ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1375/20
Південно - західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання - Мамчич Р.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “РосКосметика”, м. Миколаїв
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р.
по справі № 915/1375/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РосКосметика”, м. Миколаїв
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
- Державна казначейська служба України, м. Київ
- Миколаївський окружний адміністративний суд
- П'ятий апеляційний адміністративний суд, м. Одеса
про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями та рішеннями
суддя суду першої інстанції: Олейняш Е.М.
час та місце ухвалення рішення: 24.03.2021 р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області
за участю представників сторін:
від: Товариства з обмеженою відповідальністю “РосКосметика”, м. Миколаїв: Людаєв В.С., ОСОБА_1
від: Головного управління Національної поліції в Миколаївській області: Павленко О.І.
від: Державної казначейської служби України, м. Київ: Хмельницький В.С.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “РосКосметика”, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р. по справі № 915/1375/20.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про стягнення з Державної казначейської служби України шкоди, завданої неправомірними діями Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та незаконними рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду і Одеського апеляційного адміністративного суду, грошових коштів в сумі 50 000 грн. (моральна шкода) та 12 300 грн. (витрати на професійну правничу допомогу, сплачені адвокату Беліку В. Г.).
Позивачем зазначено, що в серпні 2017 р. він звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії співробітників управління національної поліції, які 21.08.2017 р. не затримали транспортний засіб MAN 26.2939973, державний номер НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_2 ), який знаходився у розшуку на підставі постанови головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С. В. від 24.05.2017 р. ВП № 53966307;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо негайного розшуку та тимчасового затримання транспортного засобу MAN 26.2939973, державний номер НОМЕР_1 .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. у справі № 814/1793/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 р., Товариству з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2018 р. постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 р. у справі № 814/1793/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2019 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 р. скасовано, справу № 814/1793/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. у справі № 400/866/19 (новий номер справи) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв задоволено частково:
- зобов'язано Управління патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України вчинити дії з розшуку та тимчасового затримання транспортного засобу MAN 26.2939973, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до інформації, що поставлена на облік до бази даних інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» на підставі постанови головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С. В. від 05.07.2019 р. ВП № 53966307;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 р. рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. у справі № 400/866/19 в частині відмови у задоволенні позову скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв, посилаючись на приписи ст. 56 Конституції України, ст. ст. 16, 23, 1166, 1176 ЦК України та ст. 1 - 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», наполягає на наявності правових підстав для стягнення з Державної казначейської служби шкоди, завданої неправомірними діями Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та незаконними рішеннями судів адміністративної юрисдикції.
17.02.2021 р. позивач збільшив розмір заявленої до стягнення моральної шкоди до 1 200 000 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р. у справі № 915/1375/20 Товариству з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1 200 000 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що в силу положень п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна (немайнова) шкода, заподіяна юридичній особі, може полягати у приниженні її ділової репутації, а не у душевних (моральних) стражданнях, які може відчувати виключно фізична особа (людина), натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв помилково ототожнює працівників юридичної особи (фізичних осіб) з самою юридичною особою.
Щодо тверджень позивача про незаконність судових рішень, місцевий господарський суд з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду зазначив, що оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони були вчинені чи ухвалені.
Місцевим господарським судом відхилено посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв на положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» з огляду на те, що вказаним нормативно - правовим актом регулюються правовідносини відшкодування шкоди, завданої виключно громадянинові внаслідок незаконного притягнення його до відповідальності.
Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв у задоволенні позову в частині стягнення шкоди в сумі 12 300 грн., які є витратами на професійну правничу допомогу, понесеними позивачем під час розгляду адміністративної справи № 814/1793/17, місцевий господарський суд зазначив, що судові витрати, понесені в адміністративній справі, не є шкодою, яка може бути відшкодована у цивільній справі за рахунок бюджетних асигнувань адміністративного суду. Вказані витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р. у справі № 915/1375/20, Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
Позивач наполягає на тому, що оскаржуване ним рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 11 ГПК України, оскільки судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.09.2019 р. у справі № 916/1423/17, які на переконання апелянта суперечать вимогам ч. 10 ст. 11 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв наполягає на тому, що місцевий господарський суд повинен був застосувати до спірних правовідносин аналогію закону та права, а висновки Верховного Суду, викладені ним у постановах, на думку апелянта, не є обов'язковими.
Зазначаючи про порушення норм матеріального права, апелянт вказує про безпідставність не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Як встановлено Господарським судом Миколаївської області, і ці обставини підтверджуються матеріалами справи,
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 30.04.2017 р. у цивільній справі № 22-ц/784/681/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика», м. Миколаїв до фізичної особи ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнуто з останнього, як власника джерела підвищеної небезпеки, 16 182 грн. шкоди та 2 893 грн. судових витрат.
Постановою державного виконавця від 24.05.17 р. ВП № 53966307 автотранспортний засіб MAN 26.2939973 з державним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , було оголошено у розшук.
21.08.17 р. представниками Товариства з обмеженою відповідальінстю «Роскосметика», м. Миколаїв самостійно розшукано зазначений автомобіль та за телефоном « 102» викликано представників поліції. Проте, співробітниками Головного управління Національної поліції Миколаївської області тимчасове затримання транспортного засобу боржника здійснено не було.
29.08.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області про визнання неправомірними дій співробітників Головного управління Національної поліції в Миколаївської області щодо не затримання 21.08.2017 р. транспортного засобу MAN 26.2939973 з державним номером НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), який знаходився у розшуку на підставі постанови головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С.В. від 24.05.2017 р. ВП № 53966307, та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївської області вчинити дії щодо негайного розшуку та тимчасового затримання вказаного транспортного засобу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. у справі № 814/1793/17 Товариству з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 р. у справі № 814/1793/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. - без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2018 р. постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 р. у справі № 814/1793/17 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2019 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв задоволено. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 р. у цій справі скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. у справі 400/866/19 (новий номер справи) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика», м. Миколаїв до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Управління патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задоволено частково.
Зобов'язано Управління патрульної поліції м. Миколаєва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України вчинити дії щодо розшуку та тимчасового затримання транспортного засобу боржника, відповідно до інформації, що поставлена на облік до бази даних до інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» на підставі постанови головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої службі Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Лялюк С.В. від 05.07.2019 р. ВП № 53966307.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роскосметика», м. Миколаїв задоволено повністю.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо невнесення інформації про розшук транспортного засобу боржника до бази даних ІІПС «Армор» та ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позов в цій частині.
Визнано протиправною бездіяльність Управління інформаційно - аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо невнесення інформації про розшук транспортного засобу MAN 26.2939973 державний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , до бази даних ІІПС «Армор» згідно з постановою Головного державного виконавця Вітовського районного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Лялюк С.В. від 24.05.2017 р. ВП № 53966307.
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 р. залишено без змін.
На час розгляду справи № 915/1375/20 місцевим господарським судом адміністративна справа № 400/866/19 перебувала в провадження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
28.08.2017 р. між адвокатом Бєліком В. Г. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Роскосметика», м. Миколаїв укладено договір про надання правової допомоги адвокатом.
За умовами цього договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу замовнику у відновленні прав товариства, які порушені Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області щодо не затримання 21.08.17 р. транспортного засобу MAN 26.2939973 державний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Також адвокат повинен надавати правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв, якщо його права будуть порушені суддями при розгляді адміністративного позову.
Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань і може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2. договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 12 300 грн.
На підтвердження факту прийому клієнтом юридичних послуг, наданих адвокатом з 28.08.2017 р. по 03.03.2020 р., за договором про надання правової допомоги від 28.08.2017 р. складено акт приймання - передачі виконаних юридичних послуг адвокатом від 03.03.2020 р.
Відповідно до п. 2 акту клієнт здійснив перевірку наданих адвокатом послуг і підтверджує, що адвокат здійснив:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань кримінального кодексу України;
2) складання адміністративного позову від 28.08.17 р.;
3) складання апеляційної скарги від 22.11.17 р. справа 814/1793/17;
4) складання заяви від 04.01.19 р. вих. № 04/1/19 про стан розгляду справи в касаційному суді (справа 814/1793/17);
5) складання заяви від 02.01.19 р. вих. № 2-01 про розгляд справи в режимі відеоконференції;
6) складання касаційної скарги від 17.01.18 р. у справі № 814/1793/17;
7) складання відповіді на відзив вих. № 16-04 справа № 400/866/19;
8) складання клопотання від 11.05.19 р. № 11-05 у справі № 400/866/19;
9) складання заяви про зміну предмету позову від 24.06.19 р. № 24-06 у справі № 400/866/19;
10) складання заяви про розподіл судових витрат від 12.08.19 р. № 12-08 у справі № 400/866/19;
11) складання апеляційної скарги від 11.09.19 р. № 11-09 у справі № 400/866/19;
12) складання пояснення від 28.10 № 28-10;
13) складання клопотання від 12.02.19 р. № 12-02;
14) складання заяви від 03.01.2020 р. вих. № 3-01 про надання виконавчого документу у справі № 400/866/19;
15) складання заяви від 14.01.2020 р. вих. № 14-01 про виправлення помилки суду в виконавчому листі у справі № 400/866/19;
16) складання заяви від 31.01.2020 р. вих. № 31-01 про розгляд питання ухвалення додаткового рішення без участі представника;
17) складання заяви від 07.02.2020 р. вих. № 7-02 про внесення виправлення в судове рішення у справі 400/866/19.
Загальна оплата послуг адвоката у вказаний вище період «з без ПДВ» складає 12 300 грн.
Акт підписано та скріплено печатками сторін.
Платіжним дорученням від 03.03.2020 р. № 1336 Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв перерахувало адвокату Бєліку В. Г. грошові кошти в сумі 12 300 грн., із зазначенням призначення платежу: «оплата послуг адвоката згідно договору № б/н від 28.08.2017 р. по рах. № 3/РК-3 від 02.03.2020 р.».
Отже, причиною звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв з позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 1 200 000 грн. та грошових коштів в сумі 12 300 грн., які за своєю правовою природою є платою за професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатом Бєліком В. Г. під час розгляду судом адміністративної юрисдикції справи № 814/1793/17 (новий номер - № 400/866/19), стало тривале невиконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 30.04.2017 р. у цивільній справі № 22-ц/784/681/17 через неналежне виконання органом державної виконавчої служби та Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області своїх повноважень, а також чисельні скасування Верховним Судом судових рішень судів адміністративної юрисдикції, ухвалених за результатами розгляду справи № 814/1793/17 (№ 400/866/19).
Розглянувши матеріали справи,заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв не підлягає задоволенню, з огляду на наступні обставини.
В силу положень ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 2 ч. 2 цієї норми серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено майнову (матеріальну) та моральну шкоду, завдану іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За змістом статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За приписами ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Визначення терміну «ділова репутація» наведене у п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III (зі змінами та доповненнями).
За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
Отже, виходячи з комплексного аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції зазначає, що юридична особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди внаслідок приниження її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 2 ГПК України змагальність сторін є однією з основних засад господарського судочинства.
Реалізація принципу змагальності сторін полягає в тому, що в силу положень ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що в справі відсутні докази того, що неправомірні дії Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області призвели до приниження ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв. Не доведено також і факту спричинення позивачу немайнової шкоди судовими рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду/П'ятого апеляційного адміністративного суду, ухваленими за результатами розгляду справи № 814/1793/17 (№ 400/866/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов у сукупності: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає настання відповідальності.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв.
Через недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди надання оцінки іншим доводам апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв є недоцільним.
Щодо стягнення шкоди в сумі 12 300 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказані витрати за своєю правовою природою є витратами на професійну правничу допомогу, понесеними у зв'язку з розглядом судами адміністративної юрисдикції справи № 814/1793/17 (№ 400/866/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат в адміністративній справі врегульований ст. 139 КАС України.
У резолютивній частині рішення (постанови) суд зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 246, п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 322, п. п. «б» і «в» п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України).
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.05.2019 р. у справі № 489/5045/18 (провадження № 14-191цс19) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв до Одеського апеляційного адміністративного суду про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням суду, а саме сплаченого судового збору в адміністративній справі № 814/1793/17, судові витрати, понесені в адміністративній справі, зокрема і сплачений судовий збір, не є шкодою, що може бути відшкодована у цивільній справі за рахунок бюджетних асигнувань адміністративного суду, рішення якого було скасоване в адміністративній справі судом вищої інстанції.
Означені витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими КАС України (п. 32).
Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, понесених під час розгляду адміністративної справи, вирішує у встановленому процесуальним законом порядку відповідний адміністративний суд, а не загальний суд у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства (п. 33 постанови).
Отже, з огляду на викладені обставини, Господарський суд Миколаївської області дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 300 грн., понесених під час розгляду адміністративної справи № 814/1793/17 (№ 400/866/19), оскільки ці витрати мають розподілятися та відшкодовуватися в порядку, встановленому КАС України.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 та ч. 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За результатами апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р. у справі № 915/1375/20 є законним та обґрунтованим, а тому правові підстави для його зміни або скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 р. у справі № 915/1375/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика», м. Миколаїв без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2021 р.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді: О.Ю. Аленін
М.А. Мишкіна