вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 756/10180/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4861/2021Головуючий у суді першої інстанції - Жук М.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
02 червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційних дій,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПН КМНО Черленюх Л.В., ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції», в якому просила визнати недійсним рішення державного реєстратора ПН КМНО Черленюх Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 52244545 від 15.05.2020 щодо реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності, шляхом виключення запису № 36503107 від 12.05.2020 про реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 1-7).
У листопаді 2020 року, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просила до набрання законної сили рішенням у справі № 756/10180/20 накласти арешт на квартиру № 210, загальною площею 32,90 кв.м, житловою площею 15,20 кв.м, що знаходиться за адресою . АДРЕСА_1 ; заборонити державному реєстратору здійснювати будь-які дії щодо відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» вчиняти будь-які дії щодо квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що в разі незабезпечення її позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчинення будь-яких дій, в тому числі, з її відчуження, істотно ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення її позову в майбутньому (а.с. 38-43).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.11.2020 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2081015180000, право власності на яку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». В решті вимог заяви - відмовлено (а.с. 54-55).
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (а.с. 59-61зв.).
Відзиву від учасників справи не надходило.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В статті 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено іпотечний договір № 774, предметом договору була квартира АДРЕСА_1 . Даний іпотечний договір було укладено в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у іноземній валюті № 2608/0707/71-006 від 25.07.2007 (а.с. 11-17).
25.03.2012 між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір факторингу, за яким банк відступив своє право вимоги за рядом кредитних договорів, про що було відомо позивачу.
У квітні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звертався з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2608/0707/71-006 від 25.07.2007, яке рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.06.2014 по справі № 756/5568/13-ц було відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 22-26).
Після того, як у ПАТ «Дельта Банк» було розпочато процедуру ліквідації, позивач зверталася до банку за інформацією про правонаступника кредитора за кредитним договором, однак відомостей не отримала.
27.07.2020 ОСОБА_1 було виявлено на дверях своєї квартири відомості про те, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» та було помічено намагання сторонніх осіб незаконно потрапити до квартири.
У той же день, отримавши довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217857927 від 27.07.2020, позивачу стало відомо, що 12.05.2020 державний реєстратор прав на нерухоме майно, ПН КМНО Черленюх Л.В. зареєструвала право власності оскаржуваної квартири за ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції», запис про право власності № 36503107 від 12.05.2020.
Також, позивачем зазначено, що у порушення ст. 24 Закону України «Про іпотеку» новим кредитором ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» ОСОБА_1 не було повідомлено про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.
З витягу з Державного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 14.09.2020 ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, яка зареєстрована 15.09.2020 (а.с. 44).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Враховуючи характер майна, на яке позивач просить накласти арешт, предмет спору та позовні вимоги, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем, правомірність набуття якого оскаржується, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув заяву ОСОБА_1 та дійшов вірного висновку про її часткове задоволення.
Посилання апелянта на те, що у справі відсутні докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, окрім посилання позивача на можливість відчуження відповідачем оскаржуваної квартири на користь третіх осіб, колегія суддів оцінює критично, оскільки банком вже зареєстровано право власності на оскаржуване нерухоме майно, та враховуючи те, що предметом спору є визнання недійсним рішення та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, наявні всі підстави для забезпечення поданої заяви.
Посилання апелянта на те, що судом не застосовано зустрічне забезпечення є безпідставним, оскільки єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
В даному випадку, не вбачається підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки з наданих матеріалів не вбачається яким чином накладення арешту на майно може завдати збитків відповідачеві, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. У справі відсутні докази, передбачені ст. 154 ЦПК України, для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, накладення арешту на оскаржувану квартиру, жодним чином не позбавляє ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» права власності та вільного користування спірним нерухомим майном, в тому числі знаходження у квартирі у будь-який час.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають. При апеляційному розгляді справи порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черленюх Людмили Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційних дій залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 04 червня 2021 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська