів, які використовувались для роботи дизельгенератора.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 6.2 договору від 01.01.2019 р. № 190 споживач зобов'язаний, зокрема:
- виконувати умови цього договору;
- забезпечувати доступ представникам оператора системи, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки;
- у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком до цього договору.
За умовами п. 7.1 договору за оператором системи закріплено право на:
- отримання від споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії;
- безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору;
- обмежування або припинення постачання електричної енергії споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ;
- отримання від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією;
- контролювання за додержанням споживачем вимог ПРРЕЕ;
- складання актів про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Згідно з п. п. 2 п. 10.1 договору розподіл електричної енергії споживачу може бути обмежено або припинено оператором системи з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком № 4 “Порядок розрахунків” до договору.
Взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.
Відповідно до п. п. 1.2.1. п. 1.2 Правил на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з п. п. 2.1.2. п. 2.1 Правил оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Підпунктом 5.1.1. п. 5.1 Правил оператор системи має право, зокрема тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв'язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Відповідно до ч. 2 п. 7.5. Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Згідно з п. 7.10. Правил припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом системи розподілу.
Правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, операторів системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання електроустановок регулюються Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 310.
Відповідно до п. п. 11.5.1. п. 11.5 Кодексу системи розподілу послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом.
Пунктом 11.5.2. Кодексу системи розподілу визначено випадки припинення розподілу електричної енергії, зокрема за зверненням електропостачальника: несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2020 р. Акціонерне товариство «Херсонобленерго», м. Херсон звернулось до Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка з листом № 58/06-028292 про припинення розподілу електричної енергії з 10.06.2020 р., у зв'язку з наявністю заборгованості за договором про розподіл електричної енергії від 01.01.2019 р. № 190 в сумі 64 245,40 грн.
18.06.2020 р. Акціонерне товариство «Херсонобленерго», м. Херсон повторно звернулось до Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка з листом № 53/08-031541 про припинення розподілу електричної енергії з 09:00 год. 30 червня 2020 р., у зв'язку з не допуском 10.06.2020 р. представників Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон для виконання відключення об'єкту споживача «Промбаза» від електропостачання.
30.06.2020 р. надання послуг за договором про розподіл електричної енергії від 01.01.2019 р. № 190 на об'єкті споживача «Промбаза» було припинено.
В подальшому рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.11.2020 р. у справі № 923/978/20 стягнуто з Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон заборгованість в сумі 70138,48 грн. за надання послуг з розподілу електричної енергії за договором від 01.01.2019 р. № 190 за травень 2020 р.
Тобто, судовим рішенням у справі № 923/978/20 підтверджений факт порушення споживачем господарського зобов'язання в частині не оплати послуг з розподілу електричної енергії за договором від 01.01.2019 р. № 190.
З огляду на викладене та враховуючи умови договору, приписи Правив роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу системи розподілу суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суд, що відключення об'єкту споживача відбулось, у зв'язку з наявністю заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021 р. по справі № 923/1196/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління Північно - Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
М.А. Мишкіна