Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"09" червня 2021 р.Справа № 922/2176/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків
до 1. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова" Харківської міської ради;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Харківліфт", м. Харків
про скасування протоколу та визнання недійсним договору
Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня № 3" Харківської міської ради (відповідач), в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Протокол розкриття тендерних пропозицій про проведення спрощеної закупівлі ДК 021:2015 - 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (Послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації та операторного обслуговування (диспетчерського контролю) інженерного обладнання), ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-22-004919-b, яким визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрліфтексперт" (ЄДРПОУ 40695544);
- визнати недійсним договір № 28/21 від 24.02.2021 укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Міська лікарня №3" Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрліфтексперт" щодо надання послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів, код класифікатора предмета закупівлі ДК 021:2015 - 50750000-7 - Послуги з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і обладнання систем диспетчеризації та операторного обслуговування (диспетчерського контролю) інженерного обладнання. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Розглянувши позовну заяву КСП "Харківгорліфт", суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
При цьому, позовна заява, як і будь-який інший документ, що створюється підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинна відповідати Національному стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.
Пунктом 5.23 зазначеного Стандарту визначено, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Даний реквізит розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 916/928/17.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" в порядку самопредставництва - О.М. Лавошник, проте без зазначення посади особи.
На підтвердження наявності у Лавошник О.М. повноважень діяти від імені та в інтересах Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до суду подані: витяг з наказу № 288-к від 04.11.2016 р. про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; положення про юридичний відділ КСП "Харківгорліфт"; посадову інструкцію начальника юридичного відділу від 22.02.2021 р. та довіреність від 02.06.2021 на ім'я ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.
Статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.
Відповідно до вказаних змін, зокрема частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19 та від 23.11.2020 у справі №908/592/19, які в силу положень ч.4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Матеріали, які додані до позовної заяви на підтвердження наявності у Лавошник О.М. повноважень представляти інтереси Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" в судах, не містять інформації про те, що поіменовані особи наділені повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, довіреність, за відсутності доказів, передбачених ч. 3 ст. 56 ГПК України, не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.
Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості про органи управління юридичної особи та відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про осіб, що підписали позовну заяву від імені Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", а саме ОСОБА_1 в такому Реєстрі відсутня.
Разом з цим, суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України ля цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній справі заявлені дві вимоги немайнового характеру: про визнання незаконним та скасування Протоколу розкриття тендерних пропозицій про проведення спрощеної закупівлі та про визнання недійсним договору, а відтак не є малозначною і у суду, з огляду на зміст позовних вимог і рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин, які склались між сторонами, відсутні обґрунтовані підстави для віднесення даної справи до малозначної.
Отже, з огляду на зазначене, суду жодними доказами не доведено, що подана до Господарського суду Харківської області позовна заява від імені Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" підписана особою, яка має право її підписувати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
За змістом ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Комунальному спеціалізованому підприємству "Харківгорліфт".
Ухвала набирає законної сили 09.06.2021 в порядку приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Шатерніков М.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).