нп 2/490/1038/2021 Справа № 490/6804/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
04 червня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
Головуючого судді Гуденко О.А.,
при секретарі Дудник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи - приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Бухалевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
13.10.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10386 від 13.03.2020 р.,вчинений приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. на користь ТОВ «ФК «Аланд», який перебуває на виконанні у приватного виконавця Бухалевіч С.В.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 16/05/2012 року між нею та ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Аланд», укладено кредитний договір №R53113256469B, відповідно до якого отримала у сумі 28 000,00 грн., і на протязі дії кредитного договору сплатила 10 000,00 грн. 20.09.2020 р. вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість у сумі 30157,36 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог статей ЗУ «Про нотаріат».
Ухвалою від 16.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи - приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Бухалевіч С.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 14.04.2021 р. закрито підготовче провадження по справі.
Представник позивача - адвокат Притикін І.І. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Згодний на заочний розгляд справи.
Відповідач та третя особа приватний виконавець ВО Миколаївської області Булахевіч С.В. у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив проти позову суду не надали.
Приватний нотаріус КМНО Хара Н.С. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
13 беерезня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. №1172, запропоновано звернути стягнення заборгованості за період з 24.03.2018 р. по 23.10.2019 р. у сумі 29857,36 грн. з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд».
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 24.06.2020 р. відкрито виконавче провадження №62410054 з примусового виконання виконавчого напису №10386 від 13.03.2020 р. вчиненого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість в розмірі 30157,36 грн.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
строк, за який провадиться стягнення;
суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
дата набрання юридичної сили;
строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Так, відповідачем не було надано виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення та жодних інших документів, які б відображали розрахунок заборгованості, а отже нотаріус при вчиненні виконавчого напису як не переконався в дотриманні стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу,так і не врахував відсутність взагалі доказів на підтвердження безспірності вимог - чим не виконав вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».
Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи, те, що в даному випадку виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням встановленого законом строку, при цьому, суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи - приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Бухалевіч Степан Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13.03.2020 року за реєстровим №10386 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталіє Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» заборгованість в розмірі 30157,36 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. та 420,40 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО