"11" червня 2021 р. Справа № 914/2177/15
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Товстина Івана Васильовича, м. Львів б/н від 26.05.2021
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015, повне рішення - 17.08.2015 (суддя Щигельська О.І.)
у справі №914/2177/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпро
до відповідача Фізичної особи-підприємця Товстина Івана Васильовича, м. Львів
про стягнення 21 008, 35 грн
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Товстина І.В. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 6 000,00 грн заборгованості за кредитом, 7 211, 11 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 5 502, 95 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 1 457, 41 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 754, 22 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подано апеляційну скаргу б/н від 26.05.2021 на зазначене рішення суду.
Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому покликається на те, що копію оскаржуваного рішення ним не отримано. Про його існування дізнався лише 26.06.2020 після отримання постанови від 21.06.2019 про закінчення виконавчого провадження. Покликається на неможливість отримання поштової кореспонденції у зв'язку із перебуванням в районах проведення антитерористичної операції. Апеляційну скаргу подано 26.05.2021.
Розглянувши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-19 від 03.10.2017.
Судове рішення від 12.08.2015 у справі, що розглядається набрало законної сили до набрання чинності нової редакції ГПК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно з ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).
Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10 2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
У ч.2 ст.261 ГПК України (чинній з 15.12.2017) визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1)подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Здійснивши аналіз зазначеної норми, суд констатує, що у ній врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку. Тоді як строки оскарження судових рішень суду першої інстанції, ухвалених до 15.12.2017, врегульовані у ст.93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами ч.2 ст.261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
Щодо покликання апелянта на неотримання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, копію ухвали від 07.07.2015 про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду, копію ухвали від 20.07.2015 про відкладення розгляду справи та рішення від 12.08.2015 у справі надіслано на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу, а саме: 79054, м.Львів, вул.Виговського, буд.45-А, які повернуто установою зв'язку із відміткою: «За закінченням терміну зберігання».
Як вбачається із долученої до апеляційної скарги копії паспорта громадянина України, ця ж адреса і є місцем реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, процесуальні документи суду першої інстанції надсилалися апелянту за належною адресою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права судом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 та від 15.03.2018, винесених по справах №911/1163/17 та №910/32340/15.
З наведеного вбачається, що фізична особа-підприємець зобов'язана забезпечити отримання поштової кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
При цьому суд апеляційної інстанції критично оцінює покликання скаржника на відсутність фізичної можливості отримувати поштову кореспонденцію з огляду на перебування в зоні АТО, враховуючи таке.
Як зазначає скаржник в апеляційній скарзі та вбачається з контракту про проходження військової служби, громадянин ОСОБА_1 перебував на службі у військовій частині лише із 25.02.2017 по 11.02.2021. Тобто апелянт розпочав військову службу через 1,5 роки після ухвалення оскаржуваного рішення.
Окрім цього суд зазначає, що на виконання рішення суду Залізничним відділом ДВС м. Львова було відкрито виконавче провадження та звернено стягнення на заробітну плату відповідача. Зазначене ставить під сумнів доводи скаржника про необізнаність щодо існування судової справи, оскільки із заробітної плати вираховувалися кошти на виконання судового рішення у цій справі.
Матеріалами справи підтверджується, що апеляційну скаргу подано особою, яка була належно повідомлена про розгляд справи, а також, що пропуск строку на апеляційне оскарження не виник внаслідок обставин непереборної сили.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 ч.2 ст.261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження саме на підставі ч.2 ст.261 ГПК України виключає необхідність застосування судом ч.3 ст.260 ГПК України.
Судова колегія зазначає, що у зв'язку із надходження апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного господарського суду без матеріалів справи та необхідністю витребування матеріалів справи з метою встановлення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, датою постановлення цієї ухвали є 11.06.2021.
Керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Товстина Івана Васильовича, м. Львів б/н від 26.05.2021 на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 у справі №914/2177/15.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою з додатками, всього на 24 арк., надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак
Судді Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець