Справа № 126/637/21
Провадження №11-кп/801/703/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2021 року у кримінальному провадженні № 12021025100000077 від 13.03.2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непраюючого, неодруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_8
Заступник керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та просив вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2021 року скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, провадження призначено до нового розгляду в суді першої інстанції.
Вироком Бершадського районного суду Вінницької області 25.03.2021 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З вироку суду першої інстанції вбачається, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
12.03.2021 близько 22 год. обвинувачений ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «DAEWOO NEXIA» д.н.з. НОМЕР_1 приїхав до місця проживання колишньої співмешканки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою АДРЕСА_2 , де спільно з останньою поїхав до м. Бершадь Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області. В подальшому під час руху того ж дня близько 22 год. 30 хв., повертаючись з міста Бершадь по вулиці Покровській, перебуваючи за кермом автомобіля, у ОСОБА_7 виник конфлікт із ОСОБА_9 , під час якого він, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар ребром долоні своєї правої руки в ділянку ротової та носової частини обличчя ОСОБА_9 , яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля.. Після чого, перебуваючи неподалік автозаправки «ТАТОІL» в м. Бершадь по вул. Покровській, ОСОБА_7 зупинив автомобіль на узбіччі, а ОСОБА_9 вийшла з автомобіля й почала тікати. Тоді обвинувачений наздогнав потерпілу, яка, спіткнувшись, впала на правий бік. Потім він, знаходячись над ОСОБА_9 , продовжуючи свої протиправні дії, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в ділянку ротової частини обличчя ОСОБА_9 . В результаті цих умисних дій він заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та синця на спинці носа, синців на слизовій оболонці верхньої губи та на яснах, а також синця на правому стегні.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що з вказаними досудовим розслідуванням обставинами погодились усі учасники кримінального провадження, однак Бершадський районний суд Вінницької області , ухвалюючи вирок від 25.03.2021 року відносно ОСОБА_7 та кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я , з незрозумілих підстав визнав доведеним спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 лише у вигляді забою м'яких тканин та синця на спинці носа , синців на слизовій оболонці верхньої губи та на яснах, також синця на правому стегні, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 16 від 16.03.2021 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров”я, тобто дії, які підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 125 КК України.
При цьому, встановивши інші обставини (наслідки) вчинення кримінального правопорушення, а ніж ті, які були встановлені досудовим розслідуванням і які визнано сторонами, без їх виклику в судове засідання, Бершадський районний суд Вінницької області, ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_9 у мотивувальній його частині взагалі не обгрунтував своє рішення.
Судом допущено порушення вимог ст. 381, ст. 337, ст. 374 КПК України, які перешкодили ухвалити законний та обгрунтований вирок, а тому вони є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також, Бершадський районний суд Вінницької області, визнавши винуватим ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України не вказав, у порушення ст. 51 КК України, який саме вид покарання він призначив останньому, не дотримався суд вимог закону України про кримінальну відповідальність , а саме ст. 53 КК України, та не зважаючи на постанову Верховного Суду України від 01.10.2015 року призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України тільки у певній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян без визначення такого покарання у грошовій сумі.
За таких обставин, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність ст. 53 КК України, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для скасування вироку.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, просив вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2021 року скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, провадження призначити до нового розгляду в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Перевіряючи правильність вироку, суд апеляційної інстанції установив порушення, які він не може виправити, використовуючи свої повноваження, тому вважає, що вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_10 , підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
За приписами ч.1, ч.3 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
При цьому, згідно п.2 ч.3 ст. 374 КПК України мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення зазначаються у мотивувальній частині вироку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження Бершадський районний суд, ухвалюючи вирок від 25.03.2021 року відносно ОСОБА_7 кваліфікував його дії за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Формулюючи обвинувачення, визнане судом доведеним суд першої інстанції виклав обставини спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 лише у вигляді забою м'яких тканин та синця на спинці носа, синців на слизовій оболонці верхньої губи та на яснах, також синця на правому стегні, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 16 від 16.03.2021 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров”я.
Тобто, такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 125 КК України.
При цьому поза увагою суду залишилось те, що згідно обвинувального акту крім зазначених судом ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді (повного) зламу коронок другого та четвертого зубів справа на верхній щелепі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 16 від 16.03.2021 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою кортокочасний розлад здоров'я.
За таких обставин, формулювання обвинувачення судом викладене у вироку істотно відрізняється від обставин встановлених досудовим розслідуванням та визнаним учасниками провадження.
Виклавши обставини, які охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України суд кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України.
Таким чином, є незрозумілим, який висновок щодо дій ОСОБА_7 зробив суд, які обставини встановлені судом вказують на наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Судове рішення не відповідає положенням ст. 373 , ст. 374 КПК України.
Вказане порушення кримінального процесуального закону вплинуло на законність судового рішення є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Норми статті 65 КК зобов'язують суд призначати покарання як у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, так і відповідно до положень Загальної частини КК та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. У санкціях статей (санкціях частин статей) Особливої частини КК покарання у виді штрафу встановлено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян
Нормою Загальної частини КК, яка визначає поняття та правила застосування штрафу є стаття 53, згідно з якою, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, з урахуванням положень частини другої цієї статті, яке у санкціях статей (санкціях частин статей) особливої частини КК України встановлено в неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно правового висновку викладеного у постанові об”єднаної палати Верховного Суду України від 01.10.2015 року справа № 5-154кс-15 при призначенні покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України , цей розмір визнається в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , установленого законодавством України на час ухвалення вироку, із визначенням його у грошовій сумі, здійснення перерахування розміру в гривнях, виходячи з вимог закону щодо визначення суми одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 53 КК України, призначив ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 125 КК України тільки у певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без визначення такого покарання у грошовій сумі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що допущені порушення вимог кримінального процесуального закону Бершадським районним судом є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції.
Виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме п.2 ч.1 ст. 7, ст. 9 КПК України, відповідно до яких верховенство права, законність служать гарантією правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, є підгрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні процесуальних правовідносин, що суд апеляційної інстанції не може виправити, використовуючи свої повноваження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2021 року відносно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
Під час нового судового розгляду необхідно усунути вищевказані порушення, вжити заходи для всебічного, повного з”ясування обставин, врахувати доводи апеляційної скарги прокурора, прийняти законне, обгрунтоване, вмотивоване рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу прокурора задоволити.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2021 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Провадження призначити до нового розгляду у суді першої інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4