ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 640/20466/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №0379043309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що єдиний внесок за найманих працівників у період з 21.12.2013 по 02.02.2015 сплачувався нею, однак у період з 21.12.2013 по 04.09.2015 такий внесок помилково сплачувався на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 , у той час коли, вірним рахунком був № НОМЕР_2 . На думку ОСОБА_1 , помилка у платіжних документах не є достатньої підставою для висновку про несплату, несвоєчасну сплату єдиного внеску за найманих працівників, і як, наслідок наявність підстав для застосування штрафу.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, контролюючий орган вказує, що позивачем сплата здійснювалась на рахунок, передбачений для сплати єдиного внеску у разі укладення договору про добровільну участь на всі випадки (за кодом 71050000), що, в свою чергу, спричинило виникнення недоїмки за кодом платежу 71010000, а тому застосування штрафних санкцій, на його думку, є правомірним.
Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, де наполягає, що помилка у коді бюджетної класифікації не несе ніяких збитків державі, а тому вважає відсутніми підстави для застосування штрафних санкцій.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 27.04.2020 №0222083309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 6445,97 грн.
Не погоджуючись із наведеним рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2020 №19195/6/99-00-06-03-01-06 скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано контролюючий орган винести та направити нове рішення. Вказане рішення було мотивовано тим, що ГУ ДПС у м. Києві не враховувало заяву позивача про перерахування помилково сплачених коштів від 02.12.2015, що призвело до невірного розрахунку пені.
08.07.2020 ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №0379043309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 6347,76 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Рішенням Державної податкової служби України від 13.08.2020 №25444/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача залишено без розгляду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд звертає увагу на наступне.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів (пп. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6, абзацу 1 частини 8, пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Згідно норм частини 7 статті 9 зазначеного Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому, з 11.08.2013 набрали чинності положення частин 5 і 10 статті 9 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 04.07.2013 N 406-VI, відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.
У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Аналогічна норма щодо своєчасності сплати єдиного внеску була передбачена в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 455).
Так, у пункті 4.2 розділу IV Інструкції № 455 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.
Одночасно, положеннями підпунктів 4, 5 і 7 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 № 74/194 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за № 436/6724 та діяв до 31.01.2014) передбачено наступне.
Інформація про реквізити відкритих (перевідкритих) рахунків для зарахування платежів до державного та місцевих бюджетів, операції на яких здійснюватимуться у термін не раніше 10 робочих днів від дати відкриття (перевідкриття) цих рахунків, надається управліннями та управліннями (відділеннями) Державного казначейства України відповідним органам державної податкової служби України, Державним казначейством України - Державній податковій адміністрації України (в частині рахунків, відкритих на центральному рівні) протягом 3 робочих днів з дня відкриття (перевідкриття) цих рахунків.
Органи державної податкової служби повідомляють реквізити аналітичних рахунків платникам.
Щомісячно, не пізніше 4-го числа місяця, наступного за звітним, управління (відділення) Державного казначейства проводять з відповідними органами податкової служби звірку доходів за всіма кодами бюджетної класифікації на підставі даних про надходження до державного та місцевих бюджетів та відомостей розподілу коштів станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним. За результатами складаються акти звірки (додатки 2, 2.1, 2.3, 2.4). Акти звірки органів, підпорядкованих Державному казначейству, Державній податковій адміністрації, разом із звітами про виконання доходної частини державного та відповідних місцевих бюджетів у терміни, передбачені для надання звітів, в обов'язковому порядку надсилаються до органів вищого рівня.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, з урахуванням доводів сторін, суд зазначає, що позивачем сплачувався єдиний внесок хоча із помилковим рахунком та із відмінною бюджетною класифікацією. В той же час, в призначеннях платежу позивачем чітко було зазначено «ЄСВ за__період і сума. Зазначене підтверджено копіями платіжних доручень за спірний період, які долучені до позовної заяви. Водночас, варто відмітити, що контролюючий орган не заперечував факт такої сплати, проте вказував, що внаслідок сплати позивачем на рахунок, передбачений для сплати єдиного внеску у разі укладення договору про добровільну участь на всі випадки (за кодом 71050000), що, в свою чергу, спричинило виникнення недоїмки за кодом платежу 71010000, що, в свою чергу, і стало підставою для застосування штрафних санкцій.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд акцентує увагу на тому, що нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною 1 статті 43 та частиною 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 лютого 2021 (справа №826/9800/16), від 25 березня 2019 року (справа №823/567/17), від 11 квітня 2019 року (справа №822/3323/17), від 16 грудня 2020 року (справа №806/1146/16) та Верховним Судом України у постановах від 16 червня 2015 року (справа №21-377а15) та від 2 грудня 2015 року (справа №826/6059/13-а).
Позивач фактично сплатив єдиний внесок на рахунок, який призначений для перерахування грошового зобов'язання до державного бюджету, але за іншим кодом бюджетної класифікації та рахунком, отже відсутні підстави для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений Законом строк.
Відсутність складу правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного рішення, унеможливлює застосування відповідальності до платника єдиного внеску, а відтак суд вважає наявними підстави для задоволення адміністративного позову.
Інші доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву суд не приймає як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, адже наголошує, що фактично позивачем сплачено єдиний внесок на рахунок, який призначений для перерахування грошового зобов'язання до державного бюджету.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на не відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати по сплаті судового збору слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-74, 77-78, 139, 142, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №0379043309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева