Справа № 490/4353/21
нп 2/490/3501/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 червня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди, -
07 червня 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди, в якому вона просить: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Нова Пошта», ПрАТ «АСК «Інго Україна» на її користь матеріальну шкоду в сумі 27 952,75 грн та компенсацію за причинену моральну шкоду у розмірі 110 000,00 грн.
Разом з цим у позовній заяві позивачка просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно, у тому числі грошові кошти відповідачів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2021 року визначено головуючого по справі суддю Шолох Л.М.
У зв'язку з перебуванням судді Шолох Л.М. у нарадчій кімнаті (для ухвалення рішення за результатами розгляду справи №490/15006/14-ц) в період з 04 до 08 червня 2021 року включно, матеріали вказаного позову суддею Шолох Л.М. отримано 09 червня 2021 року.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та відкрито загальне позовне провадження у справі.
З доданих до матеріалів позовної заяви документів вбачається, що в наслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень позивачкою за вини відповідача, що встановлено вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2020 року, ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року та постановою Верховного суду від 13 травня 2021 року, нею понесені матеріальні та моральні збитки. За для відшкодування понесених витрат та моральної шкоди, ОСОБА_1 заповнено та подано заяву до ПрАТ «АС «Інго Україна», відповідь на яку вона, станом на момент звернення з позовом до суду про відшкодування шкоди, вона не отримала. З метою забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на майно, у тому числі грошові кошти відповідачів.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи ініціативи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, а бо передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності.
Згідно пунктами 3, 5 частини першої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
За змістом статті 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, позивачем не зазначено про реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду у цій справі, позовними вимогами у якій є стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в частиною другою статті 149 ЦПК України.
Також позивачем ОСОБА_3 в матеріалах поданого до суду позові та заяви щодо його забезпечення шляхом накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти відповідачів, не надано доказів про наявність майна та рахунків відповідачів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову, тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Копії ухвали надіслати сторонам у справі.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/fair/sud1423/.
Суддя Л.М. Шолох