Справа № 2а-2091/10/2570
20 травня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції у м.Чернігові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
27.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 10682,23 грн. за рахунок активів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем було порушено. п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.2.3.1 п.2.3 ст. 2 та п.9.3, п.9.4. п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7617,80 грн., у тому числі по періодах за вересень 2009 року в сумі 6839,20 грн., за жовтень 2009 року в сумі 464,40 грн., за листопад 2009 року в сумі 314,20 грн. та п.п.4.1.4 «а» п.4.1 ст. 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, не подані податкові декларації по податку на додану вартість: вересень, жовтень, листопад 2009 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Встановлено, що 09.10.1997 року Талалаївською районною державною адміністрацією Чернігівської області зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. На податковому обліку перебуває з 17.05.2005 року.
15 січня 2010 року працівниками Бахмацької МДПІ було проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.
В ході перевірки було встановлено, що в порушення:
1. п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п.2.3.1 п.2.3 ст. 2 та п.9.3, п.9.4. п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 7617,80 грн., у тому числі по періодах за вересень 2009 року в сумі 6839,20 грн., за жовтень 2009 року в сумі 464,40 грн., за листопад 2009 року в сумі 314,20 грн.
2. п.п.4.1.4 «а» п.4.1 ст. 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, не подані податкові декларації по податку на додану вартість: вересень, жовтень, листопад 2009 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011700/0 від 20.01.2010 року, яким ОСОБА_1 нараховано суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 7617,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4331,80, а всього 11949,60 грн.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 являється платником ПДВ з 18.05.2005 року по 31.01.2008 року був включений до реєстру платників ПДВ та отримав свідоцтво платника ПДВ.
31.01.2008 р. підприємцем подано заяву про виключення з реєстру платника ПДВ.
На підставі наданих підприємцем документів: книги обліку розрахункових операцій, звітів КОРО, накладних, чеків та квитанцій документальною перевіркою встановлено, що в 3 кварталі 2009 року суб'єкт господарювання ОСОБА_1 одержав валовий дохід в сумі 334196,33 грн., за 2009 рік валовий дохід в сумі 338089,03 грн. За січень-липень 2009 року обсяг виручки від реалізації товарів склав 287573,73 грн. виручка. З початку року, яка становила 300000 грн. була отримана 11 серпня 2009 року, а за січень - серпень вона становила 326935,94 грн.
Відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п.п. 7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.
Відповідно до п. 9.3, п.9.4, п. 9.5, п.9.6 ст. 9 цього ж Закону реєстрація палтника здійснюється за місцем знаходження платника.
Згідно абз. 4 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.10.2 ст. 2 цього ж Закону особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Таким чином суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідно до п.9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість подавши до відповідного податкового органу реєстраційну заяву у вересні 2009 року.
Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.п. 5.2.2 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
На виконання вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено першу податкову вимогу від 04.02.2010 року № 1/12, яка була отримана відповідачем 04.02.2010 р., та другу податкову вимогу від 09.03.2010 р. № 2/20, яка була отримана відповідачем 09.03.2010 р.
Бахмацькою МДПІ прийнято рішення № 2 від 09.04.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У лютому 2010 року відповідачем сплачено 1412,96 грн. податкового боргу. Штрафна санкція за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0000051700/0 від 04.03.2010 року становить 141,30 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, враховуючи донараховану суму ПДВ, нараховані штрафні санкції та сплату боргу, становить 10682,23 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 10682,23 грн. за рахунок його активів та перерахувати на р/р 31110029700507, УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22827315, державний бюджет Талалаївського району.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бородавкіна С.В.