Справа № 2а-1330/10/2570
19 травня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Сердюк Д.О.,
з участю представника позивача Ковальчука О.О.,
представника відповідача Прищепи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РМК-Росток» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконними дій, нечинними рішення та припису, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РМК-Росток» (далі - ТОВ «РМК-Росток») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконними дій щодо проведення планової перевірки в період з 25.01.2010 року по 29.01.2010 року, нечинними рішення № 12 від 04.02.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припису № 13 від 04.02.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін. Свої вимоги обґрунтовують тим, що рішення та припис є незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству Україну, а дії відповідача щодо проведення планової перевірки позивач вважає, такими, що суперечать постанові Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року» від 21 травня 2009р. N 502. Крім того зазначають, що рішення та припис суперечать чинному законодавству України, оскільки вони винесені на підставі та з застосуванням підзаконних нормативно-правових актів, які на день проведення перевірки втратили свою чинність, а саме розрахунок необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 4822,00 грн. здійснювався з урахуванням граничних розмірів плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих та непродовольчих товарів затверджених розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 09.12.2005 року № 347. Також зазначають, що у відповідності до розпоряджень Чернігівської обласної державної адміністрації палата у розмірі 4,00 грн. повинна бути для надання місць на платних автостоянках за наявності їх на ринку, стоянка автомобілів на території ринку з метою їх розвантаження та навантаження. В даному ж випадку в ціну стоянки авто включається як і передбачена вартість в розмірі 4,00 грн. так і вартість стоянки авто не з метою його навантаження чи розвантаження, а з метою стоянки авто на ніч. В зв'язку з чим є відповідні накази по підприємству про затвердження калькуляції вартості обслуговування платної стоянки на плодоовочевій базі, в тому числі й щодо охорони автомобілів, які знаходяться на стоянці позивача не з метою навантаження чи розвантаження, а з метою стоянки транспортних засобів на ніч. Крім того, відповідачем невірно було застосовано приписи Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 30.06.2009 року за № 638/109, не перевірено строк дії договорів суборенди та момент укладання таких договорів між позивачем та суборендарями, що в свою чергу з акту перевірки не дає можливості встановити порушення позивачем п. 9 Порядку від 30.06.2009 року за № 638/109, оскільки відсутній встановлений факт укладання нових договорів суборенди після 21.07.2009 року з порушенням п. 9 Порядку № 638/109.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та крім того пояснив, що
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволенні просила відмовити в повному обсязі та пояснила, що перевірка була проведена в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства України. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.09 р.№ 502 передбачає органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику. Держцініспекції, щодо визначення ступенів ризику керуються постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 року N 483 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення план заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)», відповідно до п. 3 якої позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, так як реалізує послуги в обсязі, що перевищує 500 тис. гривень на рік.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області 29 січня 2010 року проведено планову перевірку ТОВ «РМК-Росток» з питань дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 278 від 05.03.2009 року «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи» та наказу Міністерства економіки України і Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 638/109 від 30.06.2009 року «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів».
За результатами перевірки складено акт № 007012 від 29.01.2010 року, в якому зафіксовано, що позивачем за період з 30.04.2009 року по 24.01.2010 року застосовувалась плата за послугу «Стоянка авто» в розмірі, що перевищує затверджені граничні розміри плати, в результаті чого, сума необґрунтовано одержаної виручки за вказаний період склала 4822,00 грн.; за період з серпня по грудень 2009 року позивачем при передачі орендованих приміщень та площ в суборенду застосовувалась орендна плата за такі приміщення та площі в розмірах, що сумарно перевищує 20 відсотків розміру зазначеного у договорі оренди та сума необґрунтовано одержаної виручки за вказаний період склала 228908,63 грн. Всього сума необґрунтовано одержаної виручки ТОВ «РМК-Росток» за період з 30.04.2009 року по 24.01.2010 року склала 233 730, 63 грн.
За результатами розгляду акту перевірки № 007012 від 29.01.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області прийнято рішення № 12 від 04 лютого 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно з яким було вирішено вилучити у позивача у доход державного бюджету 233730,63 грн. та 467461,26 грн. штрафу.
Крім того 04.02.2010 року відповідачем видано припис № 13 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, згідно якого позивач в місячний термін повинен усунути порушення державної дисципліни цін шляхом приведення плати за послуги «Стоянка авто» та оренду у відповідність до вимог наказу Мінекономіки і Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 року № 638/109 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» та розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 09.12.2005 року № 347 «Про граничні розміри плати за послуги ринків».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» проведення державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами).
Згідно Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1819 від 13 грудня 2000 року Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держінспекція) є урядовим органом державного управління, яким діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно ст. 8 вищезазначеного закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року» від 21 травня 2009р. N 502 передбачається органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. N 483 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення план заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)» до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику можуть бути віднесені ті, що: займають монопольне (домінуюче) становище на ринку; є суб'єктами природних монополій; реалізують продукцію, товари і послуги в обсязі, що перевищує 500 000 гривень на рік; провадять діяльність з реалізації продукції, товарів і послуг, коливання (тарифів) на які протягом місяця перевищує 10 відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, так як реалізує послуги в обсязі, перевищує 500 тис. гривень на рік, оскільки чистий дохід від реалізації за 2009 рік склав 1012800 гривень.
Враховуючи вище зазначене Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області як орган державного нагляду контролю при здійсненні перевірки діяла у межах свої повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ «РМК-Росток» застосовувалась плата за послугу «Стоянка авто» в розмірі 5,00 грн., що перевищує граничні розміри плати, затверджені розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації № 347 від 09.12.2005 року та призвело до одержання необґрунтованої виручки за період з 30.04.2009 року по 24.01.2010 року в розмірі 4822,00 грн.
Відповідно до п. 5 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації N 351 від 21 вересня 2006 року «Про граничні розміри плати за послуги ринків» зареєстрованого в Чернігівському обласному управлінні юстиції 5 жовтня 2006 р. за N 32/617 визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації від 9 грудня 2005 року N 347 «Про граничні розміри плати за послуги ринків» для застосування ТОВ «Прилуцький ринок», іншими ринками системи споживчої кооперації.
Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації встановлено, що палата у розмірі 4,00 грн. повинна стягуватись для надання місць на платних автостоянках за наявності їх на ринку, стоянка автомобілів на території ринку з метою їх розвантаження та навантаження.
Відповідачем при перевірці в ціну стоянки авто враховано як і передбачена вартість стоянки авто з метою його навантаження чи розвантаження так і з метою стоянки авто на ніч. В матеріалах справи наявні відповідні накази по підприємству про затвердження калькуляції вартості обслуговування платної стоянки на плодоовочевій базі, в тому числі й щодо охорони автомобілів, які знаходяться на стоянці позивача не з метою навантаження чи розвантаження, а з метою стоянки транспортних засобів на ніч.
Крім того перевіркою встановлено, що товариством при передачі орендованих у закритого акціонерного товариства «Чернігівський РМК» приміщень та площ в оренду третім особам (суборенду) застосовувалась орендна плата за такі приміщення та площі в розмірах, що перевищує 20 відсотків розміру зазначеного у договорі оренди, укладеному з закрити акціонерним товариством «Чернігівський РМК», в результаті чого ТОВ «РМК-Росток» порушено п. 9 розділу 11 «Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів», затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економіки України від 30.06.2009 року № 638/109, що призвело до отримання необґрунтованої виручки за період з серпня по грудень 2009 року в розмірі 228908,63 грн.
При проведенні перевірки відповідачем було проігноровано та не перевірено строк на який укладалися договори суборенди між позивачем та суборендарями. Окрім того, відповідачем було здійснено перевірку договорів суборенди, які були укладені між позивачем та суборендарями до 30.06.2009 року, тобто до моменту прийняття наказу Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 року N 638/109 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» та його реєстрації в Мінюсті (3 липня 2009 р. за N 600/16616), а також набрання ним законної сили.
Між тим у відповідності до п. 1 та п. 2 Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 30.06.2009 року за № 638/109 порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - Порядок) визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (далі - ринки).
Цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладанні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках.
Прийнятим Порядком не було зобов'язано суб'єктів господарювання здійснювати переукладання раніше укладених договорів оренди чи суборенди в частині застосування розміру орендної плати з урахуванням приписів цього Порядку.
Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, прийнятий порядок розповсюджує свою дію при укладанні нових договорів суборенди між позивачем та суборендарями з 21.07.2009 року.
Проте ніяких нових договорів суборенди з 21.07.2009 року по даний час позивач будь з ким не укладав.
Таким чином, відповідачем невірно було застосовано приписи Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів від 30.06.2009 року за № 638/109, не перевірено строк дії договорів суборенди та момент укладання таких договорів між позивачем та суборендарями, що в свою чергу з акту перевірки не дає можливості встановити порушення позивачем п. 9 Порядку від 30.06.2009 року за № 638/109, оскільки відсутній встановлений факт укладання нових договорів суборенди після 21.07.2009 року з порушенням п. 9 Порядку № 638/109.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «РМК-Росток» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області в частині визнання нечинними рішення № 12 від 04.02.2010 року та припису № 13 від 04.02.2010 року є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РМК-Росток» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області № 12 від 04.02.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та припис № 13 від 04.02.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін - визнати нечинними.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 25 травня 2010 р.
Суддя: Сорочко Є.О.