справа № 380/8613/21
з питань залишення позовної заяви без руху
11 червня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпраці у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» про застосування заходів реагування -
Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія», у якій просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме:
- заборонити експлуатацію посудин, що працюють під тиском (зав. № 115181, зав. № 115215);
- заборонити виконання робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
- заборонити виконання робіт 5 операторів АЗС Львівська область м. Перемишляни вул. Міжгірська буд. 4 корпус А Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» - до усунення зазначених в акті порушень.
В обґрунтування позову зазначено, що в результаті позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного уповноваженими особами позивача, виявлені факти порушення вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, у тому числі й порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія». У зв'язку з існуючою, на думку позивача, небезпекою він звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 02.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від відповідача надійшла заява з процесуального питання (вх. № 6888ел від 08.06.2021), у якій просить позовну заяву в справі № 380/8613/21 залишити без руху. В обґрунтування зазначив, що позивачем всупереч п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, що, на думку відповідача, ставить під сумнів наявність таких документів загалом. Крім цього, стверджує, що позивач не направив відповідачу додатків 5 та 6 до позовної заяви, чим порушив ч. 2 ст. 161 КАС України. Відповідач також звернув увагу, що позовна заява підписана начальником О.О. Вільховою, однак до матеріалів справи не долучено доказів повноважень особи, яка її підписала, що, на думку відповідача, ставить під сумнів наявність у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності. Відповідач вважає, що вказані недоліки є підставою для залишення позовної заяви без руху також після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), суд вирішив заяву відповідача розглянути в порядку письмового провадження.
При вирішенні поданої заяви суд враховує таке.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості щодо наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
З матеріалі справи судом встановлено, що в позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у позивача чи інших осіб оригіналів доданої до позовної заяви документів.
З цього приводу суд зазначає, що встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд повинен детально вказати в ухвалі, які саме недоліки допущені, яким чином їх належить усунути і у який термін.
Для залишення позовної заяви без руху, недоліки позовної заяви повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.
Частинами 13, 15 ст. 171 КАС України визначено: суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що порушення відповідачем п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в частині зазначення відомостей щодо наявності у позивача чи інших осіб оригіналів доданої до позовної заяви документів, на яке позивач посилається як на підставу для залишення позовної заяви без руху, носить формальний характер та не перешкоджало вирішенню суддею питання про відкриття провадження у справі. Крім цього, всі додані до позовної заяви документи засвідчені позивачем у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що такі документи було створено позивачем або вони перебувають у його розпорядженні.
Щодо підписання позовної заяви особою, яка, на думку відповідача, не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (ч. 4 ст. 55 КАС України).
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво».
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України доповнено пунктом 16-1, підпунктом 11 якого передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» № 1401-VIII від 02.06.2016.
Таким чином, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовано лише питання представництва.
Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Статтею 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом - Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначено статтею 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Позовну заяву, подану від імені Головного управління Держпраці у Львівській області, підписано начальником Головного управління Держпраці у Львівській області О.О. Вільховою. Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ОСОБА_1 є керівником Головного управління Держпраці у Львівській області (код за ЄДРПОУ 39778297).
З огляду на вказане суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання позовної заяви.
Крім цього, до позовної заяви додано копії наказів Державної служби України з питань праці «Про призначення начальника Головного управління Держпраці у Львівській області» № 47-кт від 26.06.2015 та «Про оголошення наказу» № 64-к від 26.06.2015, відповідно до яких ОСОБА_1 з 26.06.2015 призначено на посаду начальника Головного управління Держпраці у Львівській області.
Щодо відсутності доказів надіслання позивачем додатків 5 та 6 відповідачу суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 161 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На виконання вимог цієї норми позивачем додано до позовної заяви оригінал опису вкладення на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» та списку згрупованих відправлень від 24.05.2021 з відміткою відділення поштового зв'язку про прийняття.
Твердження відповідача про необхідність надіслання йому також додатків № 5 та № 6 суд оцінює критично, оскільки такі подано лише для суду, про що позивачем здійснено відповідну відмітку. Крім цього, такі стосуються підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності підписанта позовної заяви та не є доказами ст. 72 КАС України.
При цьому суд звертає увагу, що питання щодо відповідності позовної заяви Головного управління Держпраці у Львівській області вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, вирішувалося судом при винесенні ухвали про відкриття провадження у справі.
За таких обставин заява відповідача з процесуального питання є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі № 380/8613/21 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур